Дослідницька програма «історії понять»: евристичні можливості в інтерпретації семантики приватності
Анотація
У статті здійснена рецепція оригінальної дослідницької перспективи «історії понять» (концептуальної історії) з метою концептуалізації феномена приватності. Обґрунтовується евристична доцільність саме цієї аналітичної оптика, яка дозволяє по-новому осмислити приватну реальність, котра, як виявляється, позбавлена субстанційності (сьогодні приватне може бути всюди) та універсальності (у тому сенсі, що слово «приватне» може багато чого означати, і ці значення вкорінені в репрезентативній культурі, вбудовані у приховані структури владних диспозицій). З’ясовано, що аналітичний апарат «історії понять» може бути корисним як засіб подолання теоретичної недостатності класичного типу соціального пізнання з його концептуальними імперативами «природньої» визначеності, жорсткої впорядкованості, абстрактної раціональності, універсальності, загальної застосовності до будь-яких реалій, «ціннісної нейтральності». Підхід «історії понять», напроти, пропонує брати до уваги рефлексивність, контекстуальну включеність, подвійну герменевтику, які розкривають походження феноменів людського буття, «схоплених» у репрезентативній мові – поняттях, категоріях, метафорах, локалізованих/артикульованих у мовних комунікаціях. Застосування гносеологічних принципів «історії понять» до операціоналізації приватності, дозволило розширити традиційні уявлення про цей концепт і встановити, за яких умов ця категорія: а) сповнюється нормативними значеннями; б) набуває особливого ціннісного статусу в актуальному понятійному словнику, задіяному у повсякденних інтерпретативних стратегіях «персонального Я»; в) доповнюється новими смисловими конотаціями («лінгвістичними інноваціями» в термінології Р. Козеллека) у структурі мислення на кшталт «публізації приватного», «приватизації публічного», що виводить на перший план питання рефлексії конкретної контекстуальності, яка спрямовує роботу мови.Завантаження
Посилання
Arendt, X. (2000). Vita activa, ili O deyatel`noj zhizni [Тhe Human Condition]. D. M. Nosov (Ed.). Sankt-Peterburg [in Russian].
Batkin, L. (1987). Ital`yanskoe vozrozhdenie v poiskakh individual`nosti [Italian renaissance in search of individuality]. Moskva [in Russian].
Bauman, Z., & Donskis, L.(2014). Moralna slipota. Vtrata chutlivosti u plinnij suchasnosti [Moral Blindness. The Loss of Sensitivity in Liquid Modernity]. Kyiv [in Ukrainian].
Вedeker, Kh. (2010). Razmy`shlenie o metode istorii ponyatij [Reflection on the concept history method]. Istoriya ponyatij, istoriya diskursa, istoriya mentaliteta – History of concepts, history of discourse, history of mentality.
(pp. 267–307). Moskva [in Russian].
Bikbov, A. (2014). Grammatika poryadka: Istoricheskaya socziologiya ponyatij, kotorye menyayut nashu realnost [The Grammar of Order: A Historical Sociology of the Concepts That Change Our Reality]. Moskva [in Russian].
Gurevich, A. (2004). Individ i soczium na srednevekovom Zapade [The individual and society in the medieval West]. Moskva [in Russian].
Dashkova, T. (2020). Strakh blizosti. «Eroticheskie sczeny» v sovetskom kino 1930-1960-kh godov [Fear of intimacy. "Erotic scenes" in Soviet cinema of the 1930-1960s]. Novoe literaturnoe obozrenie, 2. Retrieved from https://magazines.gorky.media/nlo/2020/2/strah-blizosti-eroticheskie-sczeny-v-sovetskom-kino-1930-1960-h-godov.html [in Russian].
Kagarliczkij, Yu., & Maslov, B. (2019). Mezhdu Frege i Fuko: metodologicheskie orientiry` istoricheskoj semantiki [Between Frege and Foucault: Methodological Guidelines for Historical Semantics]. Ponyatiya, idei, konstrukczii: ocherki sravnitel`noj istoricheskoj semantiki – Concepts, ideas, constructions: essays on comparative historical semantics.
(pp. 9–39). Moskva [in Russian].
Kalinin, I. (2010). Chelovek bezdejstvuyushhij [Inactive man]. Neprikosnovennyj zapas, 4 (72). Retrieved from http://magazines.russ.ru/nz/2010/4/a22-pr.html [in Russian].
Kozellek, R. (2010). K voprosu o temporal`ny`kh strukturakh v istoricheskom razvitii ponyatij [On the issue of temporal structures in the historical development of concepts]. Istoriya ponyatij, istoriya diskursa, istoriya mentaliteta – History of concepts, history of discourse, history of mentality. (pp. 21–34). Moskva [in Russian].
Kozellek, R. (2014). Vvedenie (Einleitung) [Introduction]. Slovar` osnovny`kh istoricheskikh ponyatij. Izbranny`e stat`– Dictionary of basic historical concepts. Collected Works. (pp. 37–38). Moskva [in Russian].
Koposov, N. (2014). Individual`ny`e sobiratel`ny`e imena: k teorii osnovny`kh istoricheskikh ponyatij [Individual collective names: towards the theory of basic historical concepts]. Neprikosnovenni`j zapas, 3 (95). Retrieved from http://magazines.gorky.media/nz/2014/3/individualnye-sobiratelnye-imena-k-teorii-osnovnyh-istoricheskih-ponyatij.html [in Russian].
Usmanova, A. (2007). Nasilie kak kul`turnaya metafora: vmesto vvedeniya [Violence as a Cultural Metaphor: Instead of an Introduction]. Vizual`noe (kak) nasilie – Visual (as) violence. (pp. 5–38). Vil`nyus [in Russian].
Fuko, M. (1994). Slova i veshhi. Arkheologiya gumanitarny`kh nauk [The Order of Things. Archeology of the Humanities]. Sankt-Peterburg [in Russian].
Kharkhordin, O. (2011). Osnovny`e ponyatiya rossijskoj politiki [Basic concepts of Russian politics]. Moskva [in Russian].
