Руське (українське) питання в польській еміграційній суспільно-політичній думці 1830-1840-х рр.

  • Назар Радецький Львівський національний університет імені Івана Франка
Ключові слова: польська суспільно-політична думка, Велика еміграція, Руське питання, Товариство Литовське та земель Руських, громада «Умань», «Готель Лямбер», Польський національний комітет, Польське демократичне товариство

Анотація

Мета статті – виокремити та дослідити головні ідеї діячів та організацій польського національного руху щодо руського питання в 1830-1840-х рр., простежити вплив поразки  Листопадового повстання 1830-1831 рр. на еволюцію польської суспільно-політичної думки. У тексті розглянуто погляди представників Товариства Литовського та земель Руських, Польського національного комітету, Польського демократичного товариства, громади «Умань», «Готелю Лямбер». Актуальність статті полягає в дослідженні поглядів на руське (українське) питання провідних політиків та ідеологів польського національно-визвольного руху: Йоахима Лелевеля, Адама Чарторийського, Міхала Чайковського, Тадеуша Кремповецького, Теофіла Вісьньовського, Яна Чиньського – простеженні схожостей у поглядах серед перелічених діячів, наприклад, у підходах до осмислення минулого руського народу чи його релігійних особливостей, пошуку причин конфліктів між поляками та русинами, визначенні ключових відмінностей у підходах до руського питання різними політичними організаціями. Опрацьований та проаналізований матеріал дозволяє зробити декілька висновків. Поразка Листопадового повстання спричинила певні зміни у свідомості польських діячів. Наприклад, частина з них зробила спробу відійти від шляхетської історіографії та її поглядів на минуле руського населення, мінялося ставлення до козаків та їх очільників. Виступи козаків та селян почали трактувати як помсту за пригноблення. Допускали можливість проголошення незалежності на Лівобережній Україні, звертали увагу на релігійні відмінності. Конфлікти між русинами та поляками в Речі Посполитій суспільні діячі намагалися пояснити впливами Москви чи єзуїтів. Однак, незважаючи на перелічені зміни, ідея про польську націю, яка складається з поляків, литовців та русинів, залишалася однією з провідних у польській суспільно-політичній думці.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Chajkowski, M. (1930). Kilka słów o Rusinach w roku 1831. Ruch Literacki, 5(10), 314-317.
Czartoryski, A. (1847). Mowy Xięcia Adama Czartoryskiego od roku 1838-1847. Paryż: W Drukarni i Litografii, Maulde i Renou.
Dylʹonhova, H. (2007). Istoriya Polʹshchi 1795-1990 [History of Poland 1795-1990]. Kyiv: Vydavnychyy dim «Kyyevo-Mohylyansʹka akademiya».
Gadon, L. (1902) Emigracya Polska. Pierwsze lata po upadku powstania listopadowego. Kraków: Spółka wydawnicza Polska.
Gąsiorowska, N. (Red.). (1953). Wiosna Ludów. Teksty i materiały źródłowe. Warszawa.
Handelsman, M. (1937). Ukraińska polityka ks. Adama Czartoryskiego przed wojną Krymską. Warszaw: Prace ukraińskiego instytutu naukowego.
Hrynevych, T. (2015). Istorychna ukrayinika u tvorchosti Yoakhima Lelevelya [Historical Ukrainian in the Works of Joachim Lelevel]. Problemy humanitarnykh nauk. seriya «Istoriya», 36, 122-132.
Kalembka, S. (1971). Wielka Emigracja: polskie wychodźstwo polityczne w latach 1831—1862. Warszawa: Wiedza Powszechna.
Kozak, S. (2006-2007). Narodzhennya novoyi suspilʹno-politychnoyi dumky pro Ukrayinu [The Birth of a New Socio-political Thought about Ukraine.]. Ukrayina: kulʹturna spadshchyna, natsionalʹna svidomistʹ, derzhavnistʹ. 3b. nauk. pratsʹ, 15, 418-425.
Kozak, S. (2012). Reoriyentatsiya polʹsʹkoyi dumky, shchodo Ukrayiny [Reorientation of Polish Thought Towards Ukraine]. Shevchenkoznavchi ta porivnyalʹni studiyi, 329–339.
Lelewel, J. (1864) Polska. Dzieje i rzeczy jej rozpatrywane przez Joachima Lelewela. Poznań.
Mochulʹsʹkyy, M. (1917). Ukrayinsʹka shkola. Umovyny yiyi poyavy v polʹsʹkiy literaturi [Ukrainian School. Conditions of its Appearance in Polish Literature]. Retrieved from https://shron1.chtyvo.org.ua/Mochulskyi_ Mykhailo/Ukrainska_ shkola_Umovyny_ii_poiavy_v_polskii_literaturi.pdf.
Plater, C., & Chodzko, L. (1832). Towarzystwo litewskie i ziem ruskich. Paryż: W drukarni A. Pinard.
Rawita-Gawroński, Fr. (1909). Materiały do historyi polskiej XIX wieku. Działność emigracyi z roku 1831 na terenie Turcyi do pokoju Paryskiego. Przewodnik naukowy i literacki, XXXVI, 622-626.
Stebliy, F. (1997). Ukrayintsi – spivuchasnyky politychnykh planiv knyazya Adama Chartoryysʹkoho shchodo Rosiyi v 40-kh pp. XIX st. [Ukrainians Were Complicit in Prince Adam Czartoryski's Political Plans for Russia in the 1940's. XIX Century]. Krakivsʹki ukrayinoznavchi zoshyty, V-VI, 260-276.
Świątek, A. (2014). Gente Rutheni, natione Poloni Z dziejów Rusinów narodowości polskiej w Galicji. Kraków: Księgarnia Akademicka.
Temkinowa, H. (Red.). (1957). Lud Polski. Wybór dokumentów. Warszawa.
Walicki, A. (2009). Naród, nacjonalizm, patriotyzm. (T. 1-4). Kraków.
Wiśniowski, T. (1843). Panslawizm czyli Wszechsłowiańszczyzna, Pismo Towarzystwa Demokratycznego Polskiego, 3, 180-208.
Wokulska-Piotrowiczowa, J. (1932). Michał Czajkowski jako powieściopisarz. Wilno.
Zashkilʹnyak, L., & Krykun, M. (2002). Istoriya Polʹshchi: Vid naydavnishykh chasiv do nashykh dniv [History of Poland: From Ancient Times to the Present Day]. Lʹviv: Lʹvivsʹkyy natsionalʹnyy universytet im. I. Franka.

Переглядів анотації: 38
Завантажень PDF: 41
Опубліковано
2022-04-28
Як цитувати
Радецький, Н. (2022). Руське (українське) питання в польській еміграційній суспільно-політичній думці 1830-1840-х рр. Науково-теоретичний альманах Грані, 25(2), 44-50. https://doi.org/10.15421/172222
Розділ
ІСТОРІЯ