Сутність сім’ї у традиційній та сучасній культурі (філософський аналіз)
Ключові слова:
сім’я, родина, шлюб, сутність сім’ї, ознаки сім’ї, визначення сім’ї, універсалія сім’ї, філософія сім’ї, фамілістика
Анотація
Метою дослідження являється з’ясування сутності сім’ї в традиційній і сучасній культурі крізь призму філософського аналізу. Методологія дослідження включає історико-філософський, соціально-культурологічний, метафізичний, герменевтичний та компаративний підходи. Основні результати дослідження: встановлено, що спектр розуміння сутності сім’ї в традиційній і сучасній культурі розгортається в просторі полеміки між парадигмами реалізму і номіналізму, є продовженням давньої дискусії про існування універсалій і акцидентально сущого; обґрунтовано, що виходячи з метафізичного підходу сім’ю доцільно розглядати як одиничний термін (одинична сім’я, перша сутність, індивідуалія), як загальний термін (загальне розуміння сім’ї, друга сутність, універсалія) і граничну категорію буття (трансценденталію); розуміння сім’ї як трансценденталії пов’язано з тим, що сімейність постає в якості універсального мовного фрейму, семіологічної моделі опису світу, сімейного коду для опису універсуму; на прикладах етимологічного аналізу виявлено, що розуміння сім’ї як індивідуалії, універсалії і трансценденталії було термінологічно закріплено в історії культури; обґрунтовано, що сім’я, хоча і визначається через функції і базові потреби, але, все ж таки, не зводиться повністю до них; обґрунтовано, що сам сімейний спосіб буття є не меншою потребою, ніж ті потреби, які реалізуються через репродуктивну, сексуальну, соціалізуючу, психотерапевтичну, побутову та інші функції сім’ї; встановлено, що якщо для традиційної культури сім’я зазвичай розглядається в ракурсі універсальності і цілісності, то в сучасній культурі відбувається перехід від дискурсу реалізму до дискурсу номіналізму і акценти часто зміщуються в бік індивідуальності і акцидентальності в розумінні сім’ї з розширенням меж сімейності і пом’якшенням наукових критеріїв сім’ї; висловлено припущення, що в результаті домінування номіналістичних трактувань сім’ї виникла сучасна понятійно-термінологічна криза в розумінні сім’ї.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Alekseeva, N. D. (2010). Sem'ja kak social'nyj mehanizm vosproizvodstva tradicii v kontekste razvitija nacional'noj kul'tury [Family as a Social Mechanism for the Reproduction of Tradition in the Context of the Development of National Culture]. Shkola universitetskoj nauki: paradigma razvitija, 1 (1), t. 2, 191-193.
Anisin, A. L. Anisina S.S. (2006). Sem'ja kak byt i bytie v istorii i zhizni [Family as Life and Being in History and Life]. Tyumen.
Antonov, A. I. (2005). Mikrosociologija sem'i [Microsociology of the Family]. Moscow: INFRA-M.
Azimova, N. Shermuhamedova Zh. (2007). Gender i sem'ja [Gender and Family]. Vvedenie v teoriju i praktiku gendernyh otnoshenij: sb. nauchn. statej. Tashkent, 332-353.
Benvenist, Je. (1995). Slovar' indoevropejskih social'nyh terminov [Dictionary of Indo-European Social Terms]. Moscow: Progress; Univers.
Buchmann, M., Powell, B., Tabor, J. A., & Miller, L. R. (2022). Diverse Family Forms and Children's Well-Being. In Emerging Trends in the Social and Behavioral Sciences R.A. Scott, S.M. Kosslyn and M. Buchmann (Eds). DOI: https://doi.org/10.1002/9781118900772.etrds0449.
Connidis, I. A. (2020). Who Counts as Family Later in Life? Following Theoretical Leads. Journal of Family Theory & Review, 12, 164-179. DOI: https://doi.org/10.1111/jftr.12367.
Deniskin, S. A. (2020). Filosofija sem'i: prolegomeny [Philosophy of the Family: Prolegomena]. Vestnik Cheljabinskogo gosudarstvennogo universiteta, 8 (442), 49-55.
Dzibel', G. V. (2001). Fenomen rodstva. Prolegomeny k ideneticheskoj teorii [Kinship Phenomenon. Prolegomena to the Idenetic Theory]. Algebra rodstva: Rodstvo. Cistemy rodstva. Sistemy terminov rodstva, (6). Saint Petersburg: Muzej antropologii i jetnografii RAN.
Erofeeva, K. L. (2018). K voprosu ob opredelenii sem'i: novye aspekty [On the Question of Defining the Family: New Aspects]. Vestnik Ivanovskogo gosudarstvennogo universiteta. Serija: gumanitarnye nauki, 3 (11), 65-73.
Fichte, J. (2006). Sistema uchenija o nravah soglasno principam naukouchenija; Naukouchenie [The Science of Ethics as Based on the Science of Knowledge; The Science of Knowledge]. Saint Petersburg: Izd-vo S.-Peterb. un-ta.
Furstenberg, F. F. (2019). Family Change in Global Perspective: How and Why Family Systems Change. Family Relations, 68, 326-341. DOI: https://doi.org/10.1111/fare.12361.
Golod, S. I. (1998). Sem'ya i brak: istoriko-sotsiologicheskiy analiz [Family and Marriage: Historical and Sociological Analysis]. Saint Petersburg: Petropolis.
Gurko, T. A. (2016). Teoreticheskie podhody k izucheniju sem'i [Theoretical Approaches to Family Studies]. 2 izd., pererab. i dop. Moscow: Institut sociologii RAN.
Hegel, G. (1971). Raboty raznyh let [Works of Different Years]. T. 2. Moscow : Mysl'.
Kane, L. W. (2019). What is a family? Considerations on purpose, biology, and sociality. Public Affairs Quarterly, 33(1), 65–88.
Kravchenko, Gh. S. (2019). Rolj sim'ji ta shljubu v suchasnomu suspiljstvi – socialjno-filosofsjkyj aspekt [The Role of a Family and a Slaughter in Modern Society - Social and Philosophical Aspects]. Naukove piznannja: metodologhija ta tekhnologhiji, 1, 51-58.
Merdok, Dzh. P. (2003). Social'naja struktura [Social Structure]. Moscow: OGI.
Miller, L. R. (2016). Definition of Family. In Encyclopedia of Family Studies, C.L. Shehan (Ed.). John Wiley & Sons, Inc. DOI: https://doi.org/10.1002/9781119085621.wbefs137
Mostova, L. A. (1997). Antropologicheskaja tradicija v issledovanii kul'tury: vmesto vvedenija [Anthropological Tradition in the Study of Culture: Instead of an Introduction]. In Antologija issledovanij kul'tury. T. 1. Saint Petersburg: Universitetskaja kniga, 5-14.
Padun, R. V. (2022). Vyznachennja sim'ji jak pravovoji kateghoriji ta osoblyvogho fenomenu suspiljnykh vidnosyn [Defining the Family as a Legal Category and a Special Phenomenon of Social Relations]. Naukovyj visnyk Uzhghorodsjkogho nacionaljnogho universytetu. Serija: Pravo, 68, 75-79. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.68.12.
Peshina, E. V. (2019). Sem'ja kak ob"yekt izuchenija social'no-gumanitarnyh nauk: problema opredelenija ponjatija [Family as an Object of Social and Humane Study: Problem of the Definition]. Social'nye i gumanitarnye nauki: teorija i praktika, 1(3), 159-166.
Seltzer, J. A. (2019). Family Change and Changing Family Demography. Demography, 56(2), 405–426. DOI: https://doi.org/10.1007/s13524-019-00766-6.
Anisin, A. L. Anisina S.S. (2006). Sem'ja kak byt i bytie v istorii i zhizni [Family as Life and Being in History and Life]. Tyumen.
Antonov, A. I. (2005). Mikrosociologija sem'i [Microsociology of the Family]. Moscow: INFRA-M.
Azimova, N. Shermuhamedova Zh. (2007). Gender i sem'ja [Gender and Family]. Vvedenie v teoriju i praktiku gendernyh otnoshenij: sb. nauchn. statej. Tashkent, 332-353.
Benvenist, Je. (1995). Slovar' indoevropejskih social'nyh terminov [Dictionary of Indo-European Social Terms]. Moscow: Progress; Univers.
Buchmann, M., Powell, B., Tabor, J. A., & Miller, L. R. (2022). Diverse Family Forms and Children's Well-Being. In Emerging Trends in the Social and Behavioral Sciences R.A. Scott, S.M. Kosslyn and M. Buchmann (Eds). DOI: https://doi.org/10.1002/9781118900772.etrds0449.
Connidis, I. A. (2020). Who Counts as Family Later in Life? Following Theoretical Leads. Journal of Family Theory & Review, 12, 164-179. DOI: https://doi.org/10.1111/jftr.12367.
Deniskin, S. A. (2020). Filosofija sem'i: prolegomeny [Philosophy of the Family: Prolegomena]. Vestnik Cheljabinskogo gosudarstvennogo universiteta, 8 (442), 49-55.
Dzibel', G. V. (2001). Fenomen rodstva. Prolegomeny k ideneticheskoj teorii [Kinship Phenomenon. Prolegomena to the Idenetic Theory]. Algebra rodstva: Rodstvo. Cistemy rodstva. Sistemy terminov rodstva, (6). Saint Petersburg: Muzej antropologii i jetnografii RAN.
Erofeeva, K. L. (2018). K voprosu ob opredelenii sem'i: novye aspekty [On the Question of Defining the Family: New Aspects]. Vestnik Ivanovskogo gosudarstvennogo universiteta. Serija: gumanitarnye nauki, 3 (11), 65-73.
Fichte, J. (2006). Sistema uchenija o nravah soglasno principam naukouchenija; Naukouchenie [The Science of Ethics as Based on the Science of Knowledge; The Science of Knowledge]. Saint Petersburg: Izd-vo S.-Peterb. un-ta.
Furstenberg, F. F. (2019). Family Change in Global Perspective: How and Why Family Systems Change. Family Relations, 68, 326-341. DOI: https://doi.org/10.1111/fare.12361.
Golod, S. I. (1998). Sem'ya i brak: istoriko-sotsiologicheskiy analiz [Family and Marriage: Historical and Sociological Analysis]. Saint Petersburg: Petropolis.
Gurko, T. A. (2016). Teoreticheskie podhody k izucheniju sem'i [Theoretical Approaches to Family Studies]. 2 izd., pererab. i dop. Moscow: Institut sociologii RAN.
Hegel, G. (1971). Raboty raznyh let [Works of Different Years]. T. 2. Moscow : Mysl'.
Kane, L. W. (2019). What is a family? Considerations on purpose, biology, and sociality. Public Affairs Quarterly, 33(1), 65–88.
Kravchenko, Gh. S. (2019). Rolj sim'ji ta shljubu v suchasnomu suspiljstvi – socialjno-filosofsjkyj aspekt [The Role of a Family and a Slaughter in Modern Society - Social and Philosophical Aspects]. Naukove piznannja: metodologhija ta tekhnologhiji, 1, 51-58.
Merdok, Dzh. P. (2003). Social'naja struktura [Social Structure]. Moscow: OGI.
Miller, L. R. (2016). Definition of Family. In Encyclopedia of Family Studies, C.L. Shehan (Ed.). John Wiley & Sons, Inc. DOI: https://doi.org/10.1002/9781119085621.wbefs137
Mostova, L. A. (1997). Antropologicheskaja tradicija v issledovanii kul'tury: vmesto vvedenija [Anthropological Tradition in the Study of Culture: Instead of an Introduction]. In Antologija issledovanij kul'tury. T. 1. Saint Petersburg: Universitetskaja kniga, 5-14.
Padun, R. V. (2022). Vyznachennja sim'ji jak pravovoji kateghoriji ta osoblyvogho fenomenu suspiljnykh vidnosyn [Defining the Family as a Legal Category and a Special Phenomenon of Social Relations]. Naukovyj visnyk Uzhghorodsjkogho nacionaljnogho universytetu. Serija: Pravo, 68, 75-79. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.68.12.
Peshina, E. V. (2019). Sem'ja kak ob"yekt izuchenija social'no-gumanitarnyh nauk: problema opredelenija ponjatija [Family as an Object of Social and Humane Study: Problem of the Definition]. Social'nye i gumanitarnye nauki: teorija i praktika, 1(3), 159-166.
Seltzer, J. A. (2019). Family Change and Changing Family Demography. Demography, 56(2), 405–426. DOI: https://doi.org/10.1007/s13524-019-00766-6.
Опубліковано
2022-07-01
Як цитувати
Шаталович, О., & Шаталович, І. (2022). Сутність сім’ї у традиційній та сучасній культурі (філософський аналіз). Науково-теоретичний альманах Грані, 25(3), 36-41. https://doi.org/10.15421/172234
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
