Особливості інформатизації соціологічних знань
Анотація
У статті передбачається аналіз інформації як одного з найважливіших соціально значущих ресурсів сучасної цивілізації. Автори підкреслили, що основна парадигма, характерна для сучасної соціальної теорії, може бути виражена тезою про неможливість прямого доступу до соціальних явищ. У сучасній цивілізації інформація стає одним із найважливіших соціально значущих ресурсів. Автори вважають, що його роль як стратегічного ресурсу зростає з розвитком мережевих технологій, які прискорюють передачу даних та полегшують пошук необхідної інформації. Автори впевнені, що роль вищої освіти в цьому процесі є ключовою. Але саме воно стикається з величезною кількістю проблем, одна з яких – підвищення якості його функціонування та гарантування результатів його діяльності. Ця проблема тісно пов’язана із впровадженням інновацій. Автори припускають, що інновації в освіті слід розуміти як інновації, покликані вирішити поточну проблемну ситуацію з метою оптимізації навчального процесу, поліпшення його якості або організації сприятливих умов для засвоєння матеріалу учнями. Ґрунтуючись на критичному підході до реформування нинішньої системи вищої освіти, у статті розглядається необхідність зміни процесу інформатизації гуманітарної освіти. Автори роблять висновок, що розвиток гуманітарної освіти в інформаційному суспільстві спрямований на впровадження міждисциплінарного підходу, тобто має забезпечувати ефективність розвитку та застосування гуманітарних знань та формувати свідомий відповідальний вибір у різноманітних культурних значеннях, культурному самовизначенні.Завантаження
Посилання
Abdeev, R. F. (1994). Filosofiya informacionnoj civilizacii [Philosophy of information civilization]. Moskow: VLADOS [in Russian].
Bell, D.(1986). Social framework of the Information Society. New Technocratic Wave in the West. (pp. 330–342) Moskva: Mysl [in Russian].
Bart, R. (1994). Selected works: semiotics, poetry. Moskow [in Russian].
Viner, N. (1968). Cybernetics or control and communication with an animal and a machine. (p. 38). Moskva [in Russian].
Ivanov, Dm. (2004). Society as virtual reality. Information society. Sbornik. Moskva [in Russian].
Kashperskii, V. I. (1998). Information. Modern Philosophical Dictionary. V. E. Kemerov (Ed.). Frankfurt na Maine [in German].
Kashperskii, V. I. (2001). The role of reflection processes in the determination of developing systems: philosophical and methodological analysis. Reflection and function. Ekaterinburg [in Russian].
Kemerov, V. E. (2003). Social qualities. Social philosophy. Vocabulary. Moskva [in Russian].
Lіpman, M. (2005). Critical is misunderstanding: what can we do? Postmethodika, 2 (60), 33–41. Moskva: Izd-vo MGU [in Russian].
Luman, N. (2000). Communication improbability. Problems of theoretical sociology: Collection of articles. A.O. Bornoev (Ed.). Sankt-Peterburg: Izdatelstvo SPbGU [in Russian].
Shennon, K. M. (1963). Works on information theory and cybernetics. (p. 43). Moskva [in Russian].
Stouner, G. M. (1986). Informational wealth: the profile of a post-industrial economy. New Technocratic Wave in the West. (pp. 392–409). Moskva: Progress [in Russian].
Uzvishin, M. I. (2000). Basics of information science. Moskva [in Russian].
Переглядів анотації: 139 Завантажень PDF: 171