Соціальні практики неформальної зайнятості населення: концептуалізація поняття

  • Наталія Варга ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
  • Богданна Гвоздецька Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка
Ключові слова: неформальна зайнятість, ринок праці, соціальні практики, гнучкість, самозабезпечення

Анотація

В статті представлено соціологічну концептуалізацію соціальних практик неформальної зайнятості населення. Відзначено, компенсаційний компонент неформальної зайнятості (зменшення соціальної напруги в умовах безробіття), початкову соціалізацію (перше робоче місце), диференційований характер зайнятості, функцію внутрішньої конкуренції та пошук шляхів виживання в умовах перехідного суспільства. Показано, що жодний підхід не бере до уваги нематеріальний прибуток та соціальні аспекти функціонування неформальної зайнятості. Метою статті є представлення соціологічної концепції соціальних практик неформальної зайнятості населення. Звернуто увагу, що зайнятість не слід розглядати виключно як робоче місце, а здебільшого як місце для взаємності та обміну, яке базується на соціальному капіталі, що має характер усних домовленостей. Досліджено, що неформальні правила можуть бути розширенням, продовженням, доповненням формальних правил, оскільки останні визначають вибір альтернатив без урахування обставин тієї чи тієї разової угоди. Визначено наслідки поширення неформальної зайнятості в якості вимушеної форми адаптації населення в умовах несприятливої соціально-економічної ситуації. Доведено, що сфера зайнятості сьогодні здійснюється за допомогою як формальних, так і неформальних практик діяльності. Кордони між ними є досить розмитими: робітники дрейфують у ринковому просторі. Дослідження неформальної зайнятості стикається з багатьма проблемами: від точності у визначенні феномену і вибору адекватних методик до інтерпретації отриманих результатів. Відзначається, що неформальні практики зайнятості формуються спадково, вона є більш інерційною та стабільною. Саме тому знаходяться на перехресті соціокультурних та інституційних умов, відображаючи певні цінності та норми суспільства. Досліджено, що неформальні практики – це діяльність акторів у рамках сформованих у суспільстві формальних інститутів для створення необхідних умов свого існування і розвитку. Взагалі, неформальну зайнятість через її масовість варто розглядати як альтернативний варіант господарювання, що володіє рядом своїх характеристик і якостей.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Shtompka, P. (1996). Sotsiologiya sotsialnyih izmeneniy [Sociology of social change]. Moskva : AspektPress [in Russian].

Zaslavskaya, T. I. (2000). Povedenie massovyih obschestvennyih grupp kak faktor transformatsionnogo protsessa [Behavior of mass social groups as a factor in the transformation process]. Monitoring Public Opinion: Economic and Social Change, (6), 13–18 [in Russian].

Latov, Yu. V. (2001). Ekonomika vne zakona: Ocherki po teorii i istorii tenevoy ekonomiki [Economy outside the law: Essays on the theory and history of the shadow economy]. Moskva : Moskovskiy obschestvennyiy nauchnyiy fond [in Russian].

Portes, A., & Sassen–Koob, S. (1987). Making It Underground: Comparative Material on the Informal Sector in Western Market Economies. American Journal of Sociology, 38 (1), 30–58.

Davyidov, Yu. N. (Ed.). (1990). Sovremennaya zapadnaya sotsiologiya [Contemporary Western Sociology]. Moskva : Politizdat [in Russian].

Berger, P., & Lukman, T. (1995). Sotsialnoe konstruirovanie realnosti. Traktat po sotsiologii znaniya [Social construction of reality. A treatise on the sociology of knowledge]. Moskva : Medium [in Russian].

Burdyo, P. (2005). Formyi kapitala [Forms of capital]. Ekonomicheskaya sotsiologiya, 6 (3), 60–74 [in Russian].

Chausovskiy, A. M. (2001). Formalnoe i neformalnoe v ekonomike: monografiya [Formal and informal in economics: monograph]. Donetsk : Donetskiy natsionalnyiy universitet [in Russian].

Shugalskiy, S. S. (2012). Sotsialnyie praktiki: interpretatsiya ponyatiya. Znanie. Ponimanie. Umenie – Social practices: interpretation of the concept. Knowledge. Understanding. Skill, (2), 278 p. URL: http://www.zpu-journal.ru/zpu/contents/2012/2/Shugalskiy_Social-Practices/45_2012_2.pdf [in Russian].

Kapelyushnikov, R. (2001). Institutsionalnaya priroda perehodnyih ekonomik: rossiyskiy opyit sovremennogo. Kto i kogda stremitsya vesti Rossiyu. Aktoryi makro-, mezo- i mikrourovney sovremennogo transformatsionnogo protsessa [Institutional nature of transitional economies: Russian experience of modern. Who and when seeks to lead Russia. Actors of the macro, meso and micro levels of the modern transformation process]. T. I. Zaslavskaya (Ed.). Moskva : MVShSEN [in Russian].

Varga, N., & Afanasev, D. (2019). Regulyuvannya neformalnoyi zaynyatosti v umovah perehidnoyi ekonomiky [Regulation of informal employment in the minds of the transitional economy]. Scientific and theoretical almanac «Grani», 2, (4), 100–106 [in Ukrainian].

Опубліковано
2021-02-28
Як цитувати
Варга, Н., & Гвоздецька, Б. (2021). Соціальні практики неформальної зайнятості населення: концептуалізація поняття. Науково-теоретичний альманах Грані, 24(2), 24-30. https://doi.org/10.15421/172111
Розділ
СОЦІОЛОГІЯ