Основні особливості позитивістського, психоаналітичного і соціологічного підходів до визначення поняття “політична пропаганда”

  • Олександр Герасименко Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)
Ключові слова: політична пропаганда, пропаганда, політика, індивід, суспільство, комунікація

Анотація

В політичній науці і науці загалом термін “пропаганда” використовується дуже широко. Це явище може стосуватись будь-якої сфери суспільного життя. Також, дане поняття широко вживане і на рівні звичайних громадян, а не лише в науковому дискурсі. Такий стан речей навколо поняття “пропаганди” спричинений особливостями історичного, суспільного і політичного минулого України, Європи і світу. Через існування тоталітарних держав нацистської Німеччини і СРСР, і використання ними пропагандистського впливу, дане поняття закарбувалось у пам’яті пересічно людини саме як синонім до чогось брехливого, негативного і злочинного. Ситуація ускладнювалась також відсутність в даний історичний період засобів ефективних і незалежних масової комунікації. Тому, поняття “пропаганди” існує також у форматі міфу у свідомості більшої частки людей. Метою статті є розгляд основних характеристик політичної пропаганди і її відмінностей від суто пропаганди, а також виокремлення основних особливостей вказаних підходів до її визначення. Актуальність даного дослідженням зумовлена необхідністю формулювання чіткого розмежування “пропаганди” і “політичної пропаганди”, а також розкриття змісту основних підходів до її визначення. Методами дослідження є: компаративний метод, метод аналізу першоджерел, історичний метод. У статті розглянуто та проаналізовано основні особливості підходів до визначення поняття “політична пропаганда”, зокрема позитивістського, психоаналітичного і соціологічного, а також їх вплив на сучасну політичну науку.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Berelson, B. (1952). Content Analysis in Communication Research. New York: Hafner Press.
Berelson, B. (1953). Reader in Public Opinion and Communication. Glencoe: Free Press.
Bernays, E. L. (1927). The Verdict of Public Opinion on Propaganda. New York: Universal Trade Press Syndicate.
Bondarev, D. (2020). “Opasnost' propagandy v tom chto inogda propagandist sam nachinayet v neye verit'. Posmotrite na Lukashenko”. Issledovatel' media Grigoriy Asmolov - o tom, kak izmenilas' propaganda v internet-epokhu [“The Danger of Propaganda is that Sometimes the Propagandist Himself Begins to Believe in it. Look at Lukashenko.” Media Researcher Grigory Asmolov on How Propaganda has Changed in the Internet Era]. Retrieved from https://meduza.io/feature/2020/08/23/opasnost-propagandy-v-tom-chto-inogda-propagandist-sam-nachinaet-v-nee-verit-posmotrite-na-lukashenko.
Brennan, J. (2017). Propaganda about Propaganda. Critical Review, 29(1), 34–48. DOI: https://doi.org/10.1080/08913811.2017.1290326.
Demidova, A., & Yarova, A. (2018). Zasoby masovoi infromatsii yak «chetverta neformal`na hilka publichnoyi vlady»: sposoby media-manipul`yatsii [Mass Media as the Fourth Informal Branch of Public Power: Tools of Media Manipulation]. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, 1–6.
Gerbner, G. (2000). Future of Media: Digital Democracy or More Corporate Control? (Open Media Pamphlet). Tandem Library.
Kotlyk, O. (2017). Pidkhody do vyznachennya terminu «propahanda» [Approaches to Defining the Term Propaganda]. Laboratoryya Ynformatsyonno Psykholohycheskykh Tekhnolohyy Aleksandra Poteryakhyna. Retrieved from https://labipt.com/approaches-to-the-definition-of-propaganda/.
Lasswell, H. D., Lerner, D., & Pool, I. (1952). Comparative Study of Symbols: An Introduction. Stanford University Press. DOI: https://doi.org/10.1037/14763-000.
Lazarovych, M. (2017). Rosiysʹko-Ukrayinsʹka viyna (2014-2017 roky). Korotkyy narys [Russian-Ukrainian War 2014-2017. Short Essay]. Ivano-Frankivsʹk: Lileya-NV.
Nordenstreng, K., Gerbner, G., & Mowlana, H. (1993). The Global Media Debate: Its Rise, Fall and Renewal (Communication and Information Science Series). Norwood: Ablex Publishing.
Nʹyuman, L. (1999). Znacheniye metodologii: tri osnovnykh podkhoda [Meaning of Methodology: Three Main Approaches]. Sociological researches, 4, 124-133.
Pocheptsov, H. (2018). Propahanda 2.0. Kharkiv: Folio.
Smyrnova, M. (2016). Stvorennya stereotypiv zasobiv masovoyi informatsiyi v dobu informatsiynoho suspilʹstva [Creation of Stereotypes by Mass Media in the Age of Information Society]. Tele- ta radiozhurnalistyka, 15, 63-67. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tir_2016_15_11.
Voronko, O. (2020). Propaganda 2.0. Sotsialʹno-politychni studiyi, 4, 15-19.

Переглядів анотації: 44
Завантажень PDF: 50
Опубліковано
2022-07-01
Як цитувати
Герасименко, О. (2022). Основні особливості позитивістського, психоаналітичного і соціологічного підходів до визначення поняття “політична пропаганда”. Науково-теоретичний альманах Грані, 25(3), 88-92. https://doi.org/10.15421/172242
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ