Теорія гендеру як заперечення гідності людини

  • Марія Ярема Український католицький університет
Ключові слова: гідність людини, природа людини, конструктивістська теорія гендеру, статева ідентифікація

Анотація

Теорія гендеру як складова програми статевого виховання активно пропагується в освітніх закладах різного рівня в Україні. Успіх поширення цієї теорії пов’язаний, з одного боку, з маскуванням гендерних ідей під поняттями «гідності кожної людини» та «рівноправ’я чоловіків і жінок», а з іншого боку, з пропозицією цілковитого емотивізму та суб’єктивізму у питаннях ідентифікації та моралі, що легко сприймається в сучасну епоху. Саме у стрімкому просуванні теорії гендеру в українському та світовому контексті розкривається актуальність теми цього дослідження. Метою статті є критична оцінка теорії гендеру з точки зору антропології, зокрема оцінка сумісності теорії гендеру з поняттям гідності людини. Методи дослідження – аналітичний, синтетичний, узагальнення, дедукція. Результатом дослідження є виявлення несумісності конструктивістської теорії гендеру (найпоширенішого виду цієї теорії) з поняттям гідності людини. Така несумісність пов’язана з фактом відкидання згаданою теорією об’єктивної природи людини, яка у свою чергу є основою поняття людської гідності. Стверджуючи про нормальність суб’єктивної статевої ідентифікації всупереч об’єктивній біологічній статі, конструктивістська теорія гендеру підважує та знецінює поняття природи людини. Натомість людська гідність базується саме на об’єктивній унікальності природи людини посеред інших форм живого буття. Будь-яка спроба заперечити вагомість та об’єктивність людської природи загрожує поняттю людської гідності, так як остання втрачає своє обґрунтування. Водночас конструктивістська теорія гендеру розмиває поняття об’єктивної природи людини на користь довільного самовизначення. Заперечуючи вагомість виміру природи в ідентифікації людини, теорія гендеру з необхідністю заперечує гідність людини та права, які випливають з цієї гідності. Як висновок, поширення теорії гендеру в освітніх середовищах сприяє знеціненню людської гідності, а не навпаки.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Berquist, R. (2019). From Human Dignity to Natural Law: An Introduction. The Catholic University of America Press.
Bunnin, N., & Yu, J. (2004). The Blackwell Dictionary of Western Philosophy. Blackwell publishing.
Cantelmi, T. (2015). Gender. Una mappa per orientarsi. Paoline.
Congregazione per l’Educazione Cattolica (degli Istituti di Studi). (2019). Maschio e Femmina li creò. Per una Via di Dialogo sulla Questione del Gender nell’Educazione. Città del Vaticano. Retrieved from http://www.educatio.va/content/dam/cec/Documenti/19_0996_ITA.pdf
Fumagalli, A. (2015). La Questione Gender. Una sfida antropologica. Queriniana.
Haas, J. M. (2004). Dignità Umana e Bioetica. In G. Russo (Ed.), Enciclopedia di Bioetica e Sessuologia (pp. 627-629). Elledici.
Haybron, D. Happiness. (2020). In E. N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from https://plato.stanford.edu/archives/sum2020/ entries/happiness/.
Jensen, S. J. (2019). Foreword. In R. Berquist, From Human Dignity to Natural Law. An Introduction (pp. xi-xiv). The Catholic University of America Press.
Kateb, G. (2011). Human Dignity. The Belknap Press of Harvard University Press.
Kubi, G. (2016). Gender – nova ideolohiya ruynuye sim''yu [Gender - a new ideology destroys the family]. Mandrivets'.
Lisovyy, V. (2002). Identychnist' [Identity]. In V. Shynkaruk (Ed.), Filosofs'kyy Entsyklopedychnyy slovnyk (pp. 233-234). Abrys.
Lucas, R. L. (2007). Bioetyka dlya kozhnoho [Bioethics for everyone]. Svichado.
Lucas, R.L. (2004). Ideologia e Bioetica. In G. Russo (Ed.), Enciclopedia di Bioetica e Sessuologia (pp. 977-979). Elledici.
Nesterenko, V. (2002). Hidnist' [Dignity]. In V. Shynkaruk (Ed.), Filosofs'kyy Entsyklopedychnyy slovnyk (p. 119). Abrys.
Poslannya Synodu Yepyskopiv Kyyevo-Halyts'koho Verkhovnoho Arkhyyepyskopstva UHKTs stosovno nebezpeky hendernoyi ideolohiyi [Message of the Synod of Bishops of the Kyiv-Halych Supreme Archdiocese of the UGCC on the Danger of Gender Ideology]. (2016). Retrieved from http://news.ugcc.ua/documents/poslannya_sinodu_yepiskop%D1%96v_kiievogalitskogo_verhovnogo_arhiiepiskopstva_ugktsstosovno_nebezpeki_gendernoi_%D1%96deolog%D1%96i_78209.html
Russo, G. (2004). Sessualità. Visione d’insieme. In G. Russo (Ed.), Enciclopedia di Bioetica e Sessuologia (pp. 1593-1598). Elledici.
Sensen, O. (2011). Kant on Human Dignity. De Gruyter.
Stetson, B. (1998). Human Dignity and Contemporary Liberalism. Praeger.
Stratehiya uprovadzhennya hendernoyi rivnosti ta nedyskryminatsiyi u sferi osvity «Osvita : hendernyy vymir – 2020» [Strategy for Gender Equality and Non-Discrimination in Education «Education: Gender Dimension – 2020»]. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2016/proekt-gendernoyi-strategiyi.doc
Sypnowich, Ch. (2019). Law and Ideology. In E. N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from https://plato.stanford.edu/ archives/sum2019/entries/law-ideology/.
La vocazione e la missione della famiglia nella Chiesa e nel mondo contemporaneo. Relazione Finale del Sinodo dei Vescovi al Santo Padre Francesco. (2015). Retrieved from http://www.vatican.va/roman_curia/synod/documents/rc_synod _doc_20151026_relazione-finale-xiv-assemblea_it.html
Zanardo, S. (2015). La Differenza Sessuale. In G. Meazzini (Ed.), Gender (pp. 11-40). Città Nuova.

Переглядів анотації: 66
Завантажень PDF: 74
Опубліковано
2021-12-29
Як цитувати
Ярема, М. (2021). Теорія гендеру як заперечення гідності людини. Науково-теоретичний альманах Грані, 24(11), 5-13. https://doi.org/10.15421/1721102
Розділ
ФІЛОСОФІЯ