«Терапія» культури у вченні З. Фройда

  • Олександр Шаталович Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • Інна Шаталович Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Ключові слова: З. Фройд, інстинкт, Ерос, Танатос, невроз, культура, культурогенез

Анотація

З. Фройд є знаковою постаттю світоглядного перевороту ХХ століття, яка заглибившись в аналіз моралі, релігії, суспільства у кінцевому підсумку, переходить від терапії своїх окремих пацієнтів до «терапії» культури і людства у цілому.  Згідно З. Фройду вся наша душевна діяльність спрямована на те, щоб отримувати задоволення і уникати невдоволення, тобто вона автоматично регулюється «принципом задоволення». Проте культура виступає як репресивний організм, який пригнічує біологічну сутність людини і призводить до неврозів. Цивілізація вимагає від нас або відмовитися від наших потягів (придушення, витіснення) або замінити їх соціально прийнятною діяльністю (сублімація). З. Фройд песимістично оцінює дану програму соціалізації інстинктів та підкреслює взаємний неминучий антагонізм між культурою і лібідо, так як людство не в змозі відректися ні від своєї тваринної основи, ні від культури. Він дотримується позиції деякого синтезу, завдяки якому пацієнти після завершення лікування вирішують за власним розумінням зайняти якусь середню позицію між повною насолодою життям і обов’язковим аскетизмом. Метою статті є експлікація порад щодо «терапії», які можна виокремити на грунті наукового доробку З.Фройда. По-перше, найбільш небезпечний для людства надлишок агресії пом’якшується, на думку З. Фройда, за рахунок Ероса. Отже руйнуючі сили Танатоса відхиляються Еросом. По-друге, у терапевтичних цілях З.Фройд радить боротися з «Над-Я» і послаблювати його вимоги. По-третє, З. Фройд висловлюється про необхідність більшою мірою сексуальної задоволеності. По-четверте, в тісному зв’язку з сексуальним задоволенням стоїть питання переосмислення інверсії (наприклад, гомосексуалізму, лесбіянства). По-п’яте, у сфері виховання З. Фройд вказує на проблему нестачі сексуальної освіченості. З’ясовано, що розвиток західної культури ХХ-ХХІ століття пов’язано з реалізацією багатьох елементів фройдівської програми.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Vysheslavcev, B. P. (1994). Jetika preobrazhennogo jerosa [Ethics of Transformed Eros]. Moscow : Respublika.
Zhukov, V. N. (2021). Z. Frejd: kul'tura, vlast', pravo [S. Freud: culture, power, law.]. Gosudarstvo i pravo, 7, 47-61.
Kasafont, H. R. (2006). Zigmund Frejd [Sigmund Freud]. Moscow : ACT.
Kuzubova, T. S. (2021). Genezis kul'tury v interpretacii Frejda i Kanta: rol' jeticheskogo [The Genesis of Culture in the interpretation of Freud and Kant: the role of the Ethical]. Kontekst i refleksija: filosofija o mire i cheloveke, 10(1-1), 46-55.
Ledeneva, E. V. (2018). Tolkovanie kul'tury u Zigmunda Frejda [Sigmund Freud's Interpretation of Culture]. Filosofija hozjajstva, 4 (118), 170-186.
Lejbin, V. M. (1990). Frejd, psihoanaliz i sovremennaja zapadnaja filosofija [Freud, Psychoanalysis and modern Western philosophy]. Moscow : Politizdat
Markuze, G. (1995). Jeros i civilizacija [Eros and Civilization]. Kiev : ISA.
Rutkevich, A. M. (1997). Psihoanaliz. Istoki i pervye jetapy razvitija [Psychoanalysis. Origins and first stages of development]. Moscow : Infra-M ; Forum.
Frejd, Z. (1991). Vvedenie v psihoanaliz [Introduction to Psychoanalysis]. (2nd ed.). Moscow : Nauka.
Frejd, Z. (2010) Neudovletvorennost' kul'turoj [Cultural Discontents]. Maloe sobranie sochinenij. SPb : Azbuka-klassika, 907-990.
Frejd, Z. (1991). Ocherki po psihologii seksual'nosti [Three Essays on the Theory of Sexuality]. «Ja» i «Ono». Trudy raznyh let. Vol. 2. Tbilisi : Merani, 5-174.

Переглядів анотації: 68
Завантажень PDF: 94
Опубліковано
2021-10-29
Як цитувати
Шаталович, О., & Шаталович, І. (2021). «Терапія» культури у вченні З. Фройда. Науково-теоретичний альманах Грані, 24(10), 13-18. https://doi.org/10.15421/172195
Розділ
ФІЛОСОФІЯ