Соціологічний інституціоналізм як напрям нового інституціоналізму політичної науки: методологія та її реалізація в українських політологічних дослідженнях
Анотація
Актуальність даного дослідження пояснюється необхідністю уточнення евристичних параметрів одного із сегментів інституціонального аналізу української політичної науки – соціологічного інституціоналізму. На сучасному етапі світового розвитку інституціональних досліджень політики вже недостатньо звертатись до формалізованих аспектів сутності політичних інститутів, що все ще є досить розповсюдженим підходом – на відміну від загальної теорії нового інституціоналізму. Також поширеним є бачення, що новітні зразки дослідницьких стратегій може запропонувати лише зарубіжна політична наука і саме серед її розробок слід шукати необхідні аналітичні інструменти. Через певні історичні аспекти політичного розвитку нашої країни політологічні дослідження тривалий час не мали можливості розвиватися синхронно загальносвітовим тенденціям, але можливо припустити, що на сьогодні така ситуація поступово змінюється. Тому за мету нашого дослідження було взято конкретизацію у вітчизняній політичній науці аналітичного поля такого напряму досліджень нового інституціоналізму як соціологічний інституціоналізм та систематизуємо основні параметри його дослідницької стратегії. У результаті проведення дослідження було виявлено, що в основі положень соціологічного інституціоналізму політичної науки є більш нормативно-формалізовані підходи порівняно з іншими різновидами інституціоналізму оскільки на його формування вагомий вплив справила теорія організацій. Більшість українських вчених застосовує методологічний інструментарій цього напряму інституціоналізму для комплексного аналізу природи політичного інституту як дослідницької одиниці, яка наближається у свої характеристиках до останніх світових прикладів і потребує відповідної методології дослідження. Групу конкретної проблематики, яка розглядається вітчизняними вченими на основі положень соціологічного інституціоналізму, відкривають нормативні аспекти функціонування міжнародної політики (наприклад, гуманізація), яка в даному вимірі перебуває в центрі уваги і зарубіжних вчених також. Більш цікавим напрямом досліджень є особливості процесу європейської інтеграції, аналіз якого теж бере початок у роботах іноземних вчених, проте нас це питання цікавить з огляду на євроінтеграційні амбіції України – чи матиме відповідні перспективи її нормативна європеїзація. Ще одним важливим аспектом дослідження за допомогою методології цього напряму інституціонального аналізу, і знову – значущим для нашої країни є соціально-політичні процеси у перехідних суспільствах, в яких демократизація почалася, але досягнення на цьому шляху важко назвати стійкими.Завантаження
Посилання
Dehtiarev, A. A. (2004). Metodolohycheskye podkhody y kontseptualnye modely v ynterpretatsyy polytycheskykh reshenyi (III) [Methodological approaches and conceptual models in the interpretation of policy decisions (III)]. Retrieved from http://www.politanaliz.ru/articles_57.html [in Russian].
Ferens, B. V. (2019). Transnatsionalizatsiia politychnoho prostoru Ukrainy ta YeS [Transnationalization of the political space of Ukraine and the EU]. Candidate`s thesis. Chornomorskyi natsionalnyi universytet imeni Petra Mohyly, Mykolaiv [in Ukrainian].
Hall, Р. A., & Taylor, R. C. R. (1996). Political Science and the Three New Insitutionalisms. Political Studies, 5(44), 936–957.
Karmazina, M., & Shurbovana, O. (2006). „Instytut” ta „instytutsiia”: problema rozriznennia poniat ["Institute" and "institution": the problem of distinguishing concepts]. Politychnyi menedzhment – Political Management, 4, 10–19 [in Ukrainian].
Khar, O. Yu. (2019). Osoblyvosti instytualizatsii mizhnarodnykh neuriadovykh orhanizatsii ta yikh vzaiemodii z mizhnarodnymy uriadovymy orhanizatsiiamy [Features of institutionalization of international non-governmental organizations and their interaction with international governmental organizations]. Visnyk NTUU «KPI». Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo – Bulletin of NTUU «KPI». Politology. Sociology. Law, 2(42), 62–66 [in Ukrainian].
Khass, Dzh. (2007). Sotsyolohycheskyi neoynstytutsyonalyzm y analyz orhanyzatsyi [Sociological neo-institutionalism and analysis of organizations]. Vestn. Sankt-Peterburhskoho un-ta – Bulletin of St. Petersburg University, 8 (3), 112–125 [in Russian].
Kolodii, A. (2010). Neoinstytutsionalizm ta yoho piznavalni mozhlyvosti v politychnykh doslidzhenniakh [Neo-institutionalism and its cognitive possibilities in political research]. Visnyk Lvivskoho un-tu. Ser. Filosofsko-politolohichni studii – Bulletin of Lviv University. Ser. Philosophical and Political Studies, 1, 60–69 [in Ukrainian].
Kushnarov, I. V. (2018). Politychna koruptsiia: porivnialno-politolohichna kontseptualizatsiia [Political corruption: comparative political science conceptualization]. Kyiv: In-t derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho NAN Ukrainy; Vydavnytstvo «Yurydychna dumka» [in Ukrainian].
Meyer, J. W. (2008). Reflections on Institutional Theories of Organizations. In Greenwood, R., Oliver, Ch., Suddaby, R. & Sahlin, K. (Eds.), The SAGE handbook of organizational institutionalism (pp. 790–811). Los Angeles, Calif. : Sage Publ.
Miliukova, A. O. (2014). Polityko-instytutsiini transformatsii v perekhidnykh suspilstvakh: zakonomirnosti ta ukrainskyi dosvid [Political and institutional transformations in transitional societies: regularities and Ukrainian experience]. Candidate`s thesis. Pivdenno-ukrainskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni K.D. Ushynskoho, Odesa [in Ukrainian].
Pistrakevych, O. V. (2015). Instytutsiina systema Yevropeiskoho Soiuzu: stanovlennia ta rozvytok v umovakh rozshyrennia [The institutional system of the European Union: formation and development in the context of enlargement]. Candidate`s thesis. Ivano-Frankivskyi natsionalnyi tekhnichnyi universytet nafty i hazu, Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].
Romaniuk, A. (2006). Novyi instytutsionalizm ta poniattia instytutu v politychnii nautsi [New institutionalism and the concept of institute in political science]. Visnyk Lvivskoho un-tu. Filosofski nauky – Bulletin of Lviv University. Philosophical Sciences, 9, 190–199 [in Ukrainian].
Rotar, N. (2019). Neoinstytutsionalizm v systemi teoretyko-metodolohichnykh zasad politychnoi nauky [Neo-institutionalism in the system of theoretical and methodological foundations of political science]. Istoryko-politychni problemy suchasnoho svitu – Historical and Political Problems of the Modern World, 39, 136–146 [in Ukrainian].
Stoiko, O. M. (2016). Transformatsiia politychnykh instytutiv u suchasnykh perekhidnykh suspilstvakh [Transformation of political institutions in modern transitional societies]. Kyiv: In-t derzhavy i prava im.
V. M. Koretskoho NAN Ukrainy; «Lohos» [in Ukrainian].
Tkach, T. Ya. (2016). Rol OON u koordynatsii humanitarnykh operatsii z podolannia naslidkiv stykhiinykh lykh ta formuvanni mizhnarodnoi humanitarnoi systemy [The role of the UN in coordinating humanitarian operations to overcome the consequences of natural disasters and the formation of an international humanitarian system]. Mizhnarodni vidnosyny. Seriia «Politychni nauky«» – International relations. Political Science Series, 12. Retieved from http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/2938/2631 [in Ukrainian].
Trehub, O. I. (2013). Teoretychni zasady yevropeiskoi intehratsii [Theoretical foundations of European integration]. Scientific and theoretical almanac «Grani», 9(101), 148–153 [in Ukrainian].
