Сутнісно оспорювані концепти як інструмент політологічних розвідок: визначення і характеристики
Анотація
Стаття присвячена впровадженому в науковий обіг ще в середині 1950-их рр. британським філософом В. Б. Ґоллі поняття «сутнісно оспорювані концепти», яке все ще залишається маловідомим і недостатньо дослідженим в український політичній науці. У статті дається першопочаткове визначення сутнісно оспорюваних концептів, запропоноване самим Ґоллі, а також виокремлюють та пояснюються запропоновані ним ознаки таких концептів. У статті показано, що в назві криється мовний нюанс, який вказує на те, що концепт є не просто спірним, у тому значенні, що він є неоднозначним чи не є чітко визначеним, а те, що за самою своєю природою (тобто «суттю», що відображено у першому слові назви) конкретний концепт стає об’єктом нескінченних дискусій про його значення та смисл і відтак він є не «спірним», а саме «оспорюваним». У статті наводяться і мовно-термінологічні нюанси, що криються в критеріях визначення концептів: критерій «appraisiveness» та «diverse describability», яким підібрані українські мовні еквіваленти. У статті також виокремлені основні характеристики та ознаки сутнісно оспорюваних концептів, зокрема їхня ціннісна складова, внутрішня складність, різноманітна описуваність, відкритість, взаємне визначення оспорюваності концептів з позицій тих сторін, що беруться ці концепти оспорювати, зразок чи взірець, в якому коріниться «концептуальне значення» та прогресуюче протистояння щодо правильного визначення концепту та його коректного застосування. Разом з цими критеріями у статті виокремлені й уточнення до дискурсивних практик довкола таких концептів. Позаяк у своїй доповіді Ґоллі не розглядає семантичних нюансів запропонованого терміну, у статті доводиться, що пошуки першопочаткового значення якогось концепту як лексеми може заводити дослідника в глухий кут. За допомогою двох ілюстративних прикладів сутнісно оспорюваних концептів – популізму в інтерпретації двох німецьких науковців, Я.-В. Мюллера та Б. Штеґемана, та авторського концепту нідерландського соціального психолога Ф. Схапера – вірус популізму – у статті виокремлюється важливість ідеологічного виміру в підходах до політичних концептів, оспорюваність яких може бути обумовлена радикальною ідеологічною позицією. У статті показано, що у випадку авторських концептів оспорюваними можуть бути конотація, запропонована підібраним автором терміном, а також його методологічний підхід. Серед перспективних для подальших досліджень виокремлені дослідження типологій дискурсу, в яких неоднозначні концепти оспорюються.Завантаження
Посилання
Berenskoetter, F. (2016). Approaches to Concept Analysis. Millennium: Journal of International Studies, 45(2), 151–173. doi:10.1177/0305829816651934
Bouyahi, H. (2018). Nationalism as an essentially contested concept. Journal of Liberty and International Affairs, 4(1), 46–57.
Collier, D., Hidalgo, F. D., & Maciuceanu, A. O. (2006). Essentially contested concepts: Debates and applications. Journal of Political Ideologies, (11)3, 211–246. doi: 10.1080/13569310600923782
Collier, D., & Mahon, J. E. (1993). Conceptual "Stretching" Revisited: Adapting Categories in Comparative Analysis. American Political Science Review, 87(04), 845–855.
Gallie, W. (1956). Essentially Contested Concepts. Proceedings of the Aristotelian Society, 56, 167–198.
Gerring, J. (2012). Social Science Methodology. A Unified Framework: second edition. Cambridge: Cambridge University Press.
Goertz, G. (2006). Social Science Concetps. A User’s Guide. Princeton University Press.
Gray, J. (1977). On the Contestability of Social and Political Concepts. Political Theory, 5(3), 331–348.
Greene, C. (2019). Nomadic Concepts, Variable Choice, and the Social Sciences. Philosophy of the Social Sciences, 50(1), 3–22. doi:10.1177/0048393119878783
Müller, J.-W. (2016). Was is Populismus? Ein Essay. Bonn: Bundeszentrale für politische Bildung.
Pfaller, R. (2018). Erwachsenensprache. Über ihr Verschwinden aus Politik und Kultur. Frankfurt am Main, Fischer Verlag.
Richter, M. (1995). The History of Political and Social Concepts: A Critical Introduction. New-York: Oxford University Press.
Sartori, G. (1970). Concept Misformation in Comparative Politics. American Political Science Review, 64(04), 1033–1053.
Schanz, H.-J. (2012). Frihed. Aarhus: Aarhus Universitetsforlag.
Schaper, F. (2015). Het dictatorvirus. Slecht voorbeeld doet slecht volgen. Scriptum.
Stegemann, B. (2017). Das Gespenst des Populismus. Ein Essay zur politischen Dramaturgie. Berlin: Verlag Theater der Zeit.
Swanton, C. (1985). On the "Essential Contestedness" of Political Concepts. Ethics, 95(4), 811-827.
Yakovlyev, M.V. (2019). Metakhtonni kontsepty politychnoii nauky: zasady porivnialnoho sotsiokohnityvnoho analizu [Metachtonous contepts of political science:
fundamentals of comparative sociocognitive analysis] Hileia: naukovyi visnyk – Gileya, 142(3), 118–121. [in Ukrainian].





