Сучасні тенденції розвитку «екологічної» школи електоральних досліджень
Ключові слова:
дослідницьке кредо «екологістів» Ф. Гогеля, модель «історичної травми» П. Буа, просторові уявлення про електоральну поведінку Р. Арона, М. Догана, Р. Хеберле, Дж. Сарторі, контекстний ефект Г. Тінгстена
Анотація
Роль просторових зв’язків у функціонуванні держави в сучасних умовах дедалі зростає. З огляду на це політичну сферу держави доцільно розглядати як територіально-політичну систему, яка є особливим поєднанням державної території, територіальної організації влади та регіонального розподілу політичної активності населення. У цьому контексті особливого значення набуває аналіз виборчої статистики в її територіальному розподілі. Саме цей напрям започаткував школу електоральних досліджень, яка виникла в Західній Європі як реакція на посилення ролі виборів у політичному житті і кількісного зростання виборчого корпусу. Теоретико-методологічною основою досліджень представників цієї школи є «екологічна» (контекстуальна, просторова) модель аналізу голосування, а, відповідно, саму школу прийнято називати «екологічною» Мета: розкрити сучасні тенденції розвитку «екологічної» (контекстуальної, просторової) школи електоральних досліджень. Результати дослідження: доведено, що інституалізація «екологічної» школи електоральних досліджень пов’язана з діяльністю Ф. Гогеля, який сформулював основне кредо «екологів» – будь-які дослідження у сфері електоральної поведінки мають базуватися на порівнянні результатів виборів і факторів. що може пояснити ці результати; простежено, що подальший розвиток «екологічної» школи у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття здійснювали П. Буа, Р. Арон, М. Доган, Р. Хеберле, Дж. Сарторі, Г. Тінгстен та ін. Висновки: «екологічна» (контекстуальна, просторова) школа електоральних досліджень зосереджена на розробці статистичних методів дослідження агрегованих кількісних даних для прогностичних цілей; політико-географічний підхід до аналізу результатів голосування дозволяє виявити просторові зміни поведінки виборців; перспективи «екологічного» підходу до вивчення електоральної поведінки пов’язані з поєднанням класичних методів «екологістів» з різними прийомами прикладного аналізу (у тому числі якісного).Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Aron, R. (1992). Stages of development of sociological thought. M.: Ed. group "Progress" - "Politics".
Bakumov, O. S. (2016). Electoral behavior of Ukrainian voters in 2010-2014: cluster analysis. Law Forum, 3, 19-24.
Bois, P. (1960). Paysans de l’Ouest: des structures économiques et sociales aux options politiques depuis l’époque révolutionnaire dans la Sarthe. Paris; La Haye: Mouton & Co.
Bun, V. (2013). Theoretical approaches to the analysis of electoral choice. Bulletin of Lviv University. Ser.: Philosophical and political studies, 3, 200-212.
Colomer, J. M. (2004). The Strategy and History of Electoral System Choice. In J. M. Colomer (ed.), Handbook of Electoral System Choice (pp. 3-78). Houndmills: Palgrave.
Dobysh, M. P. (2018). Current trends in electoral geography research in the world and the development of electoral geography in Ukraine. Ukrainian Geographical Journal, 4(104), 33-40.
Dogan, M. (1994). Limits to quantification in comparative politics. In M. Dogan, & A. Kazancigil (Eds.), Comparing nation (pp. 35-71). Oxford: Blackwell.
Goguel, F. (1951). Géographie des élections françaises de 1870 à 1951. Paris: Librairie Armand Colin.
Goguel, F. (1970). Géographie des élections françises sous la Troisième et la Quatrième République. Paris: Librairie Armand Colin.
Polishchuk, I. O. (2016). Conceptual and methodological foundations of the study of election practices. Bulletin of the National University "Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise". Ser.: Philosophy, philosophy of law, sociology, political science, 3(30), 89-94.
Rozik, M. V. (2019). Theoretical approaches to the analysis of electoral behavior. Gilea: scientific bulletin, 144, 112-118.
Sartori, J. (2001). Comparative Constitutional Engineering: A Study of Structures, Motives, and Outcomes. K.: ArtEk.
Tingsten, H. (1937). Political Behavior: Studies in Election Statistics. London: P.S. King and Son.
Bakumov, O. S. (2016). Electoral behavior of Ukrainian voters in 2010-2014: cluster analysis. Law Forum, 3, 19-24.
Bois, P. (1960). Paysans de l’Ouest: des structures économiques et sociales aux options politiques depuis l’époque révolutionnaire dans la Sarthe. Paris; La Haye: Mouton & Co.
Bun, V. (2013). Theoretical approaches to the analysis of electoral choice. Bulletin of Lviv University. Ser.: Philosophical and political studies, 3, 200-212.
Colomer, J. M. (2004). The Strategy and History of Electoral System Choice. In J. M. Colomer (ed.), Handbook of Electoral System Choice (pp. 3-78). Houndmills: Palgrave.
Dobysh, M. P. (2018). Current trends in electoral geography research in the world and the development of electoral geography in Ukraine. Ukrainian Geographical Journal, 4(104), 33-40.
Dogan, M. (1994). Limits to quantification in comparative politics. In M. Dogan, & A. Kazancigil (Eds.), Comparing nation (pp. 35-71). Oxford: Blackwell.
Goguel, F. (1951). Géographie des élections françaises de 1870 à 1951. Paris: Librairie Armand Colin.
Goguel, F. (1970). Géographie des élections françises sous la Troisième et la Quatrième République. Paris: Librairie Armand Colin.
Polishchuk, I. O. (2016). Conceptual and methodological foundations of the study of election practices. Bulletin of the National University "Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise". Ser.: Philosophy, philosophy of law, sociology, political science, 3(30), 89-94.
Rozik, M. V. (2019). Theoretical approaches to the analysis of electoral behavior. Gilea: scientific bulletin, 144, 112-118.
Sartori, J. (2001). Comparative Constitutional Engineering: A Study of Structures, Motives, and Outcomes. K.: ArtEk.
Tingsten, H. (1937). Political Behavior: Studies in Election Statistics. London: P.S. King and Son.
Опубліковано
2022-10-31
Як цитувати
Ставченко, С., & Кривошеїн, В. (2022). Сучасні тенденції розвитку «екологічної» школи електоральних досліджень. Науково-теоретичний альманах Грані, 25(5), 5-9. https://doi.org/10.15421/172252
Номер
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ
