Основные методологические принципы построения системы детерминации человеческой жизнедеятельности в эпоху глобализации

  • Азер Джалілов Гянджинський державний університет
Ключові слова: детермінація, потреба, соціальне оточення, свідомість, суть, тенденція розвитку

Анотація

Аналіз різноманітної філософської, психологічної та соціологічної літератури з проблем системи визначення людської діяльності показує, що дослідники завжди прагнули зрозуміти логіку дій людей, навчитися передбачати їхні дії у майбутньому. Невизначеність їх дій у конкретних життєвих ситуаціях, починаючи з купівлі певних споживчих товарів, до голосування за особливих кандидатів змушує соціологів шукати комбінацію чітко діючих зовнішніх та внутрішніх факторів, що визначають зміст свідомості людини та її практичних дій. У той самий час бажання побудувати логічно послідовну картину розгортання певного події з теперішнього часу у майбутнє, також охоплює ці природні процеси, це також прояв прагнення людини уникнути невизначеності. Виходячи з вищезгаданого стає ясно, що ще на ранніх стадіях формування філософської думки були спроби побудувати різні схеми розвитку природних і соціальних процесів на основі деяких внутрішніх законів, їх послідовної зміни. Саме таким чином була сформована теорія детермінізму – вчення про можливість прогнозування результатів розгортання процесу на основі знання його початкових характеристик. Роз'яснення сутності та змісту системи детермінації дозволяє виявити глибокі механізми виникнення відносин людини до певних дій у певних обставинах, з метою визначити реальні можливості, свідомість та поведінку різних людей та соціальних груп. Це призводить до збільшення ступеня розуміння того, що відбувається у повсякденному житті, а також обґрунтованість цих прогнозів, що розвиваються фахівцями при аналізі тенденцій у розвитку певних видів людської діяльності. Кожен вузький спеціаліст із виробництва різних товарів, складання ефективних рекламних оголошень чи організації виборчої кампанії тощо, покладається на теорію детермінації. Список довгий, лише чітко знаючи моделі формування та реалізації різних потреб та інтересів людей, можна досягти з ними порозуміння.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Fenenko, Yu. V. (2006). Sotsiologiya [Sociology]. Moskva.
Gaydenko, P. P., & Davydov, Yu. N. (2010). Istoriya i ratsional'nost'. Sotsiologiya Maksa Vebera i veberovskiy renessans. Komkniga.
Kazarinova, N. V., & Khrenov, A. Ye. (2017). Sotsiologiya : uchebnoye posobiye [Sociology: textbook]. 2-ye izd., ispr. i dop. / pod obshch. red. Turgayeva A. S. Moskva: izdatel'stvo Yurayt.
Merenkov, A. V. (2003). Sistema determinatsii chelovecheskoy deyatel'nosti [The system of determination of human activity]. Yekaterinburg.
Moiseyev, Ye. G. (2021). Obshchestvoznaniye. Uchebnoye posobiye [Social science. Tutorial]. Izdatel'stvo: Prospekt.
Nuryshev, G. N., & Brazevich, D. S. (2010). Sotsiologiya. Uchebnoye posobiye [Sociology. Tutorial]. Sankt-Peterburg.
Obrazovatel'nyy standart po spetsial'nosti «Gosudarstvennoye i munitsipal'noye upravleniye»: napravleniya sovershenstvovaniya [Educational standard in the specialty «State and municipal management»: directions for improvement]. (2015). Problemy teorii i praktiki upravleniya. № 3. Moskva: Iz-vo Lenand.
Shcherbina, A. V. (2015). Konfliktologiya. Uchebnoye posobiye [Conflictology. Tutorial]. Sankt-Peterburg: Izdatel'stvo SPbGETU «LETI».
Shyutts, A. (2003). Smyslovaya struktura povsednevnogo mira ocherki po fenomenologicheskoy sotsiologii [The semantic structure of the everyday world. Essays on phenomenological sociology]. Moskva: Institut Fonda «Obshchestvennoye mneniye».
Zimbardo, F. (2000). Sotsial'noye vliyaniye [Social impact]. SPb.: Piter.
Опубліковано
2021-11-26
Як цитувати
Джалілов, А. (2021). Основные методологические принципы построения системы детерминации человеческой жизнедеятельности в эпоху глобализации. Науково-теоретичний альманах Грані, 24(11), 30-35. https://doi.org/10.15421/1721105
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ