Місто як емоційний простір: теоретико-соціологічний аналіз
Анотація
Основна увага в даній статті зосереджена на дослідженні особливостей естетизації сучасного міського простору як продукту емоційного капіталізму. Відзначено, що концепції «суспільства переживань» та «економіки вражень» фіксують вектор культурних змін сучасного суспільства та актуалізують нові теоретичні траєкторії соціологічних досліджень. Контроль за «переживанням» в цьому випадку можна вважати новою формою суспільного впливу, в якому не останню роль відіграють мас-медіа, що є свого роду медіатором для активного заохочення найрізноманітніших емоцій, і в першу чергу чуттєвого задоволення. Підкреслено, що естетизація сучасного міського простору пов’язана з логікою функціонування емоційного капіталізму. Сучасне місто змушене сформувати свою «азбуку почуттів», яка прописує правила їх переживання в різних ситуаціях. Видовищність у місті набуває ознак універсальної моделі, вона є своєрідним кодом у значенні У. Еко, тобто знаковою системою, що дозволяє розкрити зміст повідомлення залежно від призначення та умов функціонування видовища. Життя в сучасному місті сповнене багатством власних хвилювань, а естетизація міського простору пов’язана з тиражування «ринків переживання», які націлені на комерціалізацію людських почуттів. Емоційна повнота міського дизайну стала частиною загальної програми тотального споживання. Театралізація, іконізація та гламуризація можуть бути розглянуті як основні стратегії «емоціоналізації» міського простору, що націлені на відтворення ефектів «економіки вражень». Підкреслено, що ідея гламуризації міського простору простежується у концепціях теоретиків «креативного міста», що апелюють до психологічно-дизайнерського аналізу міського середовища, а мілітаризація міського простору здійснюється за допомогою створення мілітаристських ікон, які формують терапевтично-емоційний простір і іконічну свідомість особливого типу. Відповідно іконічні образи слугують своєрідними точками референції, індивід приписує їм особливу значущість як образам, які репрезентують щось значиме для соціального життя.Завантаження
Посилання
Averbach, M. (2017). Shchodo pytan pro spivisnuvannia reklamy ta arkhitektury [Concerning the Coexistence of Advertising and Architecture]. Arkhitekturnyi visnyk KNUBA – Architectural Bulletin of KNUCA, 11–12, 264–274 [in Ukrainian].
Bedash, Yu. (2014). Gorod kak emotsionalnoe prostranstvo [City as an emotional space]. Vestn. Samarskogo gos. un-ta – Vestnik of Samara University, 9 (120), 40-45 [in Russian].
Collins, R. (2004). Interaction Ritual Chains. Princeton, NJ: Princeton University Press.
Elias, N. (2001). O protsesse tsivilizatsii: Sotsiogeneticheskie i psihogeneticheskie issledovaniya [On the process of civilization: Sociogenetic and psychogenetic studies]. Moskva: Sankt-Peterburg: Universitetskaya kniga [in Russian].
Febvre, L. (1941). La sensibilité et l’histoire: Comment reconstituer la vie affective d’autrefois? Annales d’histoire sociale, 3 (1−2), 5−20.
Giesen, B. (2012). Iconic Difference and Seduction. Iconic Power: Materiality and Meaning in Social Life. (pp. 203–218). New York: Palgrave Macmillan.
Glazychev, V. (1986). Poetika gorodskoy sredyi [Poetics of the urban environment]. Aesthetic expressiveness of the city. (pp. 130–157). Мoskva: Nauka [in Russian].
Golodnikova, Y. (2010). Gorod: stsenarii virtualnogo karnavala [City: virtual carnival scenarios]. Actual problems of Slavonic Philology, ХХІІІ (І), 303–309 [in Russian].
Hochschild, A. (2003). The Managed Heart: Commercialization of Human Feeling. Berkeley, University of California Press.
Khodus, E. (2015). Prinuditelnoe schaste kak sovremennyiy sotsiokulturnyiy imperative. [Forced happiness as a modern sociocultural imperative]. Antropolohichni vymiry filosofskykh doslidzhen – Anthropological Measurements of Philosophical Research, 8, 64-73 [in Russian].
Lendri, Ch. (2011). Kreativnyiy gorod [Creative city]. Moskva: Izdatelskiy dom "Klassika-XXI" [in Russian].
Lure, M. (2004). Graffiti: kommunikatsiya i samoprezentatsiya [Graffiti: communication and self-presentation]. Retrieved from: http://www.eu.spb.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=329&Itemid=247
Musiienko, N. (2010). Public art u prostori suchasnoho mista: Kyivska praktyka [Public art in modern city space: Kyiv practice]. Suchasni problemy doslidzhennia, restavratsii ta zberezhennia kulturnoi spadshchyny, 7, 136–149 [in Ukrainian].
Rahmaninova, M. (2017). Diskurs glamura kak znakovaya sistema sotsialnoy realnosti. Fenomenyi sovremennoy kulturyi. Polyus mira [Glamor discourse as a symbolic system of social reality. The phenomena of modern culture. Pole of the world]. Retrieved from: http://forum.polismi.org/index.php?/topic/10976-феномены-современной-культуры. [in Russian].
Raykov, V. (2010). Fenomen teatralnosti: sotsialno-filosofskiy analiz [The phenomenon of theatricality: a socio-philosophical analysis]. Extended abstract of candidate's thesis. Saratov [in Russian].
Schulze, G. (2005). Die Erlebnisgesellschaft. Kultursoziologie der Gegenwart. Frankfurt am Main.
Stanislavska, K. (2016). Mystetsko-vydovyshchni formy suchasnoi kultury [Artistic and entertaining forms of modern culture]. Kyiv: NAKKKiM [in Ukrainian].
Turner, B. (1984). The Body and Society: Explorations in Social Theory. Oxford: Blackwell.
Vaskov, O. (2006). Tekstove poslannia vizualnoi komunikatsii u miskomu seredovyshchi. [Text message of visual communication in an urban environment]. Visn. Khark. derzh. akad. dyzainu i mystets – Bulletin of KhSADA, 3, 33–39 [in Ukrainian].
Zizek S. (2003). 13 opyitov o Lenine [13 experiments on Lenin]. Moskva: Izd-vo Ad Marginem [in Russian].
