Проблематика емоційного інтелекту в соціальній фантастиці
Ключові слова:
суспільство, емоція, почуття, анті-утопія, соціальна філософія, практична філософія, соціальна технологія, експеримент
Анотація
Актуальність дослідження зумовлена тим, що у реальному житті стрімко збільшується кількість технологій (інженерних, біомедичних, соціальних тощо), які часто впроваджуються поспіхом, без аналізу можливих наслідків. Натомість твори соціальної фантастики можна розглядати як уявні експерименти, метою яких є спроба спрогнозувати розвиток подій та стан людства в результаті впровадження таких технологій. Мета дослідження – вивчення творів соціальної фантастики як уявних експериментів щодо стану емоційного інтелекту людей в різних моделях/проєктах суспільства. Методи дослідження: методи аналізу та синтезу (для узагальнення емпіричного матеріалу – творів літератури та кінематографу в жанрі соціальної фантастики), семіотичний, порівняльний. Наукова новизна роботи полягає у виявленні специфічного філософсько-мистецького дискурсу щодо проблем емоційного інтелекту людей, де гіпотези соціальної фантастики перетинаються із предметом соціальної філософії. Результат первинного аналізу цього дискурсу показав, що твори соціальної фантастики можна розглядати як гіпотетично-емпіричний матеріал для соціально-філософських рефлексій. Стосовно емоційного інтелекту людей цей дискурс наразі виокремлює такі проблеми та ймовірні загрози: 1) пригнічення (або й знищення) емоцій та почуттів людей в суспільствах з тоталітарними режимами правління; 2) контроль влади над емоціями людей задля контролю над їх поведінкою; 3) використання людських емоцій окремими соціальними групами та корпораціями в комерційних цілях (зі шкодою психічному та фізичному здоров’ю або життю одних людей на користь іншим). Аксіологічний зміст цих проблем зумовлений не лише авторським мистецьким баченням, а й самою сутністю поняття «емоційний інтелект», осмислення якого не може бути продуктивним без звернення до філософських засад ціннісного, морально-етичного боку життєдіяльності людини та суспільства. Таке поєднання робить означену проблематику однією з найважливіших складових сучасного інтелектуального процесу з пошуків гуманістичних орієнтирів.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Barncard, C. (2020, December 23). Covering Faces around Kids won’t Mask Emotions. Medical Xpress.
Borinshtein, E. R. (2011). Problems of social deviations. Perspectives. Social and political journal, 4(50), 16-20.
Epstein, Ch. J. (2003). Is Modern Genetics the New Eugenics? Genetics in Medicine, 5(6), 469-475. DOI: 10.1097/01.gim.0000093978.77435.17
Humanoid Robot Scared Internet Users. (2021, December 04). People's Correspondent.
Karpenko, Ye. (2019). Axiological Content of Emotional Intelligence as a Basis Congruent Life Fulfillment. Psychology and Society, 1(75), 67-73.
Leibniz, G.-W. (1982). Works. T 1. In 4 t. M.: Mysl.
Mayer, J. D. & Salovey, P. (1997). What Is Emotional Intelligence? Emotional Development and Emotional Intelligence (p. 3-31). New York: Basic Books.
Meet Grace, the Healthcare Robot Covid-19 Created. (2021, June 09). CNA.
Pavelchuk, S. (2014). Emotional Intelligence as a Phenomenon of Modern Scientific and Popular Psychology. Problems of Humanities, 33(Psychology), 153-163.
Prokopovich, L. V. & Kyryllova, A. G. (2020). Mask in the “Theater” of being in the Context of the Covid-19 Pandemic. Scientific Journal “Virtus”, 45, 28-31.
Prokopovych, L. V (2022b). The Reverse Side of the “Frankenstein Effect”. Perspectives. Socio-political journal, 3, 69-73. DOI: 10.24195/spj1561-1264.2022.3.10
Prokopovych, L. V. (2019). Applause in the Political “Theater”: the Sociocommunicative Aspect of Technology. Scientific Knowledge: Methodology and Technology, 1(42), 94-98.
Prokopovych, L. V. (2022a). Clock as a Phenomenon of Technoculture and Philosophical Metaphor. Scientific Knowledge: Methodology and Technology, 1(49), 43-48. DOI: 10.24195/sk1561-1264/2022-1-7
Skovoroda, H. (2003). Selected Works in Ukrainian Translations. Kharkiv: Vesta: Ranok.
Smith, M. K. (2002). Howard Gardner and Multiple Intelligences. The Encyclopedia of Informal Education. Retrieved from http://www.infed.org/thinkers/gardner.htm
Zamyatin, E. I. (1989). We: Novel, Short Stories, Plays, Articles and Memoirs. Chisinau: Lit. artistry.
Zaritskaya, V. V. (2014). The Emotional Intelligence as Part of Readiness of the Person for the Professional Activity. Bulletin of Kharkiv University named after H.S. Skovorody, 49, 42-51.
Borinshtein, E. R. (2011). Problems of social deviations. Perspectives. Social and political journal, 4(50), 16-20.
Epstein, Ch. J. (2003). Is Modern Genetics the New Eugenics? Genetics in Medicine, 5(6), 469-475. DOI: 10.1097/01.gim.0000093978.77435.17
Humanoid Robot Scared Internet Users. (2021, December 04). People's Correspondent.
Karpenko, Ye. (2019). Axiological Content of Emotional Intelligence as a Basis Congruent Life Fulfillment. Psychology and Society, 1(75), 67-73.
Leibniz, G.-W. (1982). Works. T 1. In 4 t. M.: Mysl.
Mayer, J. D. & Salovey, P. (1997). What Is Emotional Intelligence? Emotional Development and Emotional Intelligence (p. 3-31). New York: Basic Books.
Meet Grace, the Healthcare Robot Covid-19 Created. (2021, June 09). CNA.
Pavelchuk, S. (2014). Emotional Intelligence as a Phenomenon of Modern Scientific and Popular Psychology. Problems of Humanities, 33(Psychology), 153-163.
Prokopovich, L. V. & Kyryllova, A. G. (2020). Mask in the “Theater” of being in the Context of the Covid-19 Pandemic. Scientific Journal “Virtus”, 45, 28-31.
Prokopovych, L. V (2022b). The Reverse Side of the “Frankenstein Effect”. Perspectives. Socio-political journal, 3, 69-73. DOI: 10.24195/spj1561-1264.2022.3.10
Prokopovych, L. V. (2019). Applause in the Political “Theater”: the Sociocommunicative Aspect of Technology. Scientific Knowledge: Methodology and Technology, 1(42), 94-98.
Prokopovych, L. V. (2022a). Clock as a Phenomenon of Technoculture and Philosophical Metaphor. Scientific Knowledge: Methodology and Technology, 1(49), 43-48. DOI: 10.24195/sk1561-1264/2022-1-7
Skovoroda, H. (2003). Selected Works in Ukrainian Translations. Kharkiv: Vesta: Ranok.
Smith, M. K. (2002). Howard Gardner and Multiple Intelligences. The Encyclopedia of Informal Education. Retrieved from http://www.infed.org/thinkers/gardner.htm
Zamyatin, E. I. (1989). We: Novel, Short Stories, Plays, Articles and Memoirs. Chisinau: Lit. artistry.
Zaritskaya, V. V. (2014). The Emotional Intelligence as Part of Readiness of the Person for the Professional Activity. Bulletin of Kharkiv University named after H.S. Skovorody, 49, 42-51.
Опубліковано
2023-02-27
Як цитувати
Прокопович, Л. (2023). Проблематика емоційного інтелекту в соціальній фантастиці. Науково-теоретичний альманах Грані, 26(1), 94-99. https://doi.org/10.15421/172315
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
