Соціальна перцепція: історико-філософські та загальнопсихологічні передумови дослідження


  • A. O. Pocelujko Інститут соціології НАН України
Ключові слова: соціальна перцепція, соціальні уявлення, соціальні стереотипи, іміджі, гносеологія, матеріалістична гносеологія, ідеалістична гносеологія

Анотація

У статті досліджуються передумови аналізу соціальної перцепції в різних гносеологічних, загально­психологічних (периферійно­соціально­психологічних) теоріях. Гносеологія є розділом філософії, який досліджує загальні передумови пізнавальної діяльності, співвідношення пізнання і дійсності, встановлення умов істинного та достовірного знання створює стійкий фундамент для дослідження соціального сприйняття. В залежності від тієї чи іншої гносеологічної концепції, можна вирізняти різне розуміння образу в матеріалістичній та ідеалістичній гносеології, в раціоналізмі та емпіризмі. В матеріалістичній гносеології розуміння образу від початку пов’язується із тілом, психікою та суспільством, що дає підстави вести мову про об’єктивізм, психологізм та соціологізм в інтерпретації соціального сприйняття в тих соціологічних концепціях, які спиратимуться на цю гносеологію. Це означатиме, що соціальне сприйняття буде досліджуватись як похідне від соціального середовища, його індивідуальних та соціально­групових особливостей та від суспільства в цілому. В ідеалістичній гносеології в тлумаченні соціального сприйняття переважає фікціоналістське розуміння. Це означає, що соціальне сприйняття розглядається в його феноменальному вимірі (вимір явищ), в той же час цьому феноменальному виміру ідеалістична гносеологія протиставляє ноуменальний вимір, у зв’язку з чим соціальне сприйняття виноситься за межі істинного знання. В залежності від тієї чи іншої гносеологічної концепції по різному розв’язується питання про джерело соціального сприйняття. В раціоналістичних концепціях джерелом соціального сприйняття стає мислення, переважно ­ наукове. Через це соціальне сприйняття розглядається як те, що дозволяє категоризувати різні феномени соціальності, себто створювати фрейми визначеності на кшталт наукових. В гносеологічному емпіризмі соціальне сприйняття розглядається на засадах переважання в ньому чуттєвої компоненти, яка може бути як тим, що забезпечує відповідність соціального сприйняття дійсності, так і тим, що виступає джерелом різних викривлень. 

Посилання

1. Andreeva G.M. Psihologiya sotsialnogo poznaniya (Psychology of social cognition). – M.: Aspekt­Press, 2000. – 304 р.
2. Bruner Dzh. Psihologiya poznaniya. Za predelami neposredstvennoy informatsii (Cognition. Beyond the immediate information). – M.: Direktmedia Pablishing, 2008. – 782 р.
3. Bekon F. Novyiy Organon (New Organon). – Mode of access: http://www.lib.ru/FILOSOF/BEKON/nauka2.txt.
4. Dekart R. Razmyishleniya o metode (Reflections on the method). – Mode of access: http://psylib.org.ua/books/dekar01/txt04.htm.
5. Ilin E.P. Psihologiya obscheniya i mezhlichnostnyih otnosheniy (Psychology of communication and interpersonal relations). – SPb: «Piter», 2009. – 576 р.
6. Itelson L.B. Lektsii po obschey psihologii: Uchebnoe posobie (Lectures on general psychology). – M.: OOO «Izdatelstvo AST», Mn.: Harvest, 2002. – 896 р.
7. Kant I. Kritika chistogo razuma (Critique of Pure Reason). – Mode of access: http://psylib.org.ua/books/kanti02/txt02.htm.
8. Kont O. Slovo o pozitivnom myishlenii (Word about positive thinking).­Mode of access: http://comte.newgod.su/lib/duh­pozitivnoj­filosofii№TOC­­3.
9. Leontev A.M. Deyatelnost. Soznanie. Lichnost (Activities. Consciousness. Personality).­M.: Politizdat, 1975.­Mode of access: http://www.psylib.org.ua/books/leona01/txt12.htm
10. Lokk Dzh. Opyit chelovecheskogo ponimaniya (Experience of human understanding).­Mode of access: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000468/index.shtml.
11. Mayers D. Sotsialnaya psihologiya (Social psychology). SPb.: Piter, 1997 ­ 688 р.
12. Marks K, Engels F. Nemetskaya ideologiya (The German Ideology).­Mode of access: https://www.marxists.org/russkij/marx/1845/german_ideology/02.htm
13. Moskovichi S. SOTsIALЬNYiE PREDSTAVLENIYa: ISTORIChESKIY VZGLYaD (Social representations: a historical look). Psihologicheskiy zhurnal, 1995, tom 16, №2. ­ Р. 3­14.­Mode of access: http://www.ido.rudn.ru/psychology/psychology_of_person/ch10_2.html
14. Platon. Gosudarstvo (State). Mode of access: http://www.deir.org/libr/?go=book&id=470&p=606].
15. Rikkert G. Nauki o prirode i nauki o kulture (The natural sciences and cultural sciences).­Mode of access: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/rikk/nauk_pr.php
16. Slovari na Akademike (Dictionaries on academics).­ Mode of access: http://psychology.academic.ru/1638/pertseptsiya_sotsialnaya
17. Slovari na Akademike (Dictionaries on academics).­Mode of access: http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/89/APPERTsEPTsIYa
18. Stefanenko T. Etnopsihologiya. Uchebnoe posobie (Ethnopsychology. Textbook).­ Mode of access: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/stef/11.php
19. Gobbs T. Leviafan. ili Materiya, forma i vlast gosudarstva tserkovnogo i grazhdanskogo» (Leviathan. or matter, form and power of the state ecclesiastical and civil. «).­Mode of access: http://philosophy.ru/library/hobbes/01.htm
20. Slovari na Akademike (Dictionaries on academics).­ Mode of access: http://psychology.academic.ru/352/%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B5
Опубліковано
2015-03-03
Як цитувати цю статтю:
Pocelujko, A. (2015). Соціальна перцепція: історико-філософські та загальнопсихологічні передумови дослідження. Науково-теоретичний альманах "Грані", 18(4), 54-61. Retrieved із https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/184
Розділ
Статті