Державна політика пам’яті в сучасній Україні в умовах інформаційної війни (2014–2021 рр.)

  • Валентин Іваненко Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • Віталій Кривошеїн Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Ключові слова: інструментарій державної політики пам’яті, етапи формування державної політики пам’яті в сучасній Україні, радянська модель пам’яті, україноцентрична модель пам’яті, історичний наратив, гібридна війна РФ проти України

Анотація

Метою дослідження є розкриття змісту державної політики пам’яті в сучасній Україні у постмайданний період (2014–2021 рр.), яка була докорінно переорієнтована і, по суті, стала важливим напрямом протидії інформаційним атакам у ході гібридної війні, яку веде РФ проти України. Методологія дослідження має міждисциплінарний характер, поєднуючи методи історичної, політичної, соціологічної та правової наук. Основні результати дослідження: розкрито зміст концепту «політика пам’яті», визначена структура політики пам’яті в сучасній Україні, прослідковано етапи формування та реалізації політики пам’яті в Україні на основі президентських електоральних циклів, доведено хвилеподібний характер розвитку політики пам’яті в Україні, яка демонструє «хитання» від україноцентричності до багатовекторності. Зокрема, у початковий період (кінець 1980 – 1991 рр.) під час трансформації свідомісного рівня у державній політиці пам’яті актуалізуються теми козацтва, витоків української державності, українського національного руху, української революції 1917–1920–х рр., руйнації храмів, Голодомору 1932–1933 рр., репресій та інші; за президентські каденції Леоніда Кравчука (грудень 1991 – липень 1994 рр.) і Леоніда Кучми (липень 1994 – січень 2005 рр.) (а також і Віктора Януковича (лютий 2010 – лютий 2014 рр.)) спостерігається значний плюралізм стратегій політики пам’яті – радянська модель все ще продовжувала існувати, проте народжувалася нова україноцентрична модель; за президентські каденції Віктора Ющенка (січень 2005 – лютий 2010 рр.), Петра Порошенка (червень 2014 – травень 2019 рр.) і Володимира Зеленського (з травня 2019 рр.) у державній політиці пам’яті домінують україноцентричні наративи, відбувається докорінна зміна моделі державної політики пам’яті через втілення політики декомунізації. Продемонстровано, що під час відкритої фази другого циклу гібридної війни РФ проти України (яка розпочата з 2014 р. і триває дотепер) найбільш уразливою і чутливою до інформаційних впливів сферою державного управління є державна політика пам’яті.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Bondar, V. (2013). Derzhavna polityka istorychnoyi pamʺyati v Ukrayini 1990–2000–kh rr.: osnovni tendentsiyi [State policy of historical memory in Ukraine in the 1990s and 2000s: main trends]. Istoriohrafichni doslidzhennia v Ukraini, 23, 377-400.
Chornomaz, B.(2019). National memory as a weapon in the information war. Grani, 22(11), 69-80. https://doi.org/10.15421/10.15421/171999
Kasianov, H. (2009). Golodomor i stroitelstvo nacii [Holodomor and nation building]. Pro et Contra. 13, 3–4 (may–august), 24-42.
Kasianov, H. (2018). Past continuous: istorychna polityka 1980 ‒ 2000. Ukraina ta susidy [Past Continuous: Historical Policy of the 1980s – 2000s. Ukraine and its Neighbors]. Kyiv: Laurus, Antropos–Lohos–Film.
Kravchuk, L. (1995). My ne maiemo prava znekhtuvaty urokamy mynuloho [We Have no Right to Neglect the Lessons of the Past]. Holodomor 1932–1933 rr. v Ukraini: prychyny i naslidky. Mizhnarodna naukova konferentsiia. Kyiv, 9–10 veresnia 1993 r. Materialy. Kyiv, 8-11.
Kyrydon, A. (2011). “Masky pamiati” v umovakh suspilnykh zlamiv [“Masks of Memory” in the Context of Social Fractures]. Kyivska starovyna, 2, 161-170.
Opalko, Yu. V. (2009). Vzaiemodiia hromadskykh orhanizatsii z orhanamy vlady u realizatsii derzhavnoi polityky pamiati [Interaction of Public Organizations with the Authorities in the Implementation of the State Policy of Memory]. Stratehichni priorytety, 3 (12), 42-49.
Pro Holodomor 1932–1933 rokiv v Ukraini [About the Holodomor of 1932–1933 in Ukraine]. (2006, Nov. 28). Zakon Ukrainy, №376–V. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/376-16#Text.
Shapoval, Yu., Vasylieva, I., & Matviienko, I. (2020). Ukrainske suspilstvo u 2014–2020 rr.: problemy polityky dekomunizatsii [Ukrainian Society in 2014–2020: Problems of Decommunization Policy]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 4, 110-124.
Soldatenko, V. (2011). Problemy polityky natsionalnoi pamiati i zavdannia yii naukovoho zabezpechennia [Problems of the Policy of National Memory and the Tasks of its Scientific Support]. Visnyk NAN Ukrainy, 12, 52-63.
Symonenko, I. (2010, Jan. 26). Kontseptualni zasady derzhavnoi polityky pamiati. Analitychna zapyska [Conceptual Principles of State Memory Policy. Analytical Note]. Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen. Retrieved from http://www.niss.gov.ua/articles/269.
V'jatrovych, V. (2011, Nov. 19). Yakoyu povynna buty polityka natsionalʹnoyi pamʺyati? Try skladovi [What Should be the Policy of National Memory? Three Components]. Gazeta.ua. Retrieved from http://gazeta.ua/articles/volodimir-v-yatrovich/_yakoyu-povinna-buti-politika-nacionalnoji-pam-yati-tri-skladovi/410462.

Переглядів анотації: 56
Завантажень PDF: 55
Опубліковано
2022-04-28
Як цитувати
Іваненко, В., & Кривошеїн, В. (2022). Державна політика пам’яті в сучасній Україні в умовах інформаційної війни (2014–2021 рр.). Науково-теоретичний альманах Грані, 25(2), 16-21. https://doi.org/10.15421/172218
Розділ
ІСТОРІЯ