«Нові меншини» у політичних процесах Словенії: проблеми та перспективи політизації

  • Ольга Мороз Маріупольський державний університет
Ключові слова: Словенія, нові меншини, міграція, політизація, політичні партії, національні меншини, автохтонізм

Анотація

Метою публікації є дослідження проблем політизації «нових меншин» у Республіці Словенія. Актуалізуючи тему дослідження авторка наголошує на невирішеність питання правового становища вихідців з республік колишньої соціалістичною Югославії. Результати дослідження свідчать, що геополітичні зміни на Балканах початку 90-х років ХХ століття посилили хвилі міграції до Словенії, як найбільш європеїзованої з держав, що виникли на уламках колишньої СФРЮ. Виявлено, що Словенія завжди приваблювала мігрантів з інших югославських республік завдяки широким можливостям успішного працевлаштування та подальшої міграції до країн Зіхідної Європи. Встановлено, що офіційна Любляна завжди розглядала мігрантів як загрозу титульній нації, а тому словенський уряд цілеспрямовано нехтував правами нових меншин, протиставляючи ним так звані автохтонні меншини, які користується рядом конституційних привілеїв та гарантій. Концепт автохтономізму, який є пануючим у національній політиці Словенії є відкрито ксенофобським та дискримінаційним.  У висновках обґрунтовано, що представники нових меншин створили на території республіки розвинену мережу громадських організацій, проте їх діяльність майже виключно обмежена культурною та просвітницькою сферою, спрямованої здебільшого на збереження національної ідентичності, традицій, культурної та мовної окремішності. Виявлено, що окремі спроби політизації діяльності меншин мали місце у минулому, що виявилося у створенні кількох політичних партій та організації, проте ці спроби можна визначити як невдалі, а сам політичний рух нових меншин – маргіналізований. З’ясовано, що такий стан речей пов’язаний з відсутністю чіткої політичної платформи, недостатній згуртованості та нестачею широкої підтримки політично активного населення.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Banjanac Lubej, S. Berishaj: Slovenska uradna politika je bila leta 1989 prvi zaveznik kosovskih Albancev. Retrieved from https://www.rtvslo.si/slovenija/30-let/koscki-sestavljanke/berishaj-slovenska-uradna-politika-je-bila-leta-1989-prvi-zaveznik-kosovskih-albancev/489580.
Botonjić, A., & Baltić, A. (2014). V objemu dveh domovin : 20 let delovanja Društva bosansko-hercegovskega in slovenskega prijateljstva Ljiljan. (p. 222). Ljubljana.
Buras-Marciniak, A. (2016) Muzułmanie w Słowenii. Islam w krajach południowosłowiańskich. Łódź.
Dimitrievski, I. (2014). 20 let uspešnega delovanja Zveze makedonskih kulturnih društev Slovenije: 1994-2014. Ljubljana.
Jalušič, V. (2001). Xenophobia or Self-Protection? Intolerance Monitor Report. Ljubljana.
Jalušič, V. (2003). Organized innocence. The Erased. Organized Innocence and the Politics of Exclusion. Ljubljana.
Kalčić, Š. (2005). Changing Contexts and Redefinitions of Identity among Bosniaks in Slovenia. Balkanologie. IX. № 1-2, 149-171.
Komac, M. (2003). Vorstvo „novih” narodnih skupnosti v Sloveniji. Rozprave in gradivo. 43, 6-33.
Korzeniewska-Wiszniewska, M. (2017). Polityka Republiki Słowenii wobec kryzysu migracyjnego w Europie. Studia Środkowoeuropejskie i Bałkanistyczne. XXV, 259-289.
Kržišnik-Bukić, V. (2008). Narodnomanjšinsko vprašanje v Sloveniji po razpadu Jugoslavije: O družbeni upravičenosti priznanja statusa narodnih manjšin Albancem, Bošnjakom, Črnogorcem, Hrvatom, Makedoncem in Srbom v Republiki Sloveniji s predlogi za urejanje njihovega narodno manjšinskega položaja. Razprave in gradivo. 56(57), 120-157.
Kšdb Biser Jesenice. Retrieved from http://www.biser-jesenice.si/?fbclid=IwAR2S1SaxGGv9_bShe0En0ys7MllXYwC-qwJJ250fR_aY0fsbixfomFK8KfQ.
Makedonsko kulturno društvo Biljana. Retrieved from http://mkd-biljana.org/index.php/2015-11-28-08-53-26.
Mudde, C. (2005). Racist Extremism in Central and Eastern Europe. London-New-York.
Pajnik, M. (2016). Nationalizing Citizenship. The Case of Unrecognized Ethnic Minorities in Slovenia. Ethnic Minorities and Politics in Post-Socialist Southeastern Europe. Cambridge.
Pajnik, M., Bajt, V., & Herič, S. (2010). Migranti na trgu dela v Sloveniji. Dve domovini. 32, 151-167.
Population Number and Structure. Retrieved from https://www.stat.si/StatWeb/en/Field/Index/17/104.
Prelević, S. Za črnogorsko nošo in gusle je Čedo Đukanović najel posojilo. Retrieved from http://www.times.si/slovenija/za-crnogorsko-noso-in-gosli-je-cedo-ukanovic-najel-posojilo--23c02f8f934627dec3ffecefb708d3797476c1e1.html.
Prelić, M. (2009). The Serbs in Slovenia: a New Minority. Bulletin of the Institute of Ethnography SASA. LVII (2), 53-68.
Sardelić, J. (2012). Constructing „new” minorities: an evaluation of approaches to minority protection in post-socialist Slovenia from the perspective of liberal multiculturalism. Razprave in gradivo. 67, 100-122.
Savez hrvatskih društava u Sloveniji. Retrieved from https://www.shds.si/drustva/.
Stanić Gjorgjievska, T. Srbi združeni v novi krovni organizaciji – Zvezi Srbov Slovenije. Retrieved from https://www.rtvslo.si/slovenija/srbi-zdruzeni-v-novi-krovni-organizaciji-zvezi-srbov-slovenije/492679.
Žitnik, J. (2004). Immigrants in Slovenia: Integration Aspects. Migracijske i etničke teme. 20. 2-3, 221-241.
Zvezi Srbov Slovenije. Retrieved from https://www.ssds.si.

Переглядів анотації: 45
Завантажень PDF: 69
Опубліковано
2021-06-11
Як цитувати
Мороз, О. (2021). «Нові меншини» у політичних процесах Словенії: проблеми та перспективи політизації. Науково-теоретичний альманах Грані, 24(6), 130-137. https://doi.org/10.15421/172168
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ