Політичні, соціальні та релігійні аспекти грузино-перської дипломатики
DOI:
https://doi.org/10.15421/172079Ключові слова:
Грузія, Іран, дипломатики, Іслам, політика, землеволодіння, документиАнотація
Дослідження проводилося за фінансової підтримки Грузинського національного наукового фонду імені Шота Руставелі. У межах проекту (Ф №17_554) «Документальні джерела (грамоти, епіграфічні пам'ятки, колофони рукописів) про царів Картлі і Кахеті першої половини XVII століття (1600–1662) (публікація і дослідження джерел)».Для ретельного вивчення грузино-перських відносин XVI–XVII ст. особливий інтерес представляє дослідження історичних документів цього періоду. Ці історичні документи містять важливу інформацію про грузинсьі соціальні, адміністративні і державні інститути.Грузино-перські історичні документи в динаміці відображають ті політичні, соціальні та релігійні процеси, які мали місце в XVI–XVII ст. у Східній Грузії при втручанні Сефевідської Ірану. Вивчення окремих сегментів дипломатичних пам’ятників – взаємозв’язок грузинських і перських текстів наочно представляє грузинські реалії та особливості політичних, соціальних і релігійних відносин Ірану і Грузії.Дослідження грузино-перських двомовних документів дозволяє нам побачити спробу Ірану втрутитися в систему землеволодіння в Грузії і замінити її ірано-мусульманською.Інвокаціі грузинських царів і наявні легенди на їх перських печатках ясно вказують на ті політичні та релігійні впливи, які вони відчували внаслідок цензури Сефевидів. У світлі всього сказаного, ми можемо уявити собі специфіку роботи царської канцелярії (самдіванмсігнобро) рузіі, рух документа від його розробки до вступу в законну силу і термін дії документа.Спостереження за печатками на перських і грузинських текстах дипломатичних пам’ятників виявило тих важливих канцелярських чиновників, які брали участь у складанні, обговоренні та затвердженні грузино-перських документів.Грузинський текст двомовних документів за своїм змістом і структурою повністю ґрунтувався на традиції складання грузинського документа, а перський текст – іранських канцелярських вимогах. Іранські дипломатичні формули адаптовані під грузинські реалії.Грузино-перські історичні документи з великою об’єктивністю відображають складну ситуацію, що склалася в Східній Грузії в результаті релігійної та політичної влади Ірану; і в яких важких реаліях доводилося грузинам боротися за збереження своєї національної та релігійної ідентичності.Завантаження
Посилання
Abashidze, T. (1974). Diplomatic characteristics of Persian parts of bilingual deeds. Matsne (Herald), series of history, archeology, ethnography and history of art, 2. Tbilisi [in Georgian].
Abashidze, T. (2017). Georgian-Persian deeds issued to the glergymen. Near East and Georgia, X. Tbilisi [in Georgian].
Abuladze, T., Abuladze, Ts., Baindurashvili, Kh., Kekelia, E., Kldiashvili, D., Surguladze, M., & Tsagareishvili, E. (2017). Central and local administrative order in medieval Georgia (Encyclopedic dictionary). Tbilisi [in Georgian].
Abuladze, T., & Giunashvili, E. (2011). Persian and Georgian-Persian historical deeds of Georgia: aspects of linguistic-philological research, issues of linguistics. Tbilisi [in Georgian].
Apakidze, A., Melikishvili, G., Meskhia, Sh., Ratiani, P., Chitaia, G., & Khachapuridze, G. (1956). History of Georgia I. N. Berdzenishvili (Ed.) Tbilisi [in Georgian].
Baindurashvili, Kh. (2005). Shiism in Tbilisi (7th – 18th centuries). Historical-ethnographic studies, IX. Tbilisi [in Georgian].
Baindurashvili, Kh. (2019a). Administrative policies ofIran and Eastern Georgia (17th-18th centuries). Mravaltavi, 26. Tbilisi [in Georgian].
Baindurashvili, Kh. (2019b). Religious policies of Iran in relation to Eastern Georgia and Shiite Tradition in Tbilisi of 16th – 17th centuries. Georgian source studies, XXI. Tbilisi [in Georgian].
Berdzenishvili, N. (1937). Feudal relationships in 15th century. Materials for the history of Georgia and Caucasus, I. Tbilisi [in Georgian].
Berdzenishvili, N., Javakhishvili, Iv., & Janashia, S. (1948). History of Georgia. Part I, third corrected and completed edition. S. Janashia (Ed.). Tbilisi [in Georgian].
Berdzenishvili, N. Dondua, V., Dumbadze, M., Melikishvili, G., Meskhia, Sh., & Ratiani, P. (1958). History of Georgia (from antiquity to the end of 19th century) I. Tbilisi [in Georgian].
Gabashvili, V. (1958). Georgian feudal system in 16th – 17th centuries. Tbilisi [in Georgian].
Guchua, V., & Svanidze, M. (1973). Fight of Kartli against Ottomans under commandment of Svimon I, conquering of Samtskhe-Saatabago. Essays of the history of Georgia, IV. Tbilisi [in Georgian].
Dundua, N. (1984). Georgian-Persian (bilingual) historical deeds (16th – 17th centuries), text identification and translation, comments, dictionary and indices by Nugzar Dundua. Tbilisi [in Georgian].
Katsitadze, D. (2009). History of Iran, 3rd – 18th centuries. Tbilisi [in Georgian].
Kldiashvili, D., Surguladze, M., Tsagareishvili, E., Jandieri, G. (1991). Annotated Dictionary of Persons, based on historical deeds of 11th – 17th centirues, I. Tbilisi [in Georgian].
Zhizhiashvili, O. (2017). Svimon II, King of Kartli. Tbilisi [in Georgian].
Surguladze, Iv. (1952). On the History of Georgian state and law, I. Tbilisi [in Georgian].
Puturidze, V. (1955). Georgian-Persian historical documents, text identification, translation and remarks by
V. Puturidze. Tbilisi [in Georgian].
Puturidze, V. (1969). Data of Iskandar Munshi about Georgia, Persian text with Georgian translation and introduction published by Vladimer Puturidze. Tbilisi [in Georgian].
Kartvelishvili, T., Baindurashvili, Kh., Gelashvili, I., Gogladze, T., Shaorshadze, M., Jojua, T. (2019). Documentary sources (charters, epigraphic monuments, manuscript colophons) about kings of Karli of the 1st half of 17th century (George X, Luarsab II, Bagrat XVII, Svimon II, Teimuraz I) (publication and research of the sources), I. Surguladze M. (Ed.). Tbilisi [in Georgian].
Kaukhchishvili, S. (1973). Vakhushti of Kartli, Description of the Kingdom of Georgia, Kartlis Tskhovreba (Chronicles of Kartli), IV, text identified based on all main manuscripts by S. Kaukhchishvili. Tbilisi [in Georgian].
Kaukhchishvili, S. (1959). Akhali Kartlis Tskhovreba (New Chronicles of Kartli), third text, Kartlis Tskhovreba, text identified based on all main manuscripts by S. Kaukhchishvili, II. Tbilisi [in Georgian].
Javakhishvili, Iv. (1926). Studies of Georgian documents studies, i.e. diplomatics. Tiflis [in Georgian].
GNA (Georgian National Archive), 1450-19/98 [in Georgian].
GNA (Georgian National Archive), 1448-252.
GNA (Georgian National Archive), 1448-1261.
GNA (Georgian National Archive), 1450-37/190.
NCM (National Center of Manuscripts Georgia) Ad-973.
NCM (National Center of Manuscripts of Georgia) Hd-3056.
Petrushevski, T. P. (1959). Essays in the history of feudal relationships in Armenia and Azerbaijan in 16th – early 19th centuries. Leningrad [in Russian].
