Національна відповідь на глобальну пандемію: політика, соціальна комунікація та соціокультурна травма
Ключові слова:
культурна травма, соціальна нерівність, соціокультурна травма, соціальна комунікація, пандемія COVID-19 в Україні, політична відповідь на пандемію, політизація «потенційної травми»
Анотація
Метою статті є дослідження перспектив конструювання соціокультурної травми пандемії COVID-19 в Україні. Доведена доречність використання соціокультурного підходу та терміну соціокультурна травма у даному аналізі. Соціокультурна травма розглянута як процес: від умов розгортання до ознак подолання. Визначена роль соціальної комунікації у конструюванні соціокультурної травми. Роль нарації та медіатизованої репрезентації є вирішальними для концептуалізації соціокультурної травми. Виникає змагання інтерпретацій того, що дійсно відбулося, у призначенні відповідальних, у розробці стратегій відновлення «розриву соціальної тканини». Визначення руйнівних подій як соціокультурної травми є контингентним результатом. Серед факторів, взаємодія яких визначає результат: таймінг, політичний контекст, дії влади, контент мас-медійних репрезентацій. З’ясовано, що пандемія у своїй глобальності постане перед кожним суспільством як суто конкретний виклик у специфічному історичному, соціокультурному, політичному контексті. Отже, кожне суспільство для себе буде визначати її зміст та травматичність. Розкрита небезпечність розповсюдження ідеї, що тільки авторитарні уряди можуть контролювати розгортання пандемій. Зазначено, що в умовах пандемії загострюються питання нерівності. У світі загалом і в Україні зокрема поняття справедливості набуває політичного потенціалу. Доведено, що основною причиною, що знімає з сучасного суспільного порядку денного питання травми пандемії в Україні, є травма бойових дій на Донбасі та втрати Криму у 2014 році. Завдяки спіралі сигніфікації у суспільстві утверджується головний наратив (травма війни), що поглинає інші. В Україні соціокультурна травма COVID-19 зараз існує як «потенційна травма». Актуалізація цієї травми може повести як важким шляхом комплексного оновлення суспільного життя, так і шляхом використання її у політичній боротьбі. Колективна пам’ять українців про травматичні події пандемії може перетворитися на капітал, за володіння яким наявні або нові політичні сили поведуть змагання в майбутньому.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Aleksandrova, M. (2016) Kolektivizaciya yak kulturna travma [Collectivization as a cultural trauma] Kultura Ukrayini. 52, 232–241[in Ukrainian].
Vpliv koronavirusnoyi krizi na bidnist: pershi naslidki dlya Ukrayini [The impact of the coronavirus crisis on poverty: the first consequences for Ukraine] / Cherenko L.M., Polyakova S.V., Shishkin V.S., Reut A.G., Vasilyev O.A., Kogatko Yu.L., Zayac V.S., Klimenko Yu.A., Novosilska T.V.; Nac. akad. nauk Ukr., In-t demogr. ta soc. doslidzh. im. M.V. Ptuhi. Kiyiv, 2020. Retrieved from https://idss.org.ua/arhiv/poverty_forecast.pdf [in Ukrainian].
Mihno, N. K. (2020) Proekciyi kulturnoyi travmi v prostori povsyakdennosti: do pitannya vizualnoyi prezentaciyi diskursu vijni v miskomu prostori [Projections of cultural trauma in the space of everyday life: to the question of visual presentation of the discourse of war in the urban space]. Gabitus. 11, 61–66. DOI https://doi.org/10.32843/2663- 5208.2020.11.10 [in Ukrainian].
Ogiyenko, V. I. (2013) Istorichna travma Golodomoru: problema, gipoteza ta metodologiya doslidzhennya [Historical trauma of the Holodomor: problem, hypothesis and research methodology]. Nacionalna ta istorichna pam’yat. 6, 145–156 [in Ukrainian].
Ogiyenko, V. I. (2011) Kulturna travma u suchasnij zarubizhnij istoriografiyi: koncept ta metod [Cultural trauma in modern foreign historiography: concept and method]. Nacionalna ta istorichna pam’yat. 1, 148–160 [in Ukrainian].
Sushij, O. (2014) Problema kolektivnoyi travmi v ukrayinskomu sociumi ta poshuk strategij yiyi opanuvannya [The problem of collective trauma in Ukrainian society and the search for strategies to master it]. Naukovi zapiski IPiEND im. I.F. Kurasa NAN Ukrayini. 6 (74), 18–32 [in Ukrainian].
Alexander, C. J, & Smith, Ph. (2020) COVID – 19 and symbolic action: global pandemic as code, narrative, and cultural performance. American Journal of Cultural Sociology. 8. Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1057/s41290-020-00123-w
Demetzis, N., & Eyerman, R. (2020) Covid – 19 as cultural trauma. American Journal of Cultural Sociology. 8. Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1057/s41290-020-00123-w
Eyerman, R. (2019). Memory,Trauma and Identity. Palgrave Macmillan.
Eyerman, R. (2011) The Cultural Sociology of Political Assassination: From MLK and RFK to Fortuyn and Van Gogh. Palgrave Macmillan US.
Gibbs, A. (2014) Contemporary American Trauma Narratives. Edinburgh University press. 264 p.
Health Equity Consideration and Racial and Ethnic Minority Groups. Retrieved from https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/community/health-equity/race-ethnicity.html
Narrating trauma: on the impact of collective suffering / Edited by Ron Eyerman, Jeffrey C. Alexander, and Elizabeth Butler Breese. 2016. N.Y.: Routledge.
Schwab, K., & Malleret, T. (2020). COVID-19: The Great Reset. Forum Publishing. Retrieved from http://reparti.free.fr/schwab2020.pdf
Smelser, N. J. (2004) Epiloque: September 11, 2001, as Cultural Trauma. In Cultural Trauma and Collective Identity by Alexander J. C., Eyerman R., Giesen B., Smelser N.J., & Sztompka P. University of California Press. P. 264–282.
Sztompka, P. (2000) The ambivalence of social change: Triumph or trauma? WZB Discussion Paper. No. P 00-001. Retrieved from https://www.econstor.eu/bitstream/10419/50259/1/330535307.pdf
Urry, J. (2016) What is the Future? Cambridge: Polity Press. 226 p.
Vpliv koronavirusnoyi krizi na bidnist: pershi naslidki dlya Ukrayini [The impact of the coronavirus crisis on poverty: the first consequences for Ukraine] / Cherenko L.M., Polyakova S.V., Shishkin V.S., Reut A.G., Vasilyev O.A., Kogatko Yu.L., Zayac V.S., Klimenko Yu.A., Novosilska T.V.; Nac. akad. nauk Ukr., In-t demogr. ta soc. doslidzh. im. M.V. Ptuhi. Kiyiv, 2020. Retrieved from https://idss.org.ua/arhiv/poverty_forecast.pdf [in Ukrainian].
Mihno, N. K. (2020) Proekciyi kulturnoyi travmi v prostori povsyakdennosti: do pitannya vizualnoyi prezentaciyi diskursu vijni v miskomu prostori [Projections of cultural trauma in the space of everyday life: to the question of visual presentation of the discourse of war in the urban space]. Gabitus. 11, 61–66. DOI https://doi.org/10.32843/2663- 5208.2020.11.10 [in Ukrainian].
Ogiyenko, V. I. (2013) Istorichna travma Golodomoru: problema, gipoteza ta metodologiya doslidzhennya [Historical trauma of the Holodomor: problem, hypothesis and research methodology]. Nacionalna ta istorichna pam’yat. 6, 145–156 [in Ukrainian].
Ogiyenko, V. I. (2011) Kulturna travma u suchasnij zarubizhnij istoriografiyi: koncept ta metod [Cultural trauma in modern foreign historiography: concept and method]. Nacionalna ta istorichna pam’yat. 1, 148–160 [in Ukrainian].
Sushij, O. (2014) Problema kolektivnoyi travmi v ukrayinskomu sociumi ta poshuk strategij yiyi opanuvannya [The problem of collective trauma in Ukrainian society and the search for strategies to master it]. Naukovi zapiski IPiEND im. I.F. Kurasa NAN Ukrayini. 6 (74), 18–32 [in Ukrainian].
Alexander, C. J, & Smith, Ph. (2020) COVID – 19 and symbolic action: global pandemic as code, narrative, and cultural performance. American Journal of Cultural Sociology. 8. Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1057/s41290-020-00123-w
Demetzis, N., & Eyerman, R. (2020) Covid – 19 as cultural trauma. American Journal of Cultural Sociology. 8. Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1057/s41290-020-00123-w
Eyerman, R. (2019). Memory,Trauma and Identity. Palgrave Macmillan.
Eyerman, R. (2011) The Cultural Sociology of Political Assassination: From MLK and RFK to Fortuyn and Van Gogh. Palgrave Macmillan US.
Gibbs, A. (2014) Contemporary American Trauma Narratives. Edinburgh University press. 264 p.
Health Equity Consideration and Racial and Ethnic Minority Groups. Retrieved from https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/community/health-equity/race-ethnicity.html
Narrating trauma: on the impact of collective suffering / Edited by Ron Eyerman, Jeffrey C. Alexander, and Elizabeth Butler Breese. 2016. N.Y.: Routledge.
Schwab, K., & Malleret, T. (2020). COVID-19: The Great Reset. Forum Publishing. Retrieved from http://reparti.free.fr/schwab2020.pdf
Smelser, N. J. (2004) Epiloque: September 11, 2001, as Cultural Trauma. In Cultural Trauma and Collective Identity by Alexander J. C., Eyerman R., Giesen B., Smelser N.J., & Sztompka P. University of California Press. P. 264–282.
Sztompka, P. (2000) The ambivalence of social change: Triumph or trauma? WZB Discussion Paper. No. P 00-001. Retrieved from https://www.econstor.eu/bitstream/10419/50259/1/330535307.pdf
Urry, J. (2016) What is the Future? Cambridge: Polity Press. 226 p.
Опубліковано
2021-06-11
Як цитувати
Радіонова, І. (2021). Національна відповідь на глобальну пандемію: політика, соціальна комунікація та соціокультурна травма. Науково-теоретичний альманах Грані, 24(6), 117-124. https://doi.org/10.15421/172166
Номер
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ
