Вища освіта в умовах пандемії COVID-19: виклики та загрози

  • Василь Попович Національний університет «Запорізька політехніка»
  • Альона Стадник Маріупольський державний університет
  • Олена Ванюшина Київський національний торговельно-економічний університет
Ключові слова: вища освіта, дистанційна освіта, пандемія, COVID-19, SWOT-аналіз, навчальний процес, засоби комунікації, заклад освіти

Анотація

Актуальність. Пандемією коронавірусу COVID-19 зумовила перехід вищої освіти України на дистанційну форму навчання. Вимушений карантин на території України, та зокрема у сфері вищої освіти став не тільки викликом, а й певним досвідом як для викладачів, так і для студентів. ЗВО не маючи діючих механізмів проведення дистанційних занять та відповідних платформ, де можлива взаємодія викладача та студента. Дистанційне навчання являє собою впровадження у навчальний процес сучасних засобів комунікацій (наприклад, Google Сlassroom, Moodle, Zoom, вайбер, телеграм, інстаграм та інше). Мета – виявити виклики та загрози, з якими зіткнулася вища освіта України під час пандемії. За результатами SWOT-аналізу показати слабкі та сильні сторони, можливості та загрози технології дистанційної освіти. Результати. За результатами SWOT-аналізу показати слабкі та сильні сторони, можливості та загрози технології дистанційної освіти. Було використано вторинний аналіз емпіричних даних. Завдяки проаналізованому дослідженню ми виявили сильні та слабкі сторони, можливості та загрози технологій дистанційної форми навчання через SWOT-аналіз. Використання дистанційних технологій в процесі навчання має наступні плюси: навчання у вільний час, відсутність географічних кордонів, економічна ефективність та інше. Серед мінусів, можна зазначити наступне: відсутність живого спілкування між студентом та викладачем, відсутність мотивації, погане технічне обладнання ЗВО та інше. Висновки. Пандемія коронавірусу COVID-19 зумовила не тільки загрози вищій освіті України, а й дала нові виклики для росту: 1) для студентів – навчання самодисципліни та самоосвіти; 2) для викладачів – оволодіти новітніми технологіями та методами викладання дисциплін; 3) для державних інституцій – визначення чіткої стратегії впровадження та розвитку дистанційної освіти. Водночас проблеми щодо залучення в українські ЗВО електронних освітніх ресурсів як засобів дистанційного навчання залишаються, і вимагають більш глибокого дослідження.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Adamova I., Golovachuk T. (2012). Dystantsiyne navchannya: suchasnyy pohlyad na perevahy ta problemy [Distance learning: a modern look at the advantages and problems]. Retrieved from http://dspace.pnpu.edu.ua/ bitstream/123456789/ 389/1/Adamova.pdf.
Durniev, A., & Yurchyk, T. (2021). Konspirolohichni teorii pandemii Covid-19: sotsialni faktory vynyknennia ta poshyrennia [Conspirological Theories Pandemic Covid-19: Social Factors of Origin and Distribution]. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 24(6), 90-99. DOI: https://doi.org/10.15421/172163.
Gudzenko, O. (2021). Dim formatu «life-work-leisure» v aktualnykh pandemichnykh umovakh: sotsiolohichnyi vymir [Home in the format of «life-work-leisure» in modern pandemic conditions: a sociological dimension]. Grani, 24(3), 40-48. DOI: https://doi.org/10.15421/172124.
Hasson, W. J. (2004). Kryteriyi yakisnoyi dystantsiynoyi osvity [Criteria for quality distance education]. Higher Education, 1, 92-99.
Karamyshev, D., Ivanova, I., & Orlov, O. (2020). Problemy vprovadzhennia elementiv dystantsiinoi osvity pid chas karantynu, spriamovanoho na zapobihannia poshyrennia COVID-19 [Problems of implementation of elements of distance education during quarantine aimed at preventing the spread of COVID-19]. Public Administration Aspects, 8(1 SI), 46-49. DOI: https://doi.org/10.15421/152039.
Khomenko-Semenova L., Alpatova O., & Prokhorenko J. (2020). Adaptatsiya studentiv humanitarnykh spetsialʹnostey do dystantsiynoho navchannya yak problema suchasnoyi pedahohiky pedahohiky [Adaptation of students of humanities to distance learning as a problem of modern pedagogy of pedagogy]. Visnyk Natsionalʹnoho aviatsiynoho universytetu, 17, 90-99. DOI: https://doi.org/10.18372/2411-264X.2(17).15028.
Kokarieva, A., Khomenko-Semenova, L., Glushanytsia, N., Ievtushenko, I., & Odarchenko, R. (2019, Nov. 29). Information and Communication Technologies in the Professional Training of Engineers. International Workshop on Conflict Management in Global Information Networks, Lviv, Ukraine.
Radionova, I. (2021). Natsionalna vidpovid na hlobalnu pandemiiu: polityka, sotsialna komunikatsiia ta sotsiokulturna travma [National Response to the Global Pandemic: Policy, Social Communication and Sociocultural Trauma]. Grani, 24(6), 117-124. DOI: https://doi.org/10.15421/172166.
Rethinking Education in the Digital Age. (2020). European Parliamentary Research Service. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/RegData/ etudes/STUD/2020/ 641528/EPRS_STU(2020)641528_EN.pdf.
Smirnova, O. (2020). «Nespravzhnya osvita». Yak pandemiya vykryla problemy onlayn-navchannya [«False education». How the Pandemic Exposed the Problems of Online Learning]. Retrieved from https://www.bbc.com/ ukrainian/features-54039740.
Stukalo, N., & Simakhova, A. (2020). COVID-19 Impact on Ukrainian Higher Education. Universal Journal of Educational Research, 8(8), 3673-3678. DOI: https://doi.org/10.13189/ujer.2020.080846.

Переглядів анотації: 41
Завантажень PDF: 54
Опубліковано
2022-04-28
Як цитувати
Попович, В., Стадник, А., & Ванюшина, О. (2022). Вища освіта в умовах пандемії COVID-19: виклики та загрози. Науково-теоретичний альманах Грані, 25(2), 65-71. https://doi.org/10.15421/172225
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ