Бінарність політичної ідентичності: теоретико-методологічний аналіз
Ключові слова:
політична ідентичність, бінарний характер концепту, тотожність, «індивідуальне / колективне», «національне / наднаціональне», «ми / вони», «минуле / сьогодні»
Анотація
В статті розкривається бінарний характер концепту «політична ідентичність» у топології сучасного політико-філософського дискурсу, а саме: «індивідуальне / колективне», «національне / наднаціональне», «ми / вони», «минуле / теперішнє». Виявлено, що бінарна опозиція «індивідуальне / колективне» відноситься до сфери сущого або онтологічного рівня політичної ідентичності і розкриває її в межах індивідуального носія, і тут задіяні психологічний напрямок, символічний інтеракціонізм, драматургічна концепція, й у межах колективного носія, і тут залучені концепція зіткнення цивілізацій С. Хантінгтона, конструктивізм А. Вендта, теорія уявного співтовариства Б. Андерсона, по-третє, у комплементарності та колективності. Встановлено, що бінарна опозиція «норма / цінність» відноситься не до сфери сущого, а до сфери належної або дії, тобто розкриває практичну спрямованість політичної ідентичності. З’ясовано, що бінарна опозиція «національне / наднаціональне» відноситься до культурно-онтологічного рівня політичної ідентичності, й розкриває її як феномен епохи Модерну з його раціональністю, тотальністю секуляризації, атомізацією та омосадуванням суспільства, виникненням націй-держав. Визначено, що бінарна опозиція «ми / вони» відноситься до маргінального або прикордонного рівня політичної ідентичності та характеризує сукупність та взаємозв'язок соціально-політичних, національних, релігійних процесів ототожнення та відмінності, а також символічних, екзистенційних, соціально-політичних проблем «іншого» та відчуження. Встановлено, що бінарна опозиція «минуле / теперішнє» відноситься до культурно-історичного рівня політичної ідентичності і містить у собі апологію історичного підходу, згідно з яким минуле, завдяки феномену культурної пам'яті, укоріненому в міфах, обрядах, традиціях, впливає на сьогодення та майбутнє, а також апологію антиісторичного підходу з його критикою історицизму та відстоюванням політичних (демократія), економічних (вільний ринок), інтелектуальних (влада розуму та критицизм) ідеалів «відкритого суспільства» на противагу традиціоналістському або закритому.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Anderson, B. R. (2001). O'G. Imagined Communities: Reflections On The Origin And Spread Of Nationalism. London: Verso.
Assmann, J. (2000). Religion und kulturelles Gedächtnis. München: C. H. Beck.
Billig, M. (2005). Nations and Languages. Logos, 4(49), 182-187.
Braudel, F. (1993). A History of Civilizations, translated by Richard Mayne. New York: Penguin Books.
Cooley, Ch. H. (2000). 1933: Introductory Sociology, with Robert C Angell and Lowell J Carr. New York: Charles Scribner's Sons.
Dvoreczkij, I. Kh. (1976). Latin-Russian Dictionary: about 50,000 Words. Second Edition. M.: Publishing House «Russkij yazy`k».
Freud, S. (2005). Massenpsychologie und Ich-Analyse. Die Zukunft einer Illusion. Frankfurt-on-Main: Fischer Verlag.
Gilroy, P. (2000). Against Race: Imagining Political Culture Beyond the Color Line. The Belknap Press of Harvard University Press.
Huddy, L. (2001). From Social to Political Identity: A Critical Examination of Social Identity Theory. Political Psychology, 22, 1, 127-156.
Huntington, S. (2004). Who Are We? The Challenges to America's National Identity.
Husserl, E. (1913). Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie. Erstes Buch: Allgemeine Einführung in die reine Phänomenologie. Halle (Saale): Max Niemeyer Verlag.
Kant, I. (1999). Critique of Pure Reason. Cambridge: Cambridge U.P.
Kvitka, S. A. (2017). Global civil society: between nation states and transnational corporations. Public Administration Aspects, 5(3-4), 65-76. https://doi.org/10.15421/15201711
Losev, A. F. (1993). Ancient space and modern science. Genesis – Name – Cosmos. M.: Publishing House «My`sl`».
Mead, G. H. (2001). The Philosophy of the Act. Edited by C. W. Morris, et al. Chicago: University of Chicago Press.
Stepyko, M. T. (2011). Ukrainian identity: phenomenon and principles of formation. Monograph. K.: NISD.
Verdery, K. (1983). Transylvanian Villagers: Three Centuries of Political, Economic and Ethnic Change.
Vonsovych, S. H. (2020). The Concept of National Identity: Ukrainian Discourse. Scientific Journal of the NPU named after M.P. Drahomanova. Series 22. Political Science and Teaching Methods of Socio-political disciplines, 29, 74-81.
Wendt, A. (2015). Quantum Mind and Social Science. Unifying Physical and Social Ontology. Cambridge University Press.
Assmann, J. (2000). Religion und kulturelles Gedächtnis. München: C. H. Beck.
Billig, M. (2005). Nations and Languages. Logos, 4(49), 182-187.
Braudel, F. (1993). A History of Civilizations, translated by Richard Mayne. New York: Penguin Books.
Cooley, Ch. H. (2000). 1933: Introductory Sociology, with Robert C Angell and Lowell J Carr. New York: Charles Scribner's Sons.
Dvoreczkij, I. Kh. (1976). Latin-Russian Dictionary: about 50,000 Words. Second Edition. M.: Publishing House «Russkij yazy`k».
Freud, S. (2005). Massenpsychologie und Ich-Analyse. Die Zukunft einer Illusion. Frankfurt-on-Main: Fischer Verlag.
Gilroy, P. (2000). Against Race: Imagining Political Culture Beyond the Color Line. The Belknap Press of Harvard University Press.
Huddy, L. (2001). From Social to Political Identity: A Critical Examination of Social Identity Theory. Political Psychology, 22, 1, 127-156.
Huntington, S. (2004). Who Are We? The Challenges to America's National Identity.
Husserl, E. (1913). Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie. Erstes Buch: Allgemeine Einführung in die reine Phänomenologie. Halle (Saale): Max Niemeyer Verlag.
Kant, I. (1999). Critique of Pure Reason. Cambridge: Cambridge U.P.
Kvitka, S. A. (2017). Global civil society: between nation states and transnational corporations. Public Administration Aspects, 5(3-4), 65-76. https://doi.org/10.15421/15201711
Losev, A. F. (1993). Ancient space and modern science. Genesis – Name – Cosmos. M.: Publishing House «My`sl`».
Mead, G. H. (2001). The Philosophy of the Act. Edited by C. W. Morris, et al. Chicago: University of Chicago Press.
Stepyko, M. T. (2011). Ukrainian identity: phenomenon and principles of formation. Monograph. K.: NISD.
Verdery, K. (1983). Transylvanian Villagers: Three Centuries of Political, Economic and Ethnic Change.
Vonsovych, S. H. (2020). The Concept of National Identity: Ukrainian Discourse. Scientific Journal of the NPU named after M.P. Drahomanova. Series 22. Political Science and Teaching Methods of Socio-political disciplines, 29, 74-81.
Wendt, A. (2015). Quantum Mind and Social Science. Unifying Physical and Social Ontology. Cambridge University Press.
Опубліковано
2022-10-31
Як цитувати
Ісаєва, Н. (2022). Бінарність політичної ідентичності: теоретико-методологічний аналіз. Науково-теоретичний альманах Грані, 25(5), 18-22. https://doi.org/10.15421/172254
Номер
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ
