«Остання» хвиля декомунізації урбаноніміки в Україні та Польщі: порівняльний аналіз
DOI:
https://doi.org/10.15421/172073Ключові слова:
декомунізація, урбаноніміка, топонімічна політика, історична пам’ять, Інститут національної пам’яті, місто, органи місцевого самоврядування, Україна, ПольщаАнотація
У статті досліджуються особливості декомунізації на прикладі топонімічної політики України та Польщі. Об’єктом зацікавлення була обрана «остання» хвиля декомунізації урбаноніміки, яка розпочалася 2014 року і пік якої припав на 2015–2017 роки. Для аналізу політики здійснено вибірку з 14 міст України і Польщі. Дослідженням охоплено всі декомунізаційні правові акти урбанонімічного характеру у вибраних містах. Проаналізовано 451 урбанонім, переважна більшість з яких була декомунізована в Україні (89 %). На польські міста припало відповідно 11 % всієї сукупності досліджуваних перейменувань. Змістовно–статистичний аналіз дозволив визначити масштаб урбанонімічних змін, повторюваність старої і нової урбаноніміки в досліджуваній вибірці. Здійснено класифікацію старих і нових назв з точки зору осіб, подій чи інших об’єктів та явищ. Як наслідок отримано об’єктивну інформацію для оцінки масштабу, інтенсивності та територіальних особливостей урбанонімічних змін в обох державах. Встановлено, що хоча у цілому топонімічна декомунізація зустріла в обох державах підтримку та розуміння значної частини суспільства, проте спричинила певні ідейно-політичні та організаційно-компетенційні протиріччя. Декомунізаційна топонімічна політика в Україні та Польщі має не лише спільні, а й відмінні риси. Зокрема, перейменування в Україні виявилося в декілька разів масштабнішим, ніж польське. Поряд з ознаками декомунізації воно носило одночасно ознаки дерусифікації символічного простору. Декомунізовані назви в Україні виявилися назагал нейтральнішими, компроміснішими і отримали деідеологізований характер. Виявлено, що на відміну від української, польська судова система часто ставала на захист органів місцевого самоврядування від намагань центральної влади під виглядом декомунізації втручатися в місцеві урбанонімічні політики.Завантаження
Посилання
Vodotyka, S., & Savenok, L. (2017). Misjkyj prostir, dekomunizacija i problemy istorychnoji pam'jati [Urban space, decommunization and problems of historical memory]. Misto: istorija, kuljtura, suspiljstvo – City: history, culture, socjety, 1, 119–133 [in Ukrainian].
V'yatrovych, V. M. (2015). Dekomunizacija: shho i chomu perejmenovuvaty j demontuvaty [Decommunisation: what and why to rename and remove]. Kyjiv: Ukrajinsjkyj instytut nacionaljnoji pam'jati [in Ukrainian].
Ghrymashevych, Gh. I. (2016). Urbanonimija Zhytomyra v konteksti dekomunizaciji [Urbanonymy of Zhytomyr in the context of decommunization]. Mova: klasychne - moderne - postmoderne : zbirnyk naukovykh pracj – Language: classical - modern – postmodern, 2, 53–61 [in Ukrainian].
Dekomunizacija. (2016). Dekomunizacija: pidsumky 2016 roku [Decommunisation: Results 2016]. Oficijnyj sajt Ukrajinsjkogho instytutu nacionaljnoji pam'jati – Official site of the Ukrainian Institute of National Memory. http://www.memory.gov.ua/sites/default/files/userupload/decomun–2016.jpg [in Ukrainian].
Droghushevsjka, I. (2017). Dekomunizacija toponimiji: koncepcija povernennja istorychnykh nazv na kartu Ukrajiny [Decommunization of toponymy: the concept of returning historical names to the map of Ukraine]. Problemy bezperervnoji gheoghrafichnoji osvity ta kartoghrafiji – Problems of continuous geographical education and cartography, 26, 22–27 [in Ukrainian].
Lyst Vykonavchogho komitetu Ghorishnjoplavnivsjkoji misjkoji rady Poltavsjkoji oblasti №10–05/107 [Letter from the Executive Committee of the Gorishni Plavni City Council of Poltava region]. (2016, 28 September). Retrieved from https://www.slideshare.net/DmytroKarpiy/ss–66522963 [in Ukrainian].
Males, L. V. (2016). Dekomunizacija stolyci: zminy v urbanonimiji (metody, pershi rezuljtaty) [Capital decommunization: changes in urbanonymy (methods, first results)]. Visnyk Kharkivsjkogho nacionaljnogho universytetu imeni V. N. Karazina. Serija : Sociologhichni doslidzhennja suchasnogho suspiljstva: metodologhija, teorija, metody – Bulletin of the V.N. Karazin Kharkiv National University: Sociological studies of modern society: methodology, theory, methods, 36, 62–67 [in Ukrainian].
Starenjkyj, I., & Zajshlyuk, Ya. (2017). Komunizacija ta Dekomunizacija toponimiji Kam'jancja–Podiljsjkogho [Communization and decommunization of Kamianets–Podilsky toponymy]. Misto: istorija, kuljtura, suspiljstvo – City: history, culture, society, 1, 112–118 [in Ukrainian].
Hałas, E. (2004). Polityka symboliczna i pamięć zbiorowa. Zmiany nazw ulic po komunizmie. [Symbolic politics and collective memory. Street name changes after communism]. Zmiana czy stagnacja? Społeczeństwo polskie po czternastu latach transformacji. (pp. 128–152). Warszawa: Scholar [in Polish].
Różycki, B. (2019). Przemianowywanie ulic w Polsce 1989–2016. Charakterystyka zagadnienia [Renaming streets in Poland 1989–2016. Characteristics of the issue]. W kręgu wyobrażeń zbiorowych. Polityka, władza, społeczeństwo. Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego. (pp. 145–172) [in Polish].
Różycki, B. (2018). Renaming urban toponomy as a mean of redefining local identity: the case of street decommunization in Poland. Open Political Science, 1, 20–31.
Wagińska–Marzec, M. (2017). Wokół zmian nazewnictwa ulic na Ziemiach Zachodnich i Północnych po 1945 r. [Around the changes in street names in the Western and Northern Territories after 1945]. Rocznik Ziem Zachodnich, 1, 385–420. [in Polish].
