Теоретичні домінанти дискурсу владних еліт

  • Сергій Вонсович Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Ключові слова: владна еліта, теорія політики, дискурс, легітимність, легальність, соціологічний інституціоналізм, соціальний порядок, неформальні комунікації, пост фактична політика

Анотація

У статті розкрито теоретичні домінанти дискурсу владних еліт; виокремлено і проаналізовано ракурси дослідження, кожен з яких співвідноситься з уявленнями про еліти: по-перше, еліти досліджуються як функціональні групи, по-друге, еліти аналізуються як окрема соціальна верства, по-третє, еліти розглядаються як  інститути. З’ясовано шляхи, методи і засоби відновлення владної групи; доведено, що контроль позицій і ресурсів владними елітами забезпечує легальну і легітимну можливість здійснювати кінцеві рішення, уможливлює їх домінування у формальних інститутах, визначати та контролювати правила їх функціонування, визначати спрямованість їхньої діяльності, сприяти координуванню їх роботи. виокремлено сутність їх активності як стабілізуючу стосовно соціальних систем і суспільства загалом; показано, що владні еліти є елементами інститутів та інституціональних порядків. При цьому суспільство за допомогою інститутів самоорганізується і самоструктурується, що означає наявність чинника його темпоральної стабілізації; розкрито соціально-професійні джерела рекрутування владних груп; обґрунтовано що концентрований характер впливу неформальних комунікацій на прийняття державних рішень визначає діяльність мережевих коаліцій правлячого класу; з’ясовано, що при цьому відбувається трансформація процесу прийняття рішень, уповільнюються політичні ефекти представництва елітою громадянських інтересів, оскільки на меті - монополізація управління і контроль над суспільством; з’ясовано,що мережі, активно конвертуючи різні форми капіталу в політичний тиск, є інвесторами політичного капіталу. Вони форматують певну соціальну тканину, яка визначає політичний порядок денний; доведено, що дискурс політико-культурних досліджень владних еліт має опертя на когнітивні моделі соціологічного неоінституціалізму, сучасної «культурсоціології» і культурної антропології.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Aleksander, D. (2012). Kul'turnaja travma i kollektivnaja identichnost' [Cultural trauma and collective identity]. Sociologicheskij zhurnal, 3, 6–40.
Alekseeva, T. A., Loshkarjov, I. D., & Paren'kov, D. A. (2021). Dilemmy sovremennoj teorii politicheskih jelit: chto dal'she? [Dilemmas of Contemporary Theory of Political Elites: What's Next?]. Polis. Politicheskie issledovanija, 5, 78-93. Retrieved from https://doi.org/10.17976/jpps/2021.05.06.
Alexander, J. C. (2006). Cultural pragmatics: social performance between ritual and strategy Social Performance. Symbolic Action, Cultural Pragmatics, and Ritual. Ed. by J.C. Alexander, B. Giesen, J.L. Mast. Cambridge, UK; N.Y.: Cambridge University Press, 29–89.
Ashin, G. K. (2010). Jelitologija: istorija, teorija, sovremennost'. [Elitology: history, theory, modernity]. Moskva: MGIMO - Universitet.
Berger, P., & Lukman, T. (1995). Social'noe konstruirovanie real'nosti: Traktat po sociologii znanija. [The Social Construction of Reality: A Treatise on the Sociology of Knowledge]. Moskva: Medium.
Bishhyk, B. (2012). Evoljucija traktuvannja ponjattja elita v istoryko-filosofsjkomu konteksti ta mozhlyvistj zastosuvannja klasychnykh pidkhodiv elitaryzmu v suchasnykh ukrajinsjkykh umovakh [The evolution of the interpretation of the concept of elite in the historical and philosophical context and the possibility of applying classical approaches to elitism in modern Ukrainian conditions]. Demokratychne vladarjuvannja. Naukovyj visnyk, 9, 1-14. Retrieved from http://lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/ visnik9/fail/ Bishchuk.pdf.
Bjeljsjka, T. V. (2016). Ghlobaljne ghromadjansjke suspiljstvo: sutnistj, geneza ta vplyv naderzhavnu polityku Ukrajiny. [Global civil society: essence, genesis and influence of the state policy of Ukraine.] Nacionaljna akademija derzhavnogho upravlinnja pry Prezydentovi Ukrajiny; Ukrajinsjke tovarystvo spryjannja socialjnym innovacijam. Kyjiv.Vyd-vo «VADND».
Blondel, J., & Muller-Rommel (2018). Political Elites. The Oxford Handbook of Political Behavior. Ed. by R. J. Dalton, H.-D. Klingemann. Oxford: Oxford University Press. Retrieved from http://10.1093/oxfordhb/9780199270125.003.0044 27.06.2021.
Burton, M. G., & Higley, J. (1987). Elite Settlements American Sociological Review, 52(3), 295–307.
Carnes, N. (2012). Does the Numerical Underrepresentation of the Working Class in Congress Matter? Legislative Studies Quarterly, 37(1), 5–34.
Deephouse, D. L., & Suchman, M. (2008). Legitimacy in Organizational. The SAGE handbook of organizational institutionalism ed. by R. Greenwood, R. Suddaby, K. Sahlin. Los Angeles; L.: SAGE, 49 –77.
Domhoff, G. W. (2018). Studying the Power Elite: Fifty Years of Who Rules America? N.Y.: Routledge.
Duka, A. V. (2017). Transformacija postsovetskih politiko-administrativnyh jelit. [Transformation of the post-Soviet political and administrative elites] Aktual'nye problemy Evropy, 2, 14-54.
Duka, A. V. (2015). Osnovanija funkcionirovanija vlastnyh jelit. [The foundations of the functioning of the power elites]. Sankt-Peterburg: «Inter socis», Vlast' i jelity, 2, 14–73.
Duka, A. V. (2015). Variantnost' sociologii jelit. [Variation in the sociology of elites] Zhurnal sociologii i social'noj antropologii, XVIII, 4(81), 5–43.
Feibleman, James, K. (1968). The Institutions of Society. New York: Humanities Press.
Fukujama, F. (2004). Doverie: social'nye dobrodeteli i put' k procvetaniju, [Trust: Social Virtues and the Path to Prosperity]. Per s angl.D. Pavlovoj, V. Kirjushhenko, M. Kolopotina Moskva: OOO «Izdatel'stvo AST»: ZAO NPP «Ermak»,730 s.
Gairney, P. (2012). Understanding Public Policy: Theories and Issues. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 348 р.
Gaman-Golutvina, O. (2018). Political Elites in the USA under George W. Bush and Barack Obama: Structure and International Politics. Historical Social Research. 43(4), 141-163. Retrieved from https://doi. org/10.12759/hsr.43.2018.4.141-163
Gaman-Golutvina, O. V. (2016). Politicheskie jelity kak ob#ekt issledovanij v otechestvennoj politicheskoj nauke. [Political elites as an object of research in domestic political science]. Politicheskaja nauka, 2, 38-73.
Il'in, M. V. (2018). Sovremennaja politicheskaja nauka: krizis ili razvitie? [Contemporary Political Science: Crisis or Development?] Politicheskaja nauka, 1, 40-67.
Keller, S (1968). Elites International Encyclopedia of the Social Sciences Ed. by D.L. Sills. New York: The Macmillan Company & The Free Press, 5, 26–29.
Khorishko, L. S. (2018). Instytucionalizacija elity v procesakh modernizaciji politychnykh system.[Institutionalization of the elite in the processes of modernization of political systems]. Zaporizhzhja: KSK-Aljjans.
Knight, J. (1992). Institutions and Social Conflict. Cambridge: Cambridge University Press.
Kochetkov, A. P. (2020). Transnacional'nye jelity v global'nom mire.[Transnational elites in the global world]. Moskva: Aspekt Press.
Kochubej, L. O. (2009). Politychna elita ta politychnyj klas:klasychni zarubizhni koncepciji.[Political elite and political class:classic foreign concepts]. Suchasna ukrajinsjka polityka. Polityky i politologhy pro neji. Kyjiv, 17, 96-107. Retrieved from http: // dspace. nbuv. gov. ua/ bitstream/ handle/ 123456789/ 26610/ 15Kochubey.pdf? sequence=1.
KSakhanj, O. M. (2016). Problema onovlennja polityko-upravlinsjkykh elit u suchasnij Ukrajini [The problem of renewal of political and managerial elites in modern Ukraine]. Visnyk Nacionaljnogho universytetu «Jurydychna akademija Ukrajiny imeni Jaroslava Mudrogho». Serija: Sociologhija. Kharkiv, 3, 258–264.
Luman, N. (2005). Real'nost' massmedia [The reality of the media]. per. s nem. A. Ju. Antonovskogo. Moskva: Praksis.
Meyer, J. W. (2008). Reflections on Institutional Theories of Organizations. The SAGE handbook of organizational institutionalism ed. by R. Greenwood, R. Suddaby, K. Sahlin. Los Angeles; L.: SAGE, 788–809.
Moska, G. (1994). Pravjashhij klass [Ruling class]. Glavy iz knigi. Sociologicheskie issledovanija, 10, 187–198.
Pareto, V. (2011). Transformacija demokratii [Transforming Democracy]. Per. s ital. M. Jusima. Moskva: Territorija budushhego.
Parsons, T. (1998). Sistema sovremennyh obshhestv. [The system of modern societies]. Per. s angl. L.A. Sedova i A.D. Kovaleva. Moskva: Aspekt Press.
Patnjem, R. (1996). Chtoby demokratija srabotala: Grazhdanskie tradicii v sovremennoj Italii.[Making Democracy Work: Civil Traditions in Modern Italy]. Moskva: Ad Marginem.
Peeler J. A. (2001). Elites, Structures, and Political Action in Latin America. International Review of Sociology, 11(2), 231–246.
Putnam, R. D. (1976). The Comparative Study of Political Elites. Englewood Cliffs; New Jersey: Prentice-Hall.
Scott, D., McClurg, S., & Lazer, D. (2014). Political Network. Social Network, 36(1), 1–4.
Siegel, D. A. (2018). Democratic Institutions and Political Networks. The Oxford Handbook of Political Networks. Ed. by J. N. Victor, A. Montgomery, M. Lubell. Oxford; New York: Oxford University Press, 817–833.
Stepenenko, O. (2017). Zmina politychnoji elity shljakhom ljustraciji: zaghaljna kharakterystyka ta tendenciji rozvytku v Ukrajini.[Changing the political elite through lustration: general characteristics and development trends in Ukraine]. Evropský politický a právní diskurz. 4(4), 124-128.
Terborn, G. (2000). Prinadlezhnost' k kul'ture, mestopolozhenie v strukture i chelovecheskoe dejstvie: ob#jasnenie v sociologii i social'noj nauke [Cultural affiliation, location in structure, and human action: an explanation in sociology and social science]. Teorija obshhestva: Fundamental'nye problemy Moskva: «KANON - press», «Kuchkovo pole», 1999, 73–102.
Uorner, U. (2000). Zhivye i mertvye. [The living and the dead]. Moskva; Sankt-Peterburg: Universitetskaja kniga.
Veblen, T. (1984). Teorija prazdnogo klassa.[Leisure class theory]. Moskva: Progress.

Переглядів анотації: 63
Завантажень PDF: 74
Опубліковано
2021-10-29
Як цитувати
Вонсович, С. (2021). Теоретичні домінанти дискурсу владних еліт. Науково-теоретичний альманах Грані, 24(10), 25-33. https://doi.org/10.15421/172197
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ