Біженці і внутрішньо-переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики й практики
DOI:
https://doi.org/10.15421/172282Ключові слова:
біженці, внутрішньо переміщені особи, російсько-українська агресія, соціальні практики, соціальний капітал, евакуаціяАнотація
Статтю присвячено аналітичному опису соціальних характеристик й практик, що здійснювали біженці й внутрішньо переміщені особи російсько-української війни 2022 року. Висновки, які зазначено в статті, зроблено на основі результатів соціологічного дослідження, яке проводилося у червні-липні 2022 року науковцями кафедри соціології і публічного управління Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». На основі аналізу результатів Інтернет опитування (N=1170 осіб) охарактеризовано біженців і ВПО як стійку соціальну групу й надано оцінку впливу соціального капіталу на вибудовування стратегій і тактик при прийнятті рішення про переміщення, визначення мотивів стримування від'їзду. До консолідуючого фактора, що згуртував опитаних в стійку соціальну групу, було віднесено готовність респондентів ідентифікувати себе українцями, майже з однаковими реакціями на події, що пов’язані з початком воєнної агресії РФ, та схожими соціальними практиками щодо вирішення проблем евакуації незалежно від регіону проживання, віку, освіти й матеріального становища. Встановлено, що більшість з опитаних це представники середнього класу, які мають родину й дітей, опитаних мають вищу освіту, зайняті в різноманітних галузях господарства (велику кагорту становлять освітяни й науковці, представники ІТ-сфери, й сфери послуг), самозайняті й власники бізнесу; мають достатньо добрий рівень економічного капіталу (наявність у власності житла й автомобіля, високий рівень споживацької поведінки). Спонукальним мотивом до скорішої й термінової евакуації стала тривога за життя дітей, онуків, близьких, власне життя. Зафіксовано чотири хвилі евакуації: напередодні воєнної агресії приблизно 3% опитаних, в перший день й на першому тижні воєнної агресії до четверті респондентів; найбільша частина респондентів евакуювалася у березні 2022 року й протягом наступних місяців під впливом подій на фронті.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Antonovych, O. G. (2022). 67% of immigrants speak Ukrainian with locals. Data from a sociological study. Retrieved from https://1zahid.com/news/67-pereselentsiv-namagayutsya-z-mistsevymy-govoryty-ukrayinskoyu-dani-sotsiologichnogo-doslidzhennya/
Dembitskyi, S. S. (2022). Indicators of national-civic Ukrainian identity. Press release. Retrieved from https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1131&page=1
Derevyanko, S. M. (2018). Internally displaced persons: problems of political socialization in Galicia. Scientific notes of IPiEND named after I.F. Kurasa of the National Academy of Sciences of Ukraine, 1(87), 199-216.
Kovalisco, N. V., & Bubnyak, S. M. (2022). Social well-being of internally displaced persons in Ukraine: sociological discourse. (Monograph). Lviv: LNU named after Ivan Franko.
Libanova, E. M. (2014). Forced migrants: yesterday, today, tomorrow. Ukrainian Geographical Journal, 3, 13-18.
On Ensuring the Rights and Freedoms of Internally Displaced Persons. №1706-VII. (2014, October 20). The Law of Ukraine. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text
Rushchenko, I. P. (2022). The great exodus of the Ukrainian people (the phenomenon of displaced persons in 2022). Ukrainian Society, 06, 155-168.
Sereda, E. (2020). How immigrants live in Ukraine. We tell in numbers. Retrieved from https://www.pravda.com.ua/articles/2020/07/5/7257986/
Shirokova, E. O. (2016). Forced migrants in modern Ukraine: political and social aspects of the problem. Social technologies: current problems of theory and practice, 69-70, 190-197.
Svyaschuk, A. L. (2018). Problems of refugee rights and modern challenges. (Teaching. Manual). Kharkiv.
Ukrainian refugees: attitudes and assessments (March 2022). (2022). Retrieved from https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/ukrainski-bizhentsi-nastroi-ta-otsinky
Dembitskyi, S. S. (2022). Indicators of national-civic Ukrainian identity. Press release. Retrieved from https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1131&page=1
Derevyanko, S. M. (2018). Internally displaced persons: problems of political socialization in Galicia. Scientific notes of IPiEND named after I.F. Kurasa of the National Academy of Sciences of Ukraine, 1(87), 199-216.
Kovalisco, N. V., & Bubnyak, S. M. (2022). Social well-being of internally displaced persons in Ukraine: sociological discourse. (Monograph). Lviv: LNU named after Ivan Franko.
Libanova, E. M. (2014). Forced migrants: yesterday, today, tomorrow. Ukrainian Geographical Journal, 3, 13-18.
On Ensuring the Rights and Freedoms of Internally Displaced Persons. №1706-VII. (2014, October 20). The Law of Ukraine. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text
Rushchenko, I. P. (2022). The great exodus of the Ukrainian people (the phenomenon of displaced persons in 2022). Ukrainian Society, 06, 155-168.
Sereda, E. (2020). How immigrants live in Ukraine. We tell in numbers. Retrieved from https://www.pravda.com.ua/articles/2020/07/5/7257986/
Shirokova, E. O. (2016). Forced migrants in modern Ukraine: political and social aspects of the problem. Social technologies: current problems of theory and practice, 69-70, 190-197.
Svyaschuk, A. L. (2018). Problems of refugee rights and modern challenges. (Teaching. Manual). Kharkiv.
Ukrainian refugees: attitudes and assessments (March 2022). (2022). Retrieved from https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/ukrainski-bizhentsi-nastroi-ta-otsinky
##submission.downloads##
Опубліковано
2022-12-29
Як цитувати
Бірюкова, М., Рущенко, І., Ляшенко, Н., & Григор’єва, С. (2022). Біженці і внутрішньо-переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики й практики. Науково-теоретичний альманах Грані, 25(6), 143–156. https://doi.org/10.15421/172282
Номер
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ
