Вплив релігії на політичну ситуацію в Єгипті у 2011–2013 рр.: «політичний іслам» та «ісламський фундаменталізм»

  • Антоній Паламарь Національний університет «Києво-Могилянська Академія»
Ключові слова: Близький Схід, Єгипет, «Брати-мусульмани», політичний іслам, ісламізм, ісламський фундаменталізм, демократія, авторитаризм, революція, «арабська весна»

Анотація

Вплив релігії на політику – явище, яке не обмежується лише ісламським світом, однак, жоден політичний теоретик не може ігнорувати роль ісламу в суспільному житті мусульман, його вплив на політику мусульманських народів та, відповідно, на світову геополітичну ситуацію в цілому. Сучасний іслам, завдяки унікальності свого історичного розвитку, є не тільки релігією, але також способом життя переважної більшості мусульман і в значній мірі основою їх цивілізаційної та навіть національної самоідентифікації. Тому роль релігії в мусульманському світі інша, ніж в тих державах, де сповідують християнство, яке юридично відділене від системи державного управління країн Європи. Іслам, навпаки, значною мірою регулює не тільки соціокультурну сферу суспільства, включаючи індивідуальні людські взаємини, але також істотно впливає на суспільно-політичне життя, частиною якого у багатьох мусульманських країнах зараз стали ісламістські рухи.У Єгипті, де в ході революції був повалений авторитарний світський режим Хосні Мубарака, ісламісти взяли на себе ініціативу протестного руху, перемогли на перших в історії держави демократичних виборах та використали можливість очолити країну після майже 60-ти років підпільної діяльності. У цій роботі досліджено вплив релігійного чинника на зміну політичного режиму в Єгипті у період 2011–2013 рр. шляхом концептуалізації понять «політичний іслам» та «ісламський фундаменталізм». Автор дійшов висновку, що єгипетських «Братів-мусульман» та їхню Партію свободи і справедливості не слід характеризувати поняттям «фундаменталізм» оскільки вони: по-перше, не прагнуть повернутись до «праведного халіфату», шаріату, та буквального сприйняття релігійних текстів; по-друге, «Брати» не є найбільш консервативною силою серед ісламістів, якою справедливо вважають cалафітів; по-третє, асоціацію прийнято вважати частиною поміркованого ісламізму, ідеології, яка не передбачає застосування збройних методів боротьби. Водночас, автор стверджує, що використання єгипетськими «Братами-мусульманами» саме поміркованого ісламізму, як ідеологічної основи для своєї партії стало вирішальним фактором, який забезпечив їм владні державні місця в період 2011–2013 рр.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Abdo-Yasinska, L. I. (2011). Ideolohiia i mizhnarodna praktyka islamskoho fundamentalizmu [Ideology and international practice of Islamic fundamentalism]. Lviv. nats. un-t im. Ivana Franka [in Ukrainian].

Bagdadi, A. (1998). Idejnye istoki i ideologiya islamskogo fundamentalizma [Commeted origins and ideology of Islamic fundamentalism]. Moskva [in Russian].

Bilozor, D. V. (2009). Vakhkhabizm: relihiino-politychna sutnist ta istorychni transformatsii [Wahhabism: religious and political essence and historical transformations]. Kyiv [in Ukrainian].

Brylov, D. V. (2011). Sufizm ta islamizm: hlobalnyi ta lokalnyi kontekst [Sufism and Islamism: global and local context]. Kyiv: Nats. ped. un-t im. M. P. Drahomanova [in Ukrainian].

El-Din, G. E. (2012). Egypt's post-Mubarak legislative life begins amid tension and divisions. Al-Ahram. Retrieved from http://english.ahram.org.eg/NewsContent/33/100/32384/Elections-/News/Egypts-postMubarak-legislative-life-begins-amid-te.aspx.

Esposito, J. (1992). The Islamic Threat: Myth or Reality? New York: Oxford University Press.

Gurevich, P. (1995). Fundamentalizm i modernizm kak kul'turnye orientacii [Fundamentalism and Modernism as Cultural Orientations]. Obshchestvennye nauki i sovremennost', 4, 154–162 [in Russian].

Haynes, J. (1998). Religion in global politics. London: Routledge.

Kanakh, A. M. (2010). Orhanizatsii islamskoho fundamentalizmu v politychnomu zhytti krain Blyzkoho Skhodu [Organizations of Islamic fundamentalism in the political life of the Middle East]. Kyiv [in Ukrainian].

Kandil, A. M. (2018). How Abdel Nasser described Muslim Brotherhood. Egypt Today. Retrieved from https://www.egypttoday.com/Article/1/54557/How-Abdel-Nasser-described-Muslim-Brotherhood

Kohler, K. & McDonald, D. B. (1906). Bible in Mohammedian Literature. Jewish Encyclopedia. Retrieved from http://jewishencyclopedia.com/articles/3266-bible-in-mohammedan-literature#3068

Landa, R.G. (2015). Politicheskiĭ islam i otnosheniya Vostok – Zapad [Political Islam and East-West Relations]. Islam v sovremennom mire, 11(1), 119–134 [in Russian].

Lewis, B. (1994). Islam and the West. New-York: Oxford University Press.

Lewis, B. (1988). The Political Language of Islam. Chicago: University of Chicago Press.

Lienesch, M. (2007). In the beginning: fundamentalism, Scopes trial, and the making of the antievolution movement. Chapel Hill, University of North Carolina Press.

Modood, T. (2006). Multiculturalism, Muslims and Citizenship: A European Approach. London: Routledge.

Oussani, G. (2006). Mohammed and Mohammedanism. Catholic Encyclopedia. Retrieved from http://www.newadvent.org/cathen/10424a.htm.

Pochta, Y. M. (2008). Islam i politika: Ucheb. posobie [Islam and Politics: A Study Guide]. Moskva: RUDN [in Russian].

Popravka k Konstitutsii Yegipta – 2005-02-27 [Amendment to the Egyptian Constitution – 2005-02-27]. (2005). Voice of America. Retrieved from https://www.golosameriki.com/a/a-33-a-2005-02-27-3-1/658183.html [in Russian].

Roy, O. (2004). Globalised Islam: The Search for a New Ummah. London: Hurst & Company. 2004.

Said, E. (1997). Covering Islam. New York: Vintage.

Sinyatullin, R. H. (2009). Islamskoe reformistskoe dvizhenie v Egipte v XIX veke [Islamic Reform Movement in Egypt in the 19th Century]. Medina. Retrieved from http://www.idmedina.ru/books/materials/turkology/1/islam_sinatullin.htm [in Russian].

Toynbee, A. (1931). Journey to China. London: Constable.

Yungui, W. (2011). The Influence of Islam over the Foreign Policies of Contemporary Islamic Countries. Journal of Middle Eastern and Islamic Studies (in Asia), 5(3). Retrieved from http://mideast.shisu.edu.cn/_upload/article/16/52/b031d76d4048bb4be464a0f19768/04f9994d-bbd1-4321-bc7d-d58c6c689e39.pdf.


Переглядів анотації: 82
Завантажень PDF: 227
Опубліковано
2021-01-31
Як цитувати
Паламарь, А. (2021). Вплив релігії на політичну ситуацію в Єгипті у 2011–2013 рр.: «політичний іслам» та «ісламський фундаменталізм» . Науково-теоретичний альманах Грані, 24(1), 58-68. https://doi.org/10.15421/172106
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ