Форми сучасного публічного філософського дискурсу. Частина 2. Експертна думка, практика, терапія, дозвілля

  • Іламі Ясна Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України (Київ, Україна)
Ключові слова: публічна філософія, філософія в публічній сфері, філософія в публічному просторі, публічний філософський дискурс, публічний поворот, публічна сфера, популярна філософія

Анотація

Стаття продовжує дослідження форм сучасного публічного філософського дискурсу. Метою є аналітичний огляд та класифікація форматів сучасного філософування поза межами університетів та академічного середовища. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком на початку ХХІ століття нових форматів філософування, суб’єктами якого стають як представники академічної філософії, так і широка нефахова публіка. Результатом цієї, другої частини дослідження є аналітичний огляд таких форм сучасного публічного філософування, як роз’яснення та експертна думка, терапія, дозвілля та розвага. Окремо розглянуто тенденцію «філософізації» повсякденної культури як проникнення елементів філософського дискурсу у повсякденний побут та мову. У висновках підтверджено узагальнення, зроблені у першій частині статті: 1) більшість розглянутих форм публічного філософського дискурсу, попри удавану новизну, є модифікаціями класичних форм філософування, а отже, залученість у публічний дискурс є радше іманентною рисою філософії як такої, ніж специфічною тенденцією сьогодення; ба більше, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій і медіа не лише сприяє виникненню нових сучасних форматів філософування, а й зумовлює своєрідне відродження усних, діалогічних форм філософії, що були посунуті появою писемності, типографської справи; 2) характерною ознакою сучасного публічного філософського дискурсу, яка відрізняє його від публічного філософування попередніх історичних епох, є те, що його суб’єктами нарівні з професійними філософами стає широкий загал пересічних громадян; 3) відбувається професіоналізація та інституціалізація неакадемічного філософування, а також взаємне проникнення академічного і публічного дискурсів філософії, в процесі якого зазнають змін обидва. Зауважено, що описана ситуація містить у собі як нові перспективи для філософії, так і нові ризики, що можуть бути пов’язані, зокрема, із профанацією та спрощенням філософського знання, поширенням недостовірної інформації тощо. Запропоноване можливе коло завдань для подальших розвідок у цьому напрямку.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Ado, P. (2014). Shcho take antychna filosofiya? [What is Ancient Philosophy?]. Kyiv: Novyy Akropolʹ.
Bowles, N. (2019, March 26). Why Is Silicon Valley So Obsessed With the Virtue of Suffering? The New York Times.
Brenifʹye, O., & Milon, I. (2013). Filosofiya s Khodzhoy Nasreddinom [Philosophy with Molla Nasraddin]. Klever-Media-Grupp.
Eco, U. (1996, November 12). From Internet to Gutenberg. A Lecture Presented at The Italian Academy for Advanced Studies in America.
Forchun, D. (2011). Ezotericheskaya filosofiya lyubvi i braka [The Esoteric Philosophy of Love and Marriage]. Kiyev, Sofiya.
Fuko, M. (1988). Istoriya seksualʹnosti. Zabota o sebe [The History of Sexuality. The Care of the Self]. T. 3. Kiyev, Moskva: Dukh í lítera; Grunt; Refl-buk
Glukhova, I. (2014). Kak statʹ psikhologom…[How to become a psychologist…]. In Shchittsova, T., Glukhova, I. ta ín. Ty khocheshʹ pogovoritʹ ob etom? Novaya psikhologicheskaya kulʹtura v post•sovet•skoy Belarusi i Ukraine [Do You Want to Talk about It? New Psychologist Culture in Post-soviet Belarus and Ukraine]. Vilʹnyus: Yevropeyskiy gumanitarnyy universitet, 19-45.
Heylz, S. (Ed.). (2000). Pyvo i filosofiya. Nevyvchene pyvo ne varto pyty [Beer and Philosophy: The Unexamined Beer Isn't Worth Drinking]. Per. P. Tarashchuk. Kyiv: Tempora.
Hill, N., & Horowitz, M. (2015). Think and Grow Rich. The Original 1937 Classic (Abridged): Gildan Media Corporation.
Hoff, B. (2018). Dao Vinni-Pukha. Pryntsypy daosyzmu na prykladi nayvidomishoho u sviti vedmedya [The Tao of Pooh & The Te of Piglet: The Principles of Taoism Demonstrated by Winnie-the-Pooh and Piglet]. KM-Buks.
Hrabovsʹkyy, S. (2011, November 13). Ukrayinsʹki publichni intelektualy: lykho z rozumu? [Ukrainian Public Intellectuals: the Disaster from Mind?]. Spravzhnya varta.
Huss, J. (2014). Popular Culture and Philosophy: Rules of Engagement. Essays in Philosophy, 15(1), 19-32. DOI: http://doi.org/10.7710/1526-0569.1487.
Kebuladze, V., & Bohachov, A. ta in. (2017). Filosofiya v publichnomu prostori: mizh akademichnistyu i populyarnistyu [Philosophy in the Public Space: between Academic and Popular]. Kruhlyy stil «Filosofsʹkoyi dumky». Filosofsʹka dumka, 1, 6-27.
Khamitov, N., & Krylova, S. (2019). Fenomen filosofsʹkoyi publitsystyky ta sotsiokulʹturna vidkrytistʹ akademichnoyi osvity i nauky [The Phenomenon of Philosophical Journalism and Socio-cultural Openness of an Academic Education and Science]. APFS, 25, 3-11. DOI: http://doi.org/10.32837/apfs.v0i25.877.
Koestenbaum, P. (1978). The New Image of the Person. The Theory and Practice of Clinical Philosophy: Greenwood Press.
Lakhav, R. (2016). Filosofskaya praktika  quo vadis? [Philosophical Practice – quo vadis?]. Sotsium i vlastʹ, 1(57), 7-14.
Larabee, A. (2019). Popular Culture and Philosophy. J Pop Cult, 52(2), 235-238. DOI: http://doi.org/10.1111/jpcu.12788.
Marinoff, L. (2001). Plato, Not Prozac! Applying Eternal Wisdom to Everyday Problems. New York, London: Harper Collins World; Hi Marketing.
Melʹnyk, A. (2012). Svitohlyadna publitsystyka yak filosofsʹka zhurnalistyka [Worldview Journalism as Philosophical Journalism]. Visnyk Lʹvivsʹkoho universytetu. Seriya zhurnalistyka, 36, 107-113.
Monro D., & Olhof, F. (2011). Yizha i filosofiya: yizhte, pyyte i budʹte zdorovi [Food and Philosophy: Eat, Think, and Be Merry]. Per. P. Tarashchuk. Kyiv : Tempora.
Nitsshe, F. (1982). Posmertnyye fragmenty. Osenʹ 1881 g. [Post-mortem fragments. Autumn 1881]. In Nietzsche. Oeuvres philosophiques completes. T. V. Paris.
Olhof, F. (Ed.). (2010). Vyno i filosofiya. Sympozium dumky i kelykha [Wine and Philosophy: A Symposium on Thinking and Drinking]. Per. P. Tarashchuk. Kyiv: Tempora.
Palmer, A. (2019, March 27). Stoicism’s Appeal to the Rich and Powerful. Ex Urbe.
Pento, L. (1997). Filosofskaya zhurnalistika [Philosophical Journalism]. Sociologos, S/L'97. Sotsio-Logos postmodernizma, 30-56.
Pilʹyuchi, M., & Lopes, H. (2021). Novi stoyiky. 52 uroky dlya napovnenoho zhyttya [New Stoics. 52 Lessons for the Fulfilled Life]. Laboratoriya.
Piterson, Dzh. (2019). 12 pravyl zhyttya. Yak peremohty khaos [12 Rules for Life: An Antidote to Chaos]. Nash Format.
Renan, E. (1991). Mark Avreliy i konets antichnogo mira [Marcus Aurelius and the End of the Ancient World]. Reprint. Vosproizved. izd-ya N. Glagoleva 1907 goda. Moskva: Terra.
Ruff, M. (2012). Filosofiya elehantnosti [Philosophy of Elegance]. Eterna.
Shchittsova, T., Glukhova, I. ta ín. (2014). Ty khocheshʹ pogovoritʹ ob etom? Novaya psikhologicheskaya kulʹtura v post•sovet•skoy Belarusi i Ukraine [Do You Want to Talk about It? New Psychologist Culture in Post-soviet Belarus and Ukraine]. Vilʹnyus: Yevropeyskiy gumanitarnyy universitet.
Shtompka, P. (2009). V fokuse vnimaniya povsednevnaya zhiznʹ. Novyy povorot v sotsiologii [The Focus is on Everyday Life. A New Turn in Sociology]. Sotsiologicheskiye issledovaniya, 8, 3-13.
Sotonin, K. (1922). Ideya filosofskoy kliniki. Vvedeniye v sistemu filosofii. [The Idea of Philosophical Clinic. Introduction to the System of Philosophy]. Kazanʹ.
Svendsen, L. (2017). Filosofiya samotnosti [Philosophy of Loneliness]. Vydavnytstvo Anetty Antonenko.
Yasna, I. (2017). Public turn: philosophy in the public space [Public Turn: Philosophy in the Public Space]. Filosofsʹka dumka, 1, 28-41.

Переглядів анотації: 33
Завантажень PDF: 32
Опубліковано
2022-07-01
Як цитувати
Ясна, І. (2022). Форми сучасного публічного філософського дискурсу. Частина 2. Експертна думка, практика, терапія, дозвілля. Науково-теоретичний альманах Грані, 25(3), 16-24. https://doi.org/10.15421/172231
Розділ
ФІЛОСОФІЯ