Метафористика «критики чистого розуму»
Анотація
Зроблена спроба застосувати метафоричний аналіз до певних аспектів творчості І. Канта. Інакше кажучи, чи не можемо ми поглянути на трансцендентальне вчення німецького мислителя, використовуючи той же підхід, який він сам запропонував, або, принаймні, використовував у своїй творчості? Метафоричне прочитання трансцендентального вчення Канта дозволило відкрити деякі закономірності і простежити лінгвістичні межі його творчості. Ми з великою обережністю лише намагались виразити ту думку, що метафорика Канта – це добре продумана смислова (семантична) межа його трансцендентальної логіки. Насамперед нас зацікавила галузь, яка звичайно вислизає від філософського дослідження, – військова метафорика «Критики чистого розуму». Саме в цій роботі, на нашу думку, метафоричний ряд відрізняється найбільшою репрезентативністю. Нам важливо було показати, що трансцендентальний метод Канта і є фундаментальна метафора, яка постає над філософами, що сперечаються (скептиками, релятивістами й догматиками), і дає можливість визначити точні й чіткі закони (межі) розуму, що сумбурно філософствує. У такому підході виявляється рефлексивність кантівського дискурсу (вічна суперечка між логікою дискурсу і метафізикою (метафорикою) діалектики). Тобто, фактично, ми спробували розкрити, що трансцендентальна критика розуму є лише черговим метафоричним підходом, який дозволяє вийти за межі класичного (догматичного або скептичного) розуму, щоб знайти місце новому (більш глибокому, зокрема, феноменологічному) способу занурення у розум (за допомогою пробудження класичної свідомості від «сну»). Також нам важливо було виявити, що метафоричний підхід приводить до розуміння нових смислових меж творчості мислителя, до розуміння того, що Кант виявився не тільки блискучим логіком, метафізиком і тонким цінителем діалектики, але також і тим мислителем, який прекрасно відчував смисловий ряд формування понять і був близьким до лінгвістичного (може бути, ще не семантичного) трактування чистого розуму. У остаточному підсумку ми прагнемо показати, що використаний Кантом метафоричний підхід дозволив йому зважити (передбачити) багато філософських подій подальшої культури (ХХ століття). У такому контексті Кант виступив не тільки критиком, але і провидцем багатьох наступних філософських подій.Завантаження
Посилання
Anderson, P. (2012). Metaphors of Spatial Location: Understanding Post-Kantian Space. Contemporary Kantian Metaphysics. New Essays on Space and Time. R. Baiasu, G. Bird, A. Moore (Eds.). (pp. 169–196). New York.
Antonio de Almeida, G. (2015). Kant and the Cognitive Function of Imagination. Kant and the Metaphors of Reason. P. Kauark-Leite, G. Cecchinato, V. De Araujo Figueiredo, M. Ruffing, A. Serra (Eds.). (pp. 11–26). Hildesheim: Georg Olms Verlag.
Brum Torres, J. C. (2015). «Stem» and «Sourse» as Metaphors of The Transcendental Doctrine of Elements. Kant and the Metaphors of Reason. P. Kauark-Leite, G. Cecchinato, V. De Araujo Figueiredo, M. Ruffing, A. Serra (Eds.).
(pp. 41–58). Hildesheim: Georg Olms Verlag.
Costello, D. (2008). Danto and Kant, Together at Last? New Waves in Aesthetics. K. Stocks, K. Thomcon-Jones (Eds.). (pp. 244–266). London: Designs and Patents Act.
Cazeaux, C. (2007). Metaphor and Continental Philosophy. From Kant to Derrida. NY: Routledge.
Fenves, P. D. (1993). Raising the Tone of Philosophy: Late Essays by Immanuel Kant, Transformative Critique by Jacques Derrida. Baltimore: Johns Hopkins University Press.
Fistioc, M. (2002). The Beautiful Shape of the Good: Platonic and Pythagorean Themes in Kant’s Critique of the Power of Judgment. NY; London: Routledge.
Johnson, M. (1981). Philosophical Perspectives on Metaphor. Minneapolis: University of Minnesota Press.
Lorini, G. (2015). Kant’s Metaphor by Analogy between Ontology and Transcendental Philosophy. Kant and the Metaphors of Reason. P. Kauark-Leite, G. Cecchinato, V. De Araujo Figueiredo, M. Ruffing, A. Serra (Eds.). (pp. 71–86). Hildesheim: Georg Olms Verlag.
Perez, D. O. (2015). The Possibility of an Anthropological Study of Human Nature in Kant. Kant and the Metaphors of Reason. P. Kauark-Leite, G. Cecchinato, V. De Araujo Figueiredo, M. Ruffing, A. Serra (Eds.). (pp. 445–454). Hildesheim: Georg Olms Verlag.
Poggi, D. (2015). Standing in front of the Ocean: Kant and the Danger of Knowledge Kant and the Metaphors of Reason. P. Kauark-Leite, G. Cecchinato, V. De Araujo Figueiredo, M. Ruffing, A. Serra (Eds.). (pp. 87–106). Hildesheim: Georg Olms Verlag.
Purdy, D. L. (2011). On the Ruins of Babel: Architectural Metaphor in German Thought. Ithaca, N.Y. : Cornell University Press.
Rolf, G. (1987). The Lives of Kant. Philosophy and Phenomenological Re-search, 47, 485–500.
Senderowicz, Y. M. (2005). The Coherence of Kant’s Transcendental Idealism. Dordrecht: Springer.
Trivedi, S. (2008). Metaphors and Musical Expressiveness. New Waves in Aesthetics. K. Stocks, K. Thomcon-Jones (Eds.). (pp. 41–57). London: Designs and Patents Act.
Kant, I. (2006). Kritika chistogo razuma [Criticism of Pure Mind]. In I. Kant. Kritika chistogo razuma [Criticism of Pure Mind]. Moskva: Eksmo.
Kant, I. (2006). Kritik der reinen Vernunft. In I. Kant. Werke. Zweisprachige deutsch-russische Ausgabe. Moskau: Nauka. Teilband II.1.
