Релігійні меншини як духовно-соціальна реальність поліконфесійної України та об’єкт соціологічного дослідження

  • Надія Пивоварова Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста
  • Людмила Филипович Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної Академії наук України
Ключові слова: релігійні меншини, релігійна більшість, державно-конфесійні стосунки, релігійні організації, правовий статус, духовно-соціальний феномен, об’єкт соціологічного дослідження

Анотація

Актуальність дослідження. Україна - багатоконфесійна, багатоетнічна країна, в якій релігійні меншини є помітним суб’єктом її релігійно-конфесійного поля. Інтереси релігійних меншин захищені українським законодавством. Але в реальному житті гарантовані права релігійних та етнічних меншин часто залишаються нереалізованими. Тим часом релігійні меншини мають свої специфічні потреби та особливі умови для їх забезпечення. Зокрема, існуючі закони не гарантують автоматично належної правової основи для участі релігійних меншин у суспільному житті, особливо в таких галузях, як капеланство - військове, медичне, пенітенціарне, освітнє; волонтерство; освітній, інформаційний і культурний простір тощо.  Метою даної статті є характеристика релігійних меншин як духовно-соціального феномену поліконфесійної України та об’єкта соціологічного дослідження. Результати. В статті наведені приклади пошуків визначення дефініції «релігійні меншини» у міжнародних правових документах, у працях зарубіжних та вітчизняних дослідників. Приділена увага опису методології соціологічного дослідження, в якому об’єктом вивчення є вітчизняні релігійні меншини.  Проаналізовані результати фокусного соціологічного дослідження «Релігійні меншини України та державно-конфесійні відносини»1, зокрема, стосовно оцінки законодавства України у сфері свободи совісті і діяльності релігійних організацій експертами (представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування  (з питань релігій); лідери громад релігійних меншин – особи з адміністративним та організаційним досвідом; спеціалісти з питань свободи совісті та релігій (зокрема, науковці, юристи, богослови, представники медіа тощо) та вірянами релігійних меншин. Основним висновком, до якого підводить матеріал статті, є те, що в громадянському суспільстві, яким прагне бути й українське, формується суспільна потреба на правове розуміння нових принципів взаємодії держави і релігійних організацій, зокрема і особливо, релігійних меншин. Так, експертами та віруючими релігійних меншин українське законодавство у сфері свободи совісті і діяльності релігійних організацій за 5-ти бальною шкалою, де 5 – найвищий бал, було оцінено на 3,6 та 3,7 бали відповідно. Думку про необхідність актуалізації законодавства з метою підвищення рівня демократичності, де 5 - цілком досконале законодавство, експерти оцінили на 3,4, а віруючі на 3,0 бали. Це свідчить про наявний запит суспільства, зокрема релігійних меншин, на більш досконалу правову базу для успішного управління в полі державно-конфесійних відносин, на адекватну інформаційно-комунікаційну діяльність в цій галузі всіх її суб’єктів. Реалізація усіх правових принципів державно-конфесійних стосунків, взаємоінформування, постійний діалог сприятимуть вдосконаленню цих стосунків як кооперативної (партнерської) моделі відносин в умовах плюралізації та демократизації релігійного життя. 

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Babiy, M. (2006) Legal status of Religious Minorities. Religious panorama. Special edition of 2006. Kyiv.
Babiy, M. (2011). Legal regulation of religious minorities in Ukraine in the context of international law. Religious minorities of Ukraine. Vol.7. History of religion in Ukraine. In 10 volumes. Eds prof. А. Kolodnyi. K.: Ukr. Publishing consortium.
Buchma, O. (2008). Religious minorities of Ukraine: state and problems. Ukrainian Religious Studies. № 46, 341-354.
Report on the linguistic rights of national minorities in the OSCE region, (1999), Retrieved from https://www.osce.org/files/f/documents/e/6/42061.pdf
Confessional and ecclesiastical affiliation of citizens of Ukraine (2020). Retrieved from https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/ konfesiina-ta-tserkovna-nalezhnist-gromadian-ukrainy-sichen-2020r
Lutsenko, V (2019). Ensuring the enforcement of rights of ethno-confessional minorities as an urgent task of the state policy of Ukraine in the field of religion. Scientific notes of I.F. Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. Iss. 3-4 (99-100). P. 421-433.
Religious majority and minority in the public space of Russia and Northern Europe: Historical and cultural analysis. (RSF project 17-18-01194). Retrieved from https://urgi.urfu.ru/rmm/
Kolodnyi, A. (2011). Religious minorities of Ukraine. History of religion in Ukraine. Kyiv
Fylypovych, L. The nature of religious minorities and legal problems of their existence in Ukraine. Religious minorities of Ukraine. Vol.7.
History of religion in Ukraine. (2011). Publishing consortium, 2011.
Fylypovych, L. (1999). Religious minorities in Ukraine: identification and legal status, problems and ways to solve them. Religious freedom: nature, legal and state guarantees. Scientific annual book. Kyiv.
Capotorti, F. (1991). Study on the rights of persons belonging to ethnic, religious and linguistic minorities / New York : UN
The Legal Status of Religious Minorities in the Euro-Mediterranean World (2015). Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/293028573_The_ Legal_Status_of_Religious_Minorities_in_the_EuroMediterranean_World RELMIN

Переглядів анотації: 64
Завантажень PDF: 54
Опубліковано
2021-06-10
Як цитувати
Пивоварова, Н., & Филипович, Л. (2021). Релігійні меншини як духовно-соціальна реальність поліконфесійної України та об’єкт соціологічного дослідження. Науково-теоретичний альманах Грані, 24(6), 69-80. https://doi.org/10.15421/172161
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ