Присутність і теперішність ВИЩОГО стану свідомості

  • Михайло Мурашкін Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Ключові слова: присутність, теперішність, іншість, вищий стан, свідомість, релігія, містика, культура, постмодернізм

Анотація

Метою дослідження є з’ясування і освітлення таких понять як «присутність» і «теперішність» ВИЩОГО стану свідомості як компенсаторного осяяння. Автор зробив вияв важливості і значимості зв’язку присутності і теперішності як характеристик одного конкретного явища психічного життя людини, ВИЩОГО стану свідомості як компенсаторного осяяння. Розглядається інший всередині самої людини, той інший який регулює і очищує, що відображено в роздумах постмодернізму. Методологія отримання нових знань ґрунтується на компаративному методі дослідження. Розглядались різні стани людини і різне розуміння «присутності» і «теперішності» в релігійно-містичній культурі і в сучасній філософії постмодернізму. «Присутність», «теперішність» і «інший» можуть розумітися як інша людина яка має зовсім інший світогляд, зовсім інші природні властивості, а може розумітися як певний стан людини. В залежності від цього методологія дослідження повина бути різною. Наукова новизна полягає в тому, що вперше розглядається такий феномен людської природи, як ВИЩИЙ стан свідомості, її компенсаторне осяяння. Сучасна філософія постмодернізму фіксує визнання людиною власного іншого всередині себе, що може бути важливим предметом дослідження. Присутність і теперішність в постмодернізмі розуміються по-різному. Це і інша людина, яка має абсолютно інший світогляд, яку ніяк не зрозуміти. Але це і ВИЩИЙ стан свідомості самої людини, стан її особливого «я», коли зупиняються всі непотрібні дії. В постмодернізмі цей стан називають по-різному. Показано, що постмодернізм оперує розумінням категорій «присутність», «теперішність» і «іншість» не тільки як «інша людина», але і як певний стан людини, стан ВИЩОГО.  Висновки. З’ясовано, що ВИЩИЙ стан свідомості представлений в постмодернізмі як внутрішне визнання людиною власного іншого всередині себе, може розумітися як компенсаторне осяяння, що є невід’ємним феноменом природи людини. ВИЩИЙ стан свідомості припиняє усіляку неважливу діяльність. Через це йде процес очищенння від застарілих, відживших своє думок і почуттів. Очищення йде в зв’язку з тим, що існують компенсаторні механізми психіки які притаманні самій природі людини, які здатні оновлювати психічні процеси. Поняття «присутність» і «теперішність» виглядають як властивості-характеристики одного і того же стану свідомості.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Vysotska, OE (2012). Ethics of interaction of society with nature: moral and value bases of ecological culture. Dnepropetrovsk: Accent of PE.
Hansen, James. (2003). Presence. The Encyclopedia of Postmodernism. Kyiv: Solomiya Pavlychko Publishing House "Fundamentals".
James, W. (1993). Diversity of religious experience. St. Petersburg: Andreev and sons.
Derrida, J. (2001). Leave this name (Postscript) "Sauf le nom". How to avoid talking: money (Comment ne pas parler). In
Gurko E. Deconstruction: texts and interpretation. Derrida J. Leave this name (Postscript), How to avoid conversation: denunciation. Minsk: Econompress.
Kolodny, A. (2020). The phenomenon of religious studies. Monograph. Kyiv: Interservice.
Upanishads. (2003). Moscow: East. lit.

Переглядів анотації: 43
Завантажень PDF: 57
Опубліковано
2021-06-10
Як цитувати
Мурашкін, М. (2021). Присутність і теперішність ВИЩОГО стану свідомості. Науково-теоретичний альманах Грані, 24(6), 43-49. https://doi.org/10.15421/172158
Розділ
ФІЛОСОФІЯ