Філософська антропологія як методологія дослідження феномена людини-нотаріуса
DOI:
https://doi.org/10.15421/172186Ключові слова:
філософія, антропологія, суспільство, людина, нотаріат, нотаріус, феноменАнотація
Будь-яка проблема, яка насправді хвилює людину, суспільство, певні його структурні утворення, може бути ефективно вирішена, якщо обрана адекватна її змісту методологія дослідження. Нею завжди має бути така, яка включає в себе історію зародження й розвитку досліджуваного об’єкта в його впливовій взаємодії з людиною. У самої природи проблем немає, бо вона не розділена на суб’єкт-об’єктну взаємодію. Об’єкти природи взаємодіють між собою, бо це цілком природно, адже рух є способом її існування. Проблеми виникають, коли людина, будучи суб’єктивною істотою, досліджує природу, а тим більше саму себе та інших людей. Бути об’єктивним у пізнанні складно, адже потрібно свідомо позбуватись впливу суб’єктивних уявлень, аби не перенести їх на природний об’єкт та не переносити на інших людей свої уявлення про сутнісні виміри її буття. Видається, що саме підхід філософської антропології до вивчення природи людини є таким, що, з одного боку, враховує біологічні особливості в еволюції живого, з іншого, проектує на людину основні тенденції в процесі переходу природних об’єктів від простих до складних структур. Цей процес, як вважає відомий представник філософської антропології Е. Морен, є перенесенням «культури» природи на культуру людини, здатної поєднати досягнення природознавства зі здатністю до створення гуманістичного соціокультурного у своєму розвитку суспільства. Така єдність людини і природи проявляється вже на первинному типі світоглядно-методологічної свідомості, яким є міфологія як проекція її душевних складових на природні явища. Міфогенна концепція походження й розвитку філософії як світогляду й водночас об’єктивної методології пізнання є головною. В наш час вона набуває особливого значення при дослідженні людини як головної проблеми філософії. В тому числі людини, яка обрала фах нотаріуса.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Bekon, F. (1972). Novyy organon. Sochineniya v dvukh tomakh [New Organon. Works in Two Volumes]. M.: Mysl', 2, 5-222.
Bibliia [Bible]. (1994). K.: Ukrainske bibliine tovarystvo.
Gegel', G. V. F. (1990). Filosofiya prava [Philosophy of Law]. M.: Mysl'.
Gegel'. (1977). Filosofiya dukha [Philosophy of Spirit]. In Entsiklopediya filosofskikh nauk. M.: Mysl', 3.
Khamitov, N. (2019). Ekzystentsial «shchastia» u koordynatakh metaantropolohii: budennyi, hranychnyi ta metahranychnyi vymiry [Existential "Happiness" in the Coordinates of Metaanthropology: Everyday, Boundary and Metaboundary Dimensions]. In Shchastia ta tsyvilizatsiinyi rozvytok: zbirnyk materialiv mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Lviv, 14-15 lystopada 2019 r.). Lviv.
Khrestomatiya po filosofii: Uchebnoye posobiye dlya vysshikh uchebnykh zavedeniy [Reader on Philosophy: A Textbook for Higher Educational Institutions]. (1997). R.-D.: Feniks.
Mamardashvili, M. K. (1990). Soznaniye kak filosofskaya problema [Consciousness as a Philosophical Problem]. Voprosy filosofii, 10, 3-18.
Moren, E. (1995). Utrachennaya paradigma: priroda cheloveka [A Lost Paradigm: Human Nature]. K.: KARME-SINTO.
Slovnyk inshomovnykh sliv [Dictionary of Foreign Words]. (2000). K.: Naukova dumka.
Sokolov, V. V. (Ed). (1969). Filosofiya drevnosti i srednevekov'ya [Philosophy of Antiquity and the Middle Ages]. In Antologiya mirovoy filosofii. (AN SSSR. In-t filosofii. Filosof. naslediye).V 4-kh t. (T.1, ch.1 i 2). M.: Mysl'.
Yaspers, K. (1991). Smysl i naznacheniye istorii [The Meaning and Purpose of History]. M.: Politizdat.
Bibliia [Bible]. (1994). K.: Ukrainske bibliine tovarystvo.
Gegel', G. V. F. (1990). Filosofiya prava [Philosophy of Law]. M.: Mysl'.
Gegel'. (1977). Filosofiya dukha [Philosophy of Spirit]. In Entsiklopediya filosofskikh nauk. M.: Mysl', 3.
Khamitov, N. (2019). Ekzystentsial «shchastia» u koordynatakh metaantropolohii: budennyi, hranychnyi ta metahranychnyi vymiry [Existential "Happiness" in the Coordinates of Metaanthropology: Everyday, Boundary and Metaboundary Dimensions]. In Shchastia ta tsyvilizatsiinyi rozvytok: zbirnyk materialiv mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Lviv, 14-15 lystopada 2019 r.). Lviv.
Khrestomatiya po filosofii: Uchebnoye posobiye dlya vysshikh uchebnykh zavedeniy [Reader on Philosophy: A Textbook for Higher Educational Institutions]. (1997). R.-D.: Feniks.
Mamardashvili, M. K. (1990). Soznaniye kak filosofskaya problema [Consciousness as a Philosophical Problem]. Voprosy filosofii, 10, 3-18.
Moren, E. (1995). Utrachennaya paradigma: priroda cheloveka [A Lost Paradigm: Human Nature]. K.: KARME-SINTO.
Slovnyk inshomovnykh sliv [Dictionary of Foreign Words]. (2000). K.: Naukova dumka.
Sokolov, V. V. (Ed). (1969). Filosofiya drevnosti i srednevekov'ya [Philosophy of Antiquity and the Middle Ages]. In Antologiya mirovoy filosofii. (AN SSSR. In-t filosofii. Filosof. naslediye).V 4-kh t. (T.1, ch.1 i 2). M.: Mysl'.
Yaspers, K. (1991). Smysl i naznacheniye istorii [The Meaning and Purpose of History]. M.: Politizdat.
##submission.downloads##
Опубліковано
2021-09-29
Як цитувати
Манойло, Н. (2021). Філософська антропологія як методологія дослідження феномена людини-нотаріуса. Науково-теоретичний альманах Грані, 24(9), 33–39. https://doi.org/10.15421/172186
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ
