Український інтелектуал Олександр Русов. Ч.2. Від національного культурництва до політичної поступовості

  • Сергій Світленко Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Ключові слова: українське народолюбство, українські громади, статистичні бюро, наукові товариства, національно-культурницька діяльність, поступова політика, український національний рух

Анотація

Актуальність дослідження у вивченні механізмів трансформацій в ідеології та соціальних практиках свідомого українства. Стаття ставить на меті висвітлити процес ідейної еволюції та практичної діяльності одного з визначних діячів українського національного руху О. О. Русова (1847–1915) від національного культурництва до політичної поступовості. В дослідженні застосовано персоналістичний підхід, історико-біографічний, історико-системний та історико-типологічний методи.  Результати. На основі різноманітного архівного та опублікованого документального й оповідного матеріалу показано, що за своїм світоглядом Олександр Русов належав до типових представників українського народолюбства. У 1880-х–1890-х рр. він опікувався національним культурництвом, яке мало на меті національно-культурне відродження України. Засобами для цього було поширення наукових знань, розвиток культури та патріотичних почуттів до батьківщини – України. Ця діяльність здійснювалася легальними засобами в межах статистичних бюро земств, на виборних посадах земського самоврядування, в наукових товариствах. Визнанням наукового доробку кандидата Університету Св. Володимира стало його членство в Російському географічному, Московському археологічному, Київському юридичному товариствах. Багато добрих справ було зроблено українським інтелектуалом в «Обществе взаємного вспомоществования учащим и учившим», «Благотворительном обществе издания общеполезных и дешевых книг», Українському науковому товаристві в Києві, Київському осередку Наукового товариства імені Шевченка. Слід також вказати на його активну організаційну й публіцистичну діяльність з підтримки української преси, зокрема тижневика «Украинский вестник», газет «Громадське слово» та «Рада». Водночас О. О. Русов діяв у напівлегальних українських громадах та гуртках, неодноразово піддавався обшукам, поліцейському нагляду та ув’язненням. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. він вже не обмежувався національним культурництвом, а брав активну участь у діяльності політичних поступових організацій, зокрема таких, як Всеукраїнська загальна організація; був одним з ініціаторів створення Товариства українських поступовців. Український діяч став послідовним прихильником поступової праці й не поділяв політичного насильства лівих російських соціалістів.  Висновки. Доведено, що впродовж 1880-х– 1900-х рр. О. О. Русов належав до помітних постатей в українському національному русі, діяльність якого тривала як у губерніях Наддніпрянської України, так і в Санкт-Петербурзі. Український інтелектуал та громадсько-політичний діяч зробив вагомий внесок в українську національну справу, послідовно відстоюючи право українського народу на рідну мову, літературу, пресу, школу, наукові знання тощо.  Оригінальність і наукова новизна статті полягає у певному прирощенні конкретно-історичного матеріалу і у висвітленні особистості О. О. Русова як українського інтелектуала, котрий наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. не обмежувався національним культурництвом, а поєднував його з поступовою громадсько-політичною діяльністю. 

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Antonovych, V. B. (1995). Moja spovidj. Vybrani istorychni ta publicystychni tvory / uporjad. O. Todijchuk, V. Uljjanovsjkyj; vstup. st. ta koment. V. Uljjanovsjkogho. Kyjiv: Lybidj.
Antonovych, Dmytro (2021). Mikhnovsjkyj na Shevchenkovykh rokovynakh u Poltavi v 1900 r. Kovalj Roman, Juzych Jurij. Mykola Mikhnovsjkyj. Spoghady, svidchennja, dokumenty. Kyiv: Vyd-vo Marka Meljnyka, 100–103.
Vorozhbyt, I. (2017). V. M. Kostomarov i Kharkiv krizj pryzmu lystiv O. Rusova do A. Kostomarovoji. Visnyk Kharkivsjkogho nacionaljnogho universytetu imeni V. N. Karazina, 1. Serija «Istorija Ukrajiny. Ukrajinoznavstvo : istorychni ta filosofsjki nauky», 25, 81–89.
Gosudarstvennyj arhiv Rossijskoj Federacii (dalee – GARF). F. 102, 1882 g., 3 del-vo, d. 625.
Ghrinchenko, Borys (2013). Zibrannja tvoriv. Pedaghoghichna spadshhyna. Kn. 1. Kyjiv: Kyjiv. un-t im. B. Ghrinchenka ; uporjad. O. M. Myslyva, A. I. Movchun, V. V. Jaremenko; vstup. Slovo V. O. Oghnev'juka; peredm., koment., prym. V. V. Jaremenka. K.: Kyjiv. un-t im. B. Ghrinchenka.
GARF. F. 102, 1882 g., 3 del-vo, d. 969.
Ghrinchenkova, Marija, & Verzyliv, Arkadij (1928). Chernyghivsjka ukrajinsjka ghromada. Chernyghiv i Pivnichne Livoberezhzhja. Oghljady, rozvidky, materijaly. Ed. akad. Mykhajla Ghrushevsjkogho. Kyiv: Derzh. Vyd-vo Ukrajiny.
Ghrushevsjkyj, M. S. (2013). Velyke dilo. Tvory: u 50 t. / gholov. red. kol. Pavlo Sokhanj – gholov. red. ta in. T. 10. Kn. 1: Serija Istorychni studiji ta rozvidky (1924–1930). Ljviv: Vyd-vo «Svit», 356–364.
Ghrushevsjkyj, M. S. (2005). Zajvi sumnivy. Tvory: u 50 t. / gholov. red. kol. Pavlo Sokhanj – gholov. red. ta in. T. 3. Serija : Suspiljno-politychni tvory (1907 – berezenj 1917). Ljviv: Vyd-vo «Svit», 428–430.
Ghrushevsjkyj, M. S. (2002). Pershi kroky. Tvory: u 50 t. / gholov. red. kol. Pavlo Sokhanj – gholov. red. ta in. T. 1. Serija : Suspiljno-politychni tvory (1894–1907). Ljviv: Vyd-vo «Svit», 323–328.
Ghrushevsjkyj, M. S. (2005). Ukrajina i ukrajinstvo. Tvory: u 50 t. / gholov. red. kol. Pavlo Sokhanj – gholov. red. ta in. T. 3. Serija : Suspiljno-politychni tvory (1907 – berezenj 1917). Ljviv: Vyd-vo «Svit», 130 – 143.
Ghrushevsjkyj, M. S. (2005). Cherghova sprava. Tvory: u 50 t. / gholov. red. kol. Pavlo Sokhanj – gholov. red. ta in. T. 3. Serija : Suspiljno-politychni tvory (1907 – berezenj 1917). Lviv: Vyd-vo «Svit», 522 – 527.
Derzhavnyj arkhiv Odesjkoji oblasti (dali – DAOO). F. 5, op. 1, spr. 1318.
DAOO. F. 5, op. 1, spr. 1759. Dopovidj III dilovodstva Departamentu policiji pro O. F. Lindforsa ta O. O. Rusova.
Svitlenko, S. I. (1996). Narodnycjkyj rukh v Ukrajini 1860-kh – 1880-kh rokiv. Analiz dzherel arkhivnykh fondiv Rosiji. Navch. posibnyk. D.: DDU, 121–122.
Doroshenko, Dmytro (2007). Moji spomyny pro davnje mynule (1901–1914 roky). Nauk.-popul. Vyd. K. : Tempora, 272.
Jevghen Chykalenko i P. Stebnycjkyj. Lystuvannja. 1901–1922 (2008) / uporjad.: N. Myronecj, I. Starovojtenko, O. Stepchenko; vstup. st.: N. Myronecj, I. Starovojtenko. Kyjiv: Tempora, 628.
Instytut rukopysu Nacionaljnoji biblioteky Ukrajiny im. V. I. Vernadsjkogho. Viddil rukopysiv (dali – IR NBU. VR). F. I, spr. 1121.
IR. NBU. VR. F. Х, spr. 4865. P – R. Rusov O. O., ark. 148.
IR NBU. VR. F. Х, spr. 4865. P – R. Rusov O. O.
IR NBU. VR. F. Х, spr. 6357, Rusova S. Pam'jati Markovycha D. V. Spoghady S. Rusovoji, chytani na zasidanni naukovoji shkiljnoji rady Kam'janecjkogho universytetu 24.07.1921 r.
IR NBU. VR. F. Х, spr. 14789, Shamraj S. Spomyny Ol. Ol. Rusova.
IR NBU. VR. F. Х, spr. 17373, 14 ark. Zhytecjkyj Ghn. Oleksandr Oleksandrovych Rusov (V desjati rokovyny smerti).
IR. NBU. VR. F. Х, spr. 18026. Rusova F. Moji spomyny.
IR. NBU. VR. F. Х, spr. 18048. Rjabinin-Skljarevsjkyj O. Khersonsjkyj ghurtok Rusova 1885–1889.
IR. NBU. VR. F. ХХII, spr. 255. Rusov O. – [Kostomarovu M. I.] vid 6 sichnja 1882 r. 2 ark.
IR. NBU. VR. F. 84, spr. 76.
IR. NBU. VR. F. 159, spr. 154.
IR. NBU. VR. F. 246, spr. 130. Padalka L. Oleksandr Oleksandrovych Rusov u spoghadakh zemsjkogho statystyka.
Katrenko, A. M., & Mojsijenko, V. (1997). O. O. Rusov: vikhy zhyttja ta ghromadsjko-politychnoji dijaljnosti. Istorija v shkolakh Ukrajiny, 2, 51–53.
Kistjakivsjkyj, O. F. (1995). Shhodennyk (1874–1885): u 2 t. Tom 2. 1880–1885. Kyjiv: Nauk. dumka, 584.
Kolesnyk, V. F., & Moghyljnyj, L. P. (2005). Ukrajinsjki liberaljno-demokratychni partiji v Rosijsjkij imperiji na pochatku XX stolittja. monoghr. K.: VPC «Kyjivs. un-t».
Konyk, O. O. (2013) Deputaty Derzhavnoji dumy Rosijsjkoji imperiji vid ghubernij Nadnniprjansjkoji Ukrajiny (1906–1917 rr.). monoghr. ; nauk. red. S. I. Svitlenko. Dnipropetrovsjk : Ghrani, 454.
Lysty Oleksandra ta Sofiji Rusovykh do Mykhajla ta Viry Kocjubynsjkykh / vstup. st., publ., komen. I. Zajchenka, O.Rakhna (1999). Kyjivsjka starovyna, 5, 70–81.
Lystuvannja Ivana Lypy (1892–1922) / uporjad. Ighor Stambol (2020). Kyjiv: Tempora, 576.
Naumov, S. O. (1999). Bratstvo tarasivciv. Ukrajinsjkyj istorychnyj zhurnal, 6, 55–63.
Oleksandr Oleksandrovych Rusov (1847–1915): (Biobibliohrafichnyi pokazhchyk) / sklad. i vstup. stattia O. Ya. Rakhna; nauk. red. O. B. Kovalenko (2004). Chernihiv: Chernihivska OUNB im. V. H. Korolenka, 116.
Onoprijenko, V. I. (1998). Istorija ukrajinsjkoji nauky ХІХ – ХХ stolitj. Navch. posibnyk. Kyjiv: Lybidj.
Ostashko, T. S. (2012). Rusov Oleksandr Oleksandrovych. Encyklopedija istoriji Ukrajiny. Tom 9. Pryl – S. Kyjiv: Nauk. dumka, 381–382.
Palijenko, Maryna (2005). «Kievskaja staryna» (1882–1906). Systematychnyj pokazhchyk zmistu zhurnalu. Kyiv: Vyd-vo «Tempora».
Polonsjka-Vasylenko, Natalija (2011). Spoghady. Ed, vst. st. ta imen. pokazhch. Valerija Shevchuka. Kyjiv: Vydav. Dim «Kyjevo-Moghyljansjka akademija».
Rakhno, O. L. (2012). Podruzhzhja Oleksandr ta Sofija Rusovy u suspiljno-politychnomu zhytti Ukrajiny drughoji polovyny ХІХ – pochatku ХХ st. Siverjansjkyj litopys, 5-6, 131 – 139.
Rossiyskiy gosudarstvennyy arkhiv literatury i iskusstva (daleye – RGALI). F. 395, op. 1, d. 343.
RGALI. F. 1696, op. 1, d. 143.
Rusov O. O. (2011). S. Ju. Vіtte і ukraіnskoe slovo. Shhodennyky ta spoghady / uporjad., pidghot. do druku, vstup. st., koment. O. Ja. Rakhna. Chernighiv: Desna Polighraf, 240–243.
Rusov, O. O. (2011). Zapiski zems'kogo gubernskogo glasnogo s 1898–1899 po 1901 g. Shchodenniki ta spogadу / uporiad., pidhot. do druku, vstup. st., koment. O. Ya. Rakhna. Chernihiv: Desna Polihraf, 65–135.
Rusov, O. O. (2011). Kak ya stal chlenom gromady. Shchodennyky ta spohady / uporiad., pidhot. do druku, vstup. st., koment. O. Ya. Rakhna. Chernihiv: Desna Polihraf, 166–180.
Rusov, O. O. (2011). Kak kramoloіskatelі razyskivali «ukraіnofiljstvo». Shhodennyky ta spoghady / uporjad., pidghot. do druku, vstup. st., koment. O. Ja. Rakhna. Chernighiv: Desna Polighraf, 196–239.
Rusov, O. O. (2011). Cvedenija. Shhodennyky ta spoghady / uporjad., pidghot. do druku, vstup. st., koment. O. Ja. Rakhna. Chernighiv: Desna Polighraf, 236–239.
Rusova, S. (1928). Moji spomyny (1861–1879). Za sto lit. M-ly z ghrom. j lit. zhyttja Ukrajiny ХІХ i poch. ХХ st. / pid red. M. Ghrushevsjkogho. Kyjiv, 2, 147–205.
Rjabinin-Skljarevsjkyj, O. O. (2003). Khersonsjkyj ghurtok Rusova 1885–1889. Zaporizhzhja: RA «Tandem-U».
Svіtlenko, S. (2020). Ukrainian intellectual Alexander Rusov. Part 1. Appearance in the world of the Ukrainian national elite. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 23(4), 93-107. https://doi.org/10.15421/172044
Svitlenko, Serghij (2020). Ukrajinsjkyj intelektual Oleksandr Rusov. Ch. 1. Vkhodzhennja u svit ukrajinsjkoji nacionaljnoji elity. Naukovo-teoretychnyj aljmanakh «Grani», 23(4), 93 – 107.
Syn Ukrajiny: Volodymyr Bonifatijovych Antonovych: u 3 t. / uporjad. Viktor Korotkyj, Vasylj Uljjanovsjkyj (1997). T. 2. Kyjiv: Zapovit, 448.
Ukrajinsjka identychnistj i movne pytannja v Rosijsjkij imperiji: sproba derzhavnogho reghuljuvannja (1847–1914) zb. dokum. i mater. / vidp. red. Gh. Borjak (2013). K.: In-t istoriji Ukrajiny NAN Ukrajiny.
Centraljnyj derzhavnyj arkhiv vyshhykh orghaniv vlady ta upravlinnja Ukrajiny. F. 3889, op. 1, spr. 4. – Rusova S. Memuary 1856–1925, 232.
Centraljnyj derzhavnyj istorychnyj arkhiv Ukrajiny u Kyjevi. F. 419, op. 1, spr. 1215.
Chykalenko, Jevghen (2003). Spoghady (1861–1907). Kyiv: Vyd-vo «Tempora».

Переглядів анотації: 59
Завантажень PDF: 44
Опубліковано
2022-02-25
Як цитувати
Світленко, С. (2022). Український інтелектуал Олександр Русов. Ч.2. Від національного культурництва до політичної поступовості. Науково-теоретичний альманах Грані, 25(1), 13-26. https://doi.org/10.15421/17222
Розділ
ІСТОРІЯ