Форми сучасного публічного філософського дискурсу. Частина 1. Література, медіа, діалог, освіта

  • Іламі Ясна Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України
Ключові слова: публічна філософія, філософія в публічній сфері, філософія в публічному просторі, публічний філософський дискурс, публічний поворот, публічна сфера, популярна філософія

Анотація

Стаття є першою частиною дослідження форм сучасного публічного філософського дискурсу. Метою є здійснення аналітичного огляду та класифікація форматів сучасного філософування поза межами університетів та академічного середовища. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком у другому десятилітті ХХІ століття нових форматів філософування, суб’єктами якого стають як представники академічної філософії, так і нефахова публіка. Дослідження здійснено на ґрунті фактографічного матеріалу, що досі не був представлений у повному обсязі в науковій періодиці чи медіа. Джерелами є матеріали експертних інтерв’ю з представниками академічної філософії, що залучені до публічного дискурсу, матеріали Першого всеукраїнського конкурсу філософських стартапів та власний досвід співпраці автора з вітчизняними майданчиками публічного філософування із залученням релевантних прикладів із сучасної світової практики та історії філософської думки. У результатах форми сучасного публічного філософського дискурсу класифіковано за суспільними запитами, що вони задовольняють, або за формами культури, з якими межують. Виокремлено такі формати публічної філософії, як література і медіа, усне мовлення й діалог, освіта і виховання, експертна думка і роз’яснення, повсякденна практика й набір інструментів, терапія, розвага та дозвілля. У цій першій частині статті детально розглянуто три із зазначених форм: філософія як література і медійний текст, як усне мовлення і діалог, як освіта і виховання. У висновках: 1) показано, що розглянуті форми публічного філософського дискурсу, попри удавану новизну, є модифікаціями класичних форм філософування, а отже, залученість у публічний дискурс є радше іманентною рисою філософії, ніж специфічною тенденцією сьогодення; водночас розвиток інформаційно-комунікаційних технологій і медіа не лише сприяє виникненню нових сучасних форматів філософування, а й зумовлює своєрідне відродження усних діалогічних форм філософії, що були посунуті з винайденням писемності, ба більше типографської справи; 2) підкреслено, що характерною ознакою сучасного публічного філософського дискурсу, яка відрізняє його від публічного філософування попередніх історичних епох, є те, що його суб’єктами нарівні з професійними філософами стає широкий загал пересічних громадян.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Adamenko, N. (2013). Svitovi praktyky metodyky vykladannia filosofii: istoriia ta suchasnyi stan [World practices in the methodology of teaching philosophy: history and current state]. Visnyk Instytutu rozvytku dytyny, 28, 5–11.
Adler, M. (1997). Aristotle for Everybody: Difficult Thought Made Easy. New York: Touchstone.
Babyna, L. (2013). Ob osobennostiakh demotyvatora kak polymodalnoho teksta [On features of demotivators as polymodal text]. Fylolohycheskye nauky. Voprosy teoryy y praktyky, 2, 28–33.
Baumeister, A. (2017). Vstup do filosofskykh studii, abo intelektualni podorozhi do krainy Filosofii [Introduction to philosophical studies, or intellectual travels to the country of Philosophy]. Mala akademiia Nauk Ukrainy.
Bohdanova, O. (2012). Yakoiu ye, mozhe ta maie buty publichna sotsiolohiia v Ukraini? [What is, can and should be public sociology in Ukraine?]. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh, 3, 205–209.
Brahina, N. (2014). «Demotivatory so smyslom» i naivnyye tolkovaniya. O sootnoshenii verbal'nogo i vizual'nogo [«Meaningful Demotivators» and naive interpretations. On the relationship between verbal and visual]. Antropolohycheskyi forum, 21.
Bugayeva, I. (2011). Demotivatory kak novyy zhanr v internet-kommunikatsii: zhanrovyye priznaki, funktsii, struktura, stilistika [Demotivators as a new genre in Internet communication: genre features, functions, structure, stylistics]. Style, 10, 147–158.
Colls, T. (2010, Sept. 17). Philosophy under fire. BBC News.
Dupré, B. (2014). 50 ideas you really need to know. Philosophy. London: Quercus.
Durant, W. (1926). The Story of Philosophy: The Lives and Opinions of the Greater Philosophers. Simon & Schuster.
Fürst, M., & Trinks, J. (2018). Filosofiya [Philosophie]. Kyyiv: Dukh i litera; Instytut relihiynykh nauk sv. Tomy Akvinsʹkoho.
Gorder, Yu. (2019). Svit Sofiyi. Roman pro istoriyu filosofiyi. Kyyiv: Litopys.
Havrysh, N., & Linnyk, O. (2011). Tsikava filosofiya dlya ditey: metodychnyy posibnyk dlya tvorchykh pedahohiv i batʹkiv ditey doshkilʹnoho y molodshoho shkilʹnoho viku [An interesting philosophy for children: a guide for creative teachers and parents of preschool and primary school children]. Kyyiv: Shkilʹnyy svit.
Hesle, V., & Nora, K. (2019). Kavʺyarnya mertvykh filosofiv. Filosofsʹke lystuvannya dlya ditey ta doroslykh [Dead Philosophers' Cafe: An Exchange of Letters for Children and Adults]. Kyyiv: Novyy Akropolʹ.
Hrabovsʹkyy, S. (2011, Nov. 13). Ukrayinsʹki publichni intelektualy: lykho z rozumu? [Ukrainian public intellectuals: a mind disaster?]. Spravzhnya varta.
Hrabovsʹkyy, S. (2015, Jun. 5). Chy potribni Ukrayini publichni intelektualy? [Does Ukraine need public intellectuals?]. Denʹ.
Ilʹyina H. (2016). Literaturni zhanry i formy filosofsʹkykh tekstiv [Literal form of philosophical works]. Hileya, 115(12), 278–281.
Kebuladze, V., Bohachov, A. (2017). Filosofiya v publichnomu prostori: mizh akademchnistyu i populyarnistyu. Kruhlyy stil «Filosofsʹkoyi dumky» [Philosophy in the public space: Between academicity and popularity. Round table discussion of “Filosofska Dumka”]. Filosofsʹka dumka, 1, 6–27.
Lee, S., & Cohen, E. (2008). Is Public Philosophy Possible? International Journal of Applied Philosophy, 22(1), 13–18. DOI: http://doi.org/10.5840/ijap20082212.
Lente, van, F., & Dunlavey, R. (2006). Action philosophers! Brooklyn NY: Evil Twin Comics.
Littmann, G. (2014). Writing Philosophy for the Public is a Moral Obligation. Essays in Philosophy, 15(1). DOI: http://doi.org/10.7710/1526-0569.1492.
Loewer, B., Law, S., & Baggini, J. (2009). 30-second philosophies. The 50 most thought-provoking philosophies, each explained in half a minute. New York: Metro Books.
Lyotard, J.-P. (2004). Anima minima. In: J. Rancière (Ed.), L'Inconscient esthétique. Moskow: Machina (Critical Library), 83–101.
Lyutyy, T. (2021). Pryhody filosofsʹkykh idey Zakhidnoho svitu [The adventures of philosophical ideas of the Western world]. Kyyiv: Tempora.
Morris, T. V. (1999). Philosophy for dummies. Foster City, Calif., Great Britain: IDG Books Worldwide.
Narizhnyy, Yu. (2013). Chy budutʹ dity v Ukrayini navchatysʹ filosofiyi v shkoli? [Will children in Ukraine study philosophy at school?]. Postmetodyka, 6(115), 95–114.
Panza, C., & Potthast, A. (2010). Ethics for dummies. Hoboken, N.J.: Wiley.
Patton, M. F., & Cannon, K. (2015). The cartoon introduction to philosophy. First edition. New York: Hill and Wang a division of Farrar Straus and Giroux.
Prepotensʹka, M. (2015). Pozainstytutsiynyy filosofsʹkyy dialoh v urboprostori: cafe-filo [Offinstitutional dialogue in urban space: cafe-filo]. Visnyk Natsionalʹnoho tekhnichnoho universytetu Ukrayiny «Kyyivsʹkyy politekhnichnyy instytut». Seriya: Filosofiya. Psykholohiya. Pedahohika, 2, 81–88.
Russell, B. (1945). A History of Western Philosophy. Simon & Schuster.
Sandel, M. J. (2006). Public Philosophy. Essays on Morality in Politics. Harvard: Harvard University Press.
Semenets, O. (2018). Publichna istoriya u fakhoviy zhurnalist•sʹkiy osviti (na prykladi mista Zaporizhzhya) [Public History in Professional Journalism Training (on the Example of Zaporizhzhia City)]. Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky, 2 (71), 21–31.
Stevenson, J. (1997). Complete Idiot’s Guide to Philosophy. 1st ed.
Yasna, I. (2015a). Chy potriben «rebrendyng» ukrayinsʹkiy filosofiyi? [Does Ukrainian philosophy need a "rebranding"?]. Filosofsʹka dumka, 6, 23–39.
Yasna, I. (2015b, Jul. 8). Analitychnyy zvit pro kruhlyy stil «Rebrending filosofiyi: vid universytetu do litseyu» [Analytical report on the round table «Rebranding of philosophy: from university to lyceum»]. Osvitnya polityka: portal hromadsʹkykh ekspertiv.
Yasna, I. (2017). Public turn: filosofiya v publichnomu prostori [The “public turn” and philosophy in the public space]. Filosofsʹka dumka, 1, 28–41.
Yasna, I. (2019). Pershyy Vseukrayinsʹkyy konkurs filosofsʹkykh startapiv [The First All-Ukrainian Contest of Philosophical Start-ups]. Filosofsʹka dumka, 1, 40–59.
Zegarelli, M. (2007). Logic for dummies. Hoboken, N.J.: Wiley.

Переглядів анотації: 50
Завантажень PDF: 67
Опубліковано
2022-01-27
Як цитувати
Ясна, І. (2022). Форми сучасного публічного філософського дискурсу. Частина 1. Література, медіа, діалог, освіта. Науково-теоретичний альманах Грані, 24(12), 94-105. https://doi.org/10.15421/1721124
Розділ
ФІЛОСОФІЯ