Критика суб’єкта у Людвига Фейербаха: до питання про просвітництво

  • Марія Прєдєіна Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського
Ключові слова: суб’єкт, особистість, буржуа, Просвітництво, пізнання, діяльність

Анотація

Актуальність теми дослідження зумовлена неймовірною плутаниною різних теорій і мотивів в наших головах. Ось постмодерн; він приваблює нас до собі і як мода (в нас він досі в моді), і як зручна, тому що майже офіційно ухвалена, позиція для критики різного роду консерватизму. Посилання на постмодерн дають змогу про багато що говорити іронічно. Однак саме через постмодерн ми втрачаємо деякі найважливіші поняття, перед усім, поняття істини. Усе, в решті решт, перетворюється на однаково добре чи однаково погано. Що критикувати і заради чого? Тоді варто знехтувати моду. Повернутися до Просвітництва. Але Просвітництво неоднорідне, і, можливо, несе в собі постмодерн. Метою цієї статті є дослідження критики Просвітництва, яку дає Людвіг Фейєрбах, точніше, одного з її аспектів – суб’єкта, особистості. Цей суб’єкт – і камінь спотикання постмодерну. Жиль Делез навіть не може говорити «Я». Методом цієї статті являється діалектика, любов до парадоксів, через формулювання яких і можна встановити ту межу, до якої Я – це дуже добре, а за якої – вже не дуже. Результати. 1. Просвітництво неоднорідне; і якщо не буде додаткових зауважень, під суб’єктом в Просвітництві я буду розуміти його англійську версію, холодну, завершену, суб’єкта як монаду, від чого і бере початок філософія науки. Цей відчужений від природи суб’єкт вже не шукає істину. 2. Гносеологічний суб’єкт, так чи інакші, не існує безвідносно до політики: саме буржуазний індивідуалізм зумовлює уявлення про суб’єкта як монаду, атом. 3. Здобуток критики Фейєрбаха полягає у тому, що він доповнює Я Ти: в нього Я саме фактом свого існування свідчить про Ти, Природу, Людство. 4. Я (як атом), яке, за Гегелем, Фейєрбахом, Марксом виникає вже в період пізній античності, свідчить і про виникнення в людей потреби ухилитися від ворожої дійсності, про ту ж саму потребу свідчить, як не дивно, і зникаюче Я у філософії Делеза. Й навпаки: Я, що доповнюється Ти, дозволяє Фейєрбаху стверджувати принципову можливість пізнання, а Марксу займати оптимістичну позицію щодо можливості дії, перетворення дійсності.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Dekart, R. (1953). Rassuzhdenie o metode [Reasoning about the method]. In R. Dekart. Rassuzhdenie o metode. S prilozhenijami Dioptrika, Meteory, Geometrija (S. 9–66). Moskva: Izdatel'stvo akademii nauk SSSR.
Deljoz, Zh., & Gvattari, F. (2010). Tysjacha plato: Kapitalizm i shizofrenija [Thousand Plateaus: Capitalism and Schizophrenia]. Ekaterinburg; Moskva: U-Faktorija; Astrel'.
Didro, D. (1986). Razgovor D’Alambera i Didro; Son d’Alambera; Prodolzhenie razgovora [Conversation between D'Alembert and Diderot; D'Alembert's dream; Continuing the conversation]. In D. Didro. Sochinenija: v 2-h t. (S. 379-443). Moskva: Mysl'.
Fejerbah, L. (1955). Sushhnost' hristianstva [The essence of Christianity] (T. 2). In L. Fejerbah. Izbrannye filosofskie proizvedenija: v 2-h t. (S. 7-405). Moskva: Gosudarstvennoe izdatel'stvo politicheskoj literatury.
Gegel', G. V. F. (1970). Pozitivnost' khristianskoy religii [Positiveness of the Christian Religion] (T. 1). In G. V. F. Gegel'. Raboty raznykh let: v 2-kh tomakh (S. 87–207). Moskva : Mysl'.
Ivashhuk, O. F. (2014). «Ja» kak ponjatijnaja forma ["I" as a conceptual form]. Moskva: Direkt-Media.
Jengel's, F. (1961). Anti-Djuring [Anti-Dühring] (T. 20). In K. Marks, & F. Jengel's. Sochinenija, 2-oe izd. (S. 5–338). Moskva: Gosudarstvennoe izdatel'stvo politicheskoj literatury.
Liotar, Zh.-F. (2018). Libidinal'naja jekonomika [Libidinal economics]. Moskva; Sankt-Peterburg: Izdatel'stvo instituta Gajdara; Fakul'tet svobodnyh iskusstv i nauk SPbGU.
Lobastov, G. V. (2017). Ideal'noe. Obraz. Znak [Ideal. Image. Sign]. Moskva: Russkaja panorama.
Mareev, S. N., & Barsukov I. S. (2021). Genezis filosofskoj sistemy Gegelja [Genesis of Hegel's philosophical system]. Nomothetika: Filosofija. Sociologija. Pravo, 46(1), 12-21.
Marks, K. (1956). Razlichie mezhdu naturfilosofiej Demokrita i naturfilosofiej Jepikura [Difference between natural philosophy of Democritus and natural philosophy of Epicurus]. In K. Marks, F. Jengel's. Iz rannih proizvedenij (S. 17-98). Moskva: Gospolitizdat.
Marks, K. (1960). Kapital. Kritika politicheskoj jekonomii [Capital. Criticism of Political Economy] (T. 1). In K. Marks, F. Jengel's. Sochinenija, 2-e izd. 23 t. Moskva: Gosudarstvennoe izdatel'stvo politicheskoj literatury.
Marks, K., & Jengel's, F. (1955). Nemeckaja ideologija [German ideology] (T. 3.). In K. Marks, F. Jengel's. Sochinenija, 2-oe izd. Moskva: Gosudarstvennoe izdatel'stvo politicheskoj literatury.
Monten', M. (1998). Apologija Rajmunda Sabundskogo [Apology of Raymund Sabunda] (Kniga II). In M. Monten'. Opyty (S. 513-725). Sankt-Peterburg: Kristall; Respeks.
Predeina, M. Ju. (2019). Pochemu ja vernulas' k Marksu: Antinomii samootchuzhdjonnoj dejatel'nosti [Why I returned to Marx: Antinomies of Self-alienated Activeity]. Moskva: LENAND (Izdatel'stvo URSS).
Rassel, B. (2000). Chelovecheskoe poznanie: ego sfery i granica [Human Knowledge. Its Scope and Limits]. Moskva: Terra–Knizhnyj klub; Respublika.
Spinoza, B. (1957). Jetika [Ethics] (T. 1). In B. Spinoza. Izbrannye proizvedenija: v 2-h t. (S. 359-618). Moskva: Gosudarstvennoe izdatel'stvo politicheskoj literatury.
Turgenev, I. (1971). Otcy i deti [Fathers and children]. In I. Turgenev. Zapiski okhotnika. Nakanune. Ottsy i deti (S. 465-636). Moskva: Hudozhestvennaja literatura.
Zhizhek, S. (2014). Shchekotlivyy sub"yekt: otsutstvuyushchiy tsentr politicheskoy ontologii [A ticklish subject: the absent center of political ontology]. Moskva: Izdatel'skij dom «Delo»; RANHiGS.

Переглядів анотації: 37
Завантажень PDF: 81
Опубліковано
2021-10-29
Як цитувати
Прєдєіна, М. (2021). Критика суб’єкта у Людвига Фейербаха: до питання про просвітництво. Науково-теоретичний альманах Грані, 24(10), 5-12. https://doi.org/10.15421/172194
Розділ
ФІЛОСОФІЯ