Думки студентів щодо навчання предмету «Філософія»
Анотація
Регулярне оновлення навчальних курсів – постійна потреба університетів, які прагнуть надавати сучасну освіту. Дане дослідження було проведено з метою зібрати та проаналізувати емпіричний матеріал, який допоможе врахувати в оновленні курсу «Філософія» думки українських студентів щодо ефективних шляхів навчання даному предмету. Було проведено опитування серед 40 студентів гуманітарних та 34 студентів соціально-наукових спеціальностей щодо низки ключових питань організації навчального процесу в межах курсу «Філософія». Більшість опитаних студентів зазначили, що з-поміж навичок та знань, які можуть набуватися протягом курсу «Філософія», їм у подальшій професійній діяльності знадобляться навички з критичного мислення, навички з побудови власної позиції щодо етичних, соціальних, світоглядних питань та навички з аргументації даної позиції. З-поміж форм навчання більшість опитаних назвали найкращими для опанування філософії традиційні лекції, а також обговорення в аудиторії матеріалу відеолекцій. Щодо форм оцінювання набутих студентами знань та навичок з філософії, опитувані віддали перевагу есе та оцінюванню активності студентів під час практичного заняття – їх доповідей та участі в обговоренні. Також у межах дослідження були виявлені три суттєві розбіжності у відповідях опитаних студентів гуманітарного і соціально-наукового спрямування. По-перше, студенти соціально-наукового спрямування більше, ніж студенти гуманітарного спрямування, цінують можливість розвивати в межах навчання предмету «Філософія» комунікативні навички з вираження ідей. По-друге, до числа найбільш бажаних форм навчання філософії студенти-гуманітарії відносять мисленнєві експерименти, а студенти соціально-наукового спрямування – обговорення кейсів. По-третє, на відміну від студентів-гуманітаріїв, студенти соціально-наукового спрямування вважають тестування однією з найкращих форм оцінювання знань з предмету «Філософія». Окрім зазначеного в даному дослідженні було порівняно отримані дані щодо думок студентів соціально-наукового та гуманітарного спрямувань з проведеним раніше опитуванням думки 60 студентів точних наук щодо навчання предмету «Філософія». У ході компаративного аналізу було виявлено п’ять спільних ознак та дві суттєві відмінності у відповідях студентів даних трьох напрямків. Так, спільним є переконання опитаних студентів усіх трьох груп у тому, що навчання філософії може надати навички та знання, які їм знадобляться в професійній діяльності. При чому у цьому питанні вони надають перевагу саме навичкам, а не знанням. В усіх трьох групах опитаних більша кількість студентів назвала критичне мислення, навички з побудови та аргументації власної раціональної позиції щодо етичних, соціальних, світоглядних питань як ті надбання в процесі навчання філософії, які їм знадобляться у професійній діяльності. Також було встановлено, що опитані студенти всіх трьох груп не наділяють пріоритетом навчання концептам сучасних філософів порівняно із ученнями філософів давнини. Окрім цього, було аргументовано, що студенти всіх трьох напрямків проявляють найменшу зацікавленість у тих філософських знаннях та навичках, які складно використовувати за межами вузькоспеціалізованої філософської діяльності. Що стосується відмінностей, дослідження показало, що студенти, які спеціалізуються на точних науках, помітно менше, ніж студенти гуманітарного та соціально-наукових спрямувань, вважають, що у їхній подальшій професійній діяльності їм знадобляться історико-філософські компоненти навчального матеріалу предмету «Філософія». По-друге, опитані студенти спрямування точних наук проявляють більше зацікавленості у розвитку в процесі навчання філософії комунікативних навичок з вираження ідей, ніж опитані студенти гуманітарного спрямування.Завантаження
Посилання
Bychko, I. (2006). Shljakhy onovlennja zmistu filosofsjkykh kursiv u vyshhij shkoli suchasnoji Ukrajiny [I. Ways to update the content of philosophical courses in higher education in modern Ukraine]. Filosofija osvity – Philosophy of education, 2 (4), 235–241 [in Ukrainian].
Kulyk, O. V. (2018). Ozhydanyja studentov fakuljteta prykladnoj matematyky otnosyteljno yzuchenyja fylosofyy [Expectations of students of the Faculty of Applied Mathematics regarding the study of philosophy]. Materyaly Mezhdunarodnoj nauchno-praktycheskoj konferencyy "Ynnova-2018" (19–20 aprelja, Kazakhstan) – Proceedings of the International Scientific and Practical Conference "Innova-2018" (April 19-20, Kazakhstan). (pp. 119–121). Kostanaj: Yzdateljstvo KGhU ymeny A.Bajtursynova [in Russian].
Lysyj, I. (2002). Perspektyvy universytetsjkoji filosofiji ochyma studentiv NaUKMA [Perspectives of University Philosophy through the Eyes of NaUKMA Students]. Maghisterium – Magisterium, 9, 99–103 [in Ukrainian].
Maksjuta, M. (2007). Do problem vykladannja filosofiji: metody osobystisno orijentovanogho, aktyvnogho navchannja [To the problems of teaching philosophy: methods of personality-oriented, active learning]. Muljtyversum. Filosofsjkyj aljmanakh – Multiverse. Philosophical Almanac, 60, 239–244 [in Ukrainian].
Prolejev, S. V., Shashkova, L. O., Karasj, A. F., Karpenko, I. V., & Menzhulin, V. I. (2017). Proekt standartu vyshhoji osvity zi specialjnosti "filosofija" (stupinj vyshhoji osvity – maghistr) [Draft standard of higher education in the specialty "philosophy" (degree of higher education - master)]. Kyiv. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/proekti-standartiv-vishoyi-osviti [in Ukrainian].
Ryzhko, V. (2007). Navchaljna proghrama z filosofiji ta filosofsjka refleksija [Curriculum in philosophy and philosophical reflection]. Filosofija osvity – Philosophy of education, 1 (6), 246–251 [in Ukrainian].
Soroka, Ju. (2016). Ocinka ukrajinsjkymy studentamy jakosti, zmistu ta orghanizaciji navchaljnogho procesu (na materiali empirychnogho doslidzhennja) [Ukrainian students' assessment of the quality, content and organization of the educational process (based on empirical research)]. Visnyk Kharkivsjkogho nacionaljnogho universytetu imeni VN Karazina. Serija: Sociologhichni doslidzhennja suchasnogho suspiljstva: metodologhija, teorija, metody – Bulletin of VN Karazin Kharkiv National University. Series: Sociological research of modern society: methodology, theory, methods, 36, 114–122 [in Ukrainian].
Chykhancova, O. (2015). Chynnyky efektyvnogho ovolodinnja inozemnymy movamy studentamy VNZ [Factors of effective mastering of foreign languages by university students]. Aktualjni problemy psykhologhiji – Current problems of psychology, 9 (6), 102–109 [in Ukrainian].
Jashhuk, T. (2005). “Jevropejsjkyj vybir” u vykladanni filosofiji u vuzi [“European Choice” in teaching philosophy at the university]. Filosofija osvity – Philosophy of education, 1, 184–192 [in Ukrainian].
American Philosophical Association. (2008). Statement on the Role of Philosophy Programs in Higher Education. Retrieved from https://www.apaonline.org/page/role_of_phil.
Audi, R. (2006). Philosophy. Encyclopedia of Philosophy. 2nd ed. D. M. Borchert (Ed.). (Vol. 7, pp. 325–337). Thomson Gale.
Goucha, M. (Ed.). (2007). Philosophy, a School of Freedom: Teaching Philosophy and Learning to Philosophize: Status and Prospects. Paris: UNESCO Publishing.
Johnson, R. B., & Christensen, L. (2014) Educational research: Quantitative, qualitative and mixed approaches. Thousand Oaks: Sage.
Poor, N., & Davidson, R. (2016). The Ethics of Using Hacked Data: Patreon’s Data Hack and Academic Data Standards. Council for Big Data, Ethics and Society. Retrieved from https://bdes.datasociety.net/wp-content/uploads/2016/10/Patreon-Case-Study.pdf.
Rudisill, J. (2011). The Transition from Studying Philosophy to Doing Philosophy. Teaching Philosophy, 34:3, 241–271. doi: 10.5840/teachphil201134332
The Quality Assurance Agency for Higher Education (2015). Subject Benchmark Statement: Philosophy. Gloucester. Retrieved from http://www.qaa.ac.uk/docs/qaa/subject-benchmark-statements/sbs-philosophy-15.pdf?sfvrsn=6294f781_10.
UNESCO. (2011). Teaching Philosophy in Europe and North America. Paris: UNESCO.
