Проблема трансформації людини та критерії «добра» та «зла» в метаантропології і трансгуманізмі

Анотація

З позиції метаантропології в статті аналізуються цінності людського буття: цінність архетипів добра, свободи, любові, єдності свободи і любові, а також цінність такого екзистенціалу як смисл людського буття. Усвідомлюється цінність смислу людського буття, що означає життя не тільки заради самозбереження і мінімізації страждань, але й для виявлення, розвитку, цілісної гармонійної реалізації людиною таких якостей, котрі роблять її здатною бути не лише споживачем благ цивілізації, але й творцем культури, прагнути до гармонії духовних, душевних і тілесних потреб, вміння проявляти душевність та долати екзистенційні проблеми відчаю та страху смерті, залишаючись людиною-творцем, зберігаючи традиційні загальнолюдські цінності, вірність екзистенціалам любові та свободи.Цінність архетипів добра, свободи, любові та критерії добра і зла аналізуються у царині таких екзистенційно важливих понять, як свобода волі та право людини на традиційні та сакральні цінності. Дослідження присвячене важливій темі втрати критеріїв добра і зла, що як норма пропонується трансгуманізмом, маючи підґрунтя для цього у філософії доби постмодерну, а також пошукам шляхів виходу із екзистенційної, духовно-душевної та морально-етичної кризи заради збереження смислу у бутті людини.Теоретичну базу дослідження склали праці філософів різних епох, дослідження психологів та психоаналітиків, зокрема сучасних, останні роботи вітчизняних дослідників з метаантропології, а також останні роботи зарубіжних представників трансгуманізму.Робиться висновок, що збереження екзистенціалів культури в бутті людини неможливе без збереження традиційних критеріїв добра і зла у контексті сакральних трансцендентних цінностей.