Інформаційна політика незалежної України: періодизація та вплив на громадянське суспільство

  • Oлександра Тихомирова Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ключові слова: державна інформаційна політика, громадянське суспільство, періодизація, громадський контроль, ЗМІ, прозорість, підзвітність, демократизація

Анотація

У статті здійснено дослідження ключових впливів державної інформаційної політики на становлення та розвиток громадянського суспільства в Україні з моменту здобуття незалежності у 1991 році по сьогодні. Актуальність цього наукового пошуку пов’язана з відсутністю у вітчизняній політології наукових розробок, які б досліджували кореляцію між інформаційною політикою держави та розвитком третього сектора. Мета статті полягає у структуруванні інформаційної політики України шляхом розробки її періодизації та виявленні провідних явищ на кожному етапі, які вплинули на формування третього сектору. У ході дослідження було використано широку методологічну базу, зокрема історичний та системний методи, соціально-культурний підхід, а також вивчення нормативно-правової бази й контент-аналіз. Результати. Виявлено сім етапів у періодизації інформаційної політики держави в Україні: 1) пострадянський або первинної демократизації; 2) вторинної демократизації; 3) первинної цифровізації; 4) вторинної цифровізації; 5) інформатизації; 6) інформаційно-воєнний; 7) техніко-технологічний.Доведено, що впродовж першого, другого та третього етапів, запропонованої нами періодизації, третій сектор формально набуває суб’єктності, але сприймається державою і подається в інформаційному полі як об’єкт, що виступає для громадянського суспільства стимулом до боротьби за реальну суб’єктність. Індиферентність інформаційної політики держави до інститутів третього сектору на першому етапі перетворюється на відверте протистояння за часів третього етапу. Четвертий етап характеризується лібералізацією відносин: громадянське суспільство, яке голосно заявило про себе «Помаранчевою революцією», стає суб’єктом в очах нової державної адміністрації, яка по суті має завдячувати свідомій громаді за можливість вдалого політичного «реваншу». П’ятий етап демонструє абсолютно зворотну тенденцію у сприйнятті державою громадянського суспільства та відображенні його в інформаційній політиці, але це відбувається навмисне в результаті усвідомлення владою сили та потенціалу цього суб’єкта. Отже, блокування розвитку ГС, насправді, стало підтвердженням визнання владою його суб’єктності. Шостий етап знаменує нову віху у розвитку ГС та його новий статус – рівноправного соціально-політичного актора в очах державної влади й у власному сприйнятті. Сьомий етап знаменує посилення інституційного змісту громадянського суспільства попри певну конфронтаційну напругу у відносинах з центральними органами державної влади. Висновки. У сім етапів інформаційної політики незалежної України вміщується три етапи розвитку громадянського суспільства в контексті впливів першої: 1) етап об’єктивації в інформаційному просторі (презентація як феномену, 1991–2003 рр.; 2) етап суб’єктивації (презентація як суб’єкта, 2004–2013 рр.); 3) етап інституалізації (презентація як партнера, з 2014 р. й дотепер).

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Dreshpak, V. (2013). Stanovlennja derzhavnoji informacijnoji polityky Ukrajiny: zmist i khronologhichni mezhi osnovnykh periodiv [Formation of the state information policy of Ukraine: content and chronological boundaries of the main periods]. Derzhavne upravlinnja ta misceve samovrjaduvannja – Public Administration and Local Government, 4, 3–13 [in Ukrainian].

Dreshpak, V. (2014). Periody rozvytku derzhavnoji informacijnoji polityky Ukrajiny: zmist i khronologhichni mezhi [Periods of development of the state information policy of Ukraine: content and chronological boundaries]. Derzhavne upravlinnja ta misceve samovrjaduvannja – Public Administration and Local Government,, 1, 3–14 [in Ukrainian].

Ducyk, D. (2004). Rolj zasobiv masovoji informaciji u zabezpechenni prav ta svobod ghromadjan u demokratychnomu suspiljstvi [The role of the media in ensuring the rights and freedoms of citizens in a democratic society]. Extended abstract of Candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].

Jablonsjkyj, V. M., Voznjuk, P. F., Ghorjelov, D. M. et at. (2015). Rozvytok ghromadjansjkogho suspiljstva v Ukrajini [Development of civil society in Ukraine]. O. A. Kornijevsjkyi, M. M. Rozumnyi (Eds.). Kyiv: NISD [in Ukrainian].

Linz, J. (1996). Problems of Democratic Transition Consolidation. Sothern Europe, South America, and Post-Communist Europe. Baltimore: London.

Lucevych, O. (2020). Derzhava ta ghromadjansjke suspiljstvo pislja vyboriv 2019 roku [State and civil society after the 2019 elections]. Retrieved from https://euprostir.org.ua/resources/146603?fbclid=IwAR34A6ZBZ0YTx_2qqtPUFumjMed3LJbjILGM64kPl-w-G1QtuhEJqR3vDM8 [in Ukrainian].

Medvidj, F., & Ghordijenko, M. (2006). Fenomen «pomaranchevoji revoljuciji» v konteksti rozbudovy ghromadjansjkogho suspiljstva [The phenomenon of the "Orange Revolution" in the context of building civil society]. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/8685/06-Medvid.pdf?sequence=1 [in Ukrainian].

Nikitin, V. (2006). Resursnyj potencial stanovlennja ghromadjansjkogho suspiljstva v Ukrajini [Resource potential of civil society in Ukraine]. Kharkiv: Maghistr [in Ukrainian].

Rjabchuk, M. (2000). Dylemy ukrajinsjkogho Fausta: ghromadjansjke suspiljstvo i «rozbudova derzhavy» [Dilemmas of the Ukrainian Faust: civil society and "state building"]. Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].

Stepanenko, V. (2015). . Kyiv: In-t sociologhiji NAN Ukrajiny [in Ukrainian].


Переглядів анотації: 72
Завантажень PDF: 153
Опубліковано
2020-10-30
Як цитувати
ТихомироваO. (2020). Інформаційна політика незалежної України: періодизація та вплив на громадянське суспільство. Науково-теоретичний альманах Грані, 23(10), 24-35. https://doi.org/10.15421/172090
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ