Становлення історичної політики в Польщі після Другої світової війни в контексті ставлення до Німеччини

  • Орест Бойчук ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»
Ключові слова: історична політика, польсько-німецькі відносин, Польська Народна Республіка, історичний стереотип, Федеративна Республіка Німеччина, Віднайдені землі, антигерманізм

Анотація

Стаття присвячена еволюції історичної політики Польщі після Другої світової війни та місцю Німеччині у повоєнному історичному дискурсі. У сучасних реаліях двосторонніх польсько-німецьких відносин, де важливу частину становить історичний конфлікт через наслідки Другої світової війни. Процес розвитку історичної політики в Польщі є складним та багатогранним та в основному відбувався в тіні ідеологічної боротьби між обома блоками, які встановилися після завершення війни. Важливо відзначити, що міжнародний контекст становлення історичної політики становив лише один аспект. З іншої сторони важливу роль відігравали внутрішні чинники, які були притаманні на той час польському суспільстві.Метою робити є аналіз процесу становлення історичної політики в Польській народній Республіці та дослідження основних елементів у згаданому процесі. Актуальність. У контексті останніх подій у польсько-німецьких відносинах, зростає роль історичного конфлікту на тлі результатів Другої світової війни. Відповідно, постає необхідність більш детальніше проаналізувати становлення історичної політики в Польщі.Встановлено, що історична політика в Польській Народній Республіці використовувалася як інструмент внутрішньої політики і пропаганди та виконувала дві функції інтеграційну та стабілізаційну. Інтеграційна функція покликана була об’єднати польське суспільство на основі ворога-німця та утвердити нові західні території в руслі повернення до батьківщини. Історична політика водночас виконувала і стабілізаційну функцію в тогочасній Польщі, метою якої стало утвердження нового суспільно-політичного порядку. Зазначається, що поділ історичної політики в Польській Народній Республіці залежить від наукової дисципліни. Соціологічна наука розділяє історичну політику Польщі після Другої світової війни має два етапи. На відміну від соціологічного підходу, історико-політичний виокремлює три етапи історичної політики в Польській Народній Республіці.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Andrychowicz-Skrzeba, J. (2014). Polityka historyczna w Polsce i Niemczech po roku 1989 w wystapieniach publicznych oraz publikacjach polityków polskich i niemieckich. Warszawa: Katedra Wydawnictwo Naukowe.

Bingen, D. (1998). Die Polenpolitik der Bonner Republik von Adenauer bis Kohl 1949 – 1991. Baden-Baden: Nomos.

Bock, P. (1999). Vergangenheitspolitik in der Revolution von 1989 Jahre. Umkämpfte Vergangenheit. Geschichtsbilder, Erinnerung und Vergangenheitspolitik im internationalen Vergleich. (ss. 82–103). Göttingen: Vandenhoek und Ruprecht.

Borodziej, W. (1989). Widma przeszłości. Polacy o Niemcach i Niemczech 1945-1947. Więż, 9 (371), 43–56.

Borodziej, W., & Hajnicz, A. (1998). Raport końcowy. Kompleks wypędzenia. (ss. 372–429). Kraków.

Bożewicz, M. (2016). Świadomość historyczna Polaków. Warszawa: Fundacja Centrum Badania Opinii Społecznej.

CBOS. (1988). Opinie o Republice Federalnej Niemiec i wzajemnych stosunkach między tym krajem a Polską. Warszawa: Fundacja Centrum Badania Opinii Społecznej.

Garsztecki, S. (1997). Das Deutschlandbild in der offiziellen, der katholischen und der oppositionellen Publizistik Polens 1970–1989. Feindbild kontra Annäherung, Verlag. Marburg: Herder-Institut.

Gross, J. (2000). Sąsiedzi: Historia zagłady żydowskiego miasteczka. Sejny: Fundacja „Pogranicze”.

Hinrichsen, K., Hahn, H.H., & Traba, R. (2015). Granica na Odrze i Nysie Do odwołania? Polsko-niemieckie miejsca pamięci. (Tom 2. Wspólne/Oddzielne), (ss. 462–80). Warszawa: Scholar.

Holzer, J. (2007). Polen und Europa: Land, Geschichte, Identität. Bonn: Dietz.

Hud, B. (2006). Zahybel Arkadiyi. Etnosotsialni aspekty ukrayinsko-polskykh konfliktiv XIX – pershoyi polovyny XX stolittya [The Death of Arcadia. Ethnic-social aspects of Ukraine-Polish conflicts in XIX – XX]. Lviv [in Ukrainian].

Kalicki, W. (1996). Długie pojednanie. Polska - Niemcy: po nienawiści - czas na ciekawość, „Wyborcza”. Retrieved from http://www.archiwum.wyborcza.pl/Archiwum/1,0,220749,19960719RP-DGW,Dlugie_pojednanie_2,.html.

Kiwerska, J. (1993). W atmosferze wrogości (1945-1970). Polacy wobec Niemców z Dziejów kultury politycznej Polski 1945-1989. (ss. 45–93). Poznań: Instytut Zachodni.

Kochanowski, J., & Zwicker, S. (2017). Folksdojcz. Rasa, los i zdrada. Wyobrażenia przeszłości. Polsko-niemieckie miejsca pamięci. (Tom 5). (ss. 260–279). Warszawa: Scholar.

Koszel, B. (2001). Od wrogości do porozumienia: stosunki polsko-zachodnioniemieckie w latach 1949-1989. Poznań: Instytut Zachodni.

Krushynskyi, V. A., & Manzhola, V. A. (Eds). (2010). Mizhnarodni vidnosyny ta svitova polityka: pidruchnyk [International relations and World Politic: Student Guide]. Kyiv: Vydavnycho-polihrafichnyy tsentr “Kyyivsʹkyy universytet” [in Ukrainian].

Lisiecki, S. (1991). Polska opinia publiczna wobec RFN, NRD i zjednoczenia Niemiec. Przegląd Zachodni, 1, 121–136.

Machcewicz, P. (2009). Rizanyna u Yedvabnomu v 1941 rotsi. Dyskusiya pro yevreysʹko-polskyy konflikt na pivnichnomu skhodi Polshchi za nimetskoyi okupatsiyi [The massacre in Jedwabno in 1941. Discussion on Polish-Jude conflicts in southeastern of Poland under Nazi Occupation]. Yevropa ta yiyi bolisni mynuvshyny – Europe and its traumatic memory. (pp. 155- 167). Kyiv: Nika-Tsentr [in Ukrainian].

Marzec. (1968). Prof. Jerzy Eisler: Za ‘antysemitę’ Gomułka by się obraził. Retrieved from http://wyborcza.pl/alehistoria/7,121681,21504217,marzec-1968-prof-jerzy-eisler-za-antysemite-gomulka-by-sie.html?disableRedirects=true.

Miziniak, W. (1993). Polityka informacyjna. Polacy wobec Niemców: z dziejów kultury politycznej Polski 1945-1989: praca zbiorowa. (ss. 142–160). Poznań: Wiedza Powszechna.

Musiał, Ł. (2014). Historia jako przestrzeń dialogu. Z prof. Hubertem Orłowskim i prof. Robertem Trabą. Historie wzajemnych oddziaływań. (ss. 459–474). Warszawa: Oficyna Naukowa.

Nałęć, D., & Panecka, A. (2005). Polityka historyczna w III Rzeczypospolitej. Doświadczenia lat 1989-2004. Polityka historyczna. Historycy – politycy – prasa. (ss. 44–76) Warszawa: Muzeum Powstania warszawskiego.

Nijakowski, L. M. (2008). Polska polityka pamięci: esej socjologiczny. Warszawa: Wydawn. Akademickie i Profesjonalne.

Patecka-Frauenfelder, A. (2010). Stereotyp Drang nach Osten w prasie narodowej Na przykładzie tygodnika Myśl Polska / Nowa Myśl Polska (1989-2003). Toruń: Adam Marszałek.

Prizel, I. (1998). National identity and foreign policy: Nationalism and leadership in Poland, Russia and Ukraine. New York: Cambridge University Press.

Przybyła, P. (2014). Góra Świętej Anny. Święta i wulkan. Polsko-niemieckie miejsca pamięci. Wspólne / Oddzielne. (Tom. 2), (ss. 171–192). Warszawa: Scholar.

Ruchniewicz, K. (2003). Pojednanie – normalizacja – dobre sąsiedztwo. Polacy i Niemcy: Historia, kultura polityka. (ss. 107–121). Poznań: Wyd. Poznańskie.

Ruchniewicz, K. (2007). Noch ist Polen nicht verloren": das historische Denken der Polen. Berlin: LIT Verlag Münster.

Sierpowski, S. (1997). Historia najnowsza (1918-1996). Podręcznik dla szkoły podstawowej. Warszawa: Wyd. Polska Oficyna Wydawnicza BGW. Graf-Punkt.

Speth, R. (1999). Europäische Geschichtsbilder heute. Umkämpfte Vergangenheit. Geschichtsbilder, Erinnerung und Vergangenheitspolitik im internationalen Vergleich. (ss. 159–175). Göttingen: Vandenhoek und Ruprecht.

Stolyarov, A. (2016). Vliyaniye istoricheskoy pamyati na polskorossiyskiye otnosheniya (1989–2009 gg.) [The influence of historical policy on Polish-Russian relations (1989-2009)]. Candidate’s thesis. Sankt-Peterburug: Sankt-Peterburgskiy Gosudarstvennyy Universitet [in Russian].

Szulborski, K. D. (2015). Kościół jako miejsce pamięci na przykładzie Olsztyna i Rzeszowa po 1945 roku. Narracje pamięci między polityką a historią. (ss. 293–313). Toruń: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu M. Kopernika.

Tomala, M. (2000). Deutschland - von Polen gesehen: Zu den deutsch-polnischen Beziehungen 1945–1990. Berlin: Schüren Verlag.

Traba, R. (2000). Symbole pamięci: ІІ wojna światowa w świadomości zbiorowej Polaków: szkic do tematu. Przegląd Zachodni, 1, 52–67.

Traba, R. (2014). Historia wzajemnych oddziaływań – (niedoceniany) paradygmat w badaniu przeszłości. Wprowadzenie. Historia wzajemnych oddziaływań. (ss. 7–29). Warszawa: Scholar.

Węc, J. J. (2000). Polityka niemiecka CDU/CSU u schyłku rządów Adenauera (1961–1963). Przegląd Zachodni, 4, 90–122.

Wolf-Powęska, A. (2011). Pamięć – Brzemię i uwolnienie. Niemcy wobec nazistowskiej przeszłości (1945 –2010). Poznań: Wyd. Zysk i S-ka.

Wolf-Powęska, A. (2015). Europa – Erinnerung und Verantwortung. A secure world. Understanding, trust, responsibility. (pp. 104–117). Berlin: Societas Humboldtiana Polonorum.

Wóycicka, Z. (2017). Auschwitz. Zbrodnia i różnorodność pamięci. Wyobrażenia przeszłości. Polsko-niemieckie miejsca pamięci. (Tom 5), (ss. 298–322). Warszawa: Scholar.

Wóycicki, K. (2003). Der Holocaust im Bewusstsein der Deutschen und der Polen. Deutsche und Polen. Geschichte - Kultur – Politik. (ss. 75–87). Berlin: C. H. Beck.

Wright, P. D. (2003). A Theoretical Overview of Memory and Conflict. The Role of Memory in Ethnic Conflict. (pp. 3–17). New York: Palgrave Macmillan.

Wróblewski, T. S. (1993). Tematyka niemiecka w polskim filmie fabularnym. Polacy wobec Niemców. Z dziejów kultury politycznej Polski 1945–1989. (ss. 336–64). Poznań: Instytut Zachodni.

Wrzesiński, W. (2000). Sąsiedzi i stosunki polsko-niemieckie w historiografii. Polacy i Niemcy na drodze do partnerskiego sąsiedztwa. Próba bilansu dziesięciolecia 1989-1998. (ss. 57–72). Poznań: Wyd. Poznańskie.

Zambrowski. Jan Tomasz Gross? On w marcu 1968 r. sypał kolegów. Telewizja Republika. Retrieved from https://telewizjarepublika.pl/zambrowski-jan-tomasz-gross-on-w-marcu-1968-r-sypal-kolegow,61637.html.

Ziemer, Klaus. (1991). Können Polen und Deutsche Freunde Sein? Polnische Befürchtung bei der Vereinigung Deutschlands. Die häßlichen Deutschen? Deutschland im Spiegel der westlichen und östlichen Nachbarn. (ss. 81–103). Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft.


Переглядів анотації: 76
Завантажень PDF: 184
Опубліковано
2020-10-28
Як цитувати
Бойчук, О. (2020). Становлення історичної політики в Польщі після Другої світової війни в контексті ставлення до Німеччини. Науково-теоретичний альманах Грані, 23(9), 26-39. https://doi.org/10.15421/172082
Розділ
ПОЛІТОЛОГІЯ