Сутнісні основи збройного насилля крізь призму феномену соціального насилля
Анотація
У статті комплексно розглянуто соціальні витоки збройного насилля як одного з важливих феноменів розвитку людства. На основі аналізу досліджень провідних українських та іноземних науковців автором розглянуто сутність феномену збройного насилля у контексті розвитку соціального насилля. Зокрема, проаналізовано значну кількість наукових робіт, у яких розробляються ті чи ті аспекти обраної для дослідження теми, виявлено та охарактеризовано головні підходи та концепції, які склалися у процесі дослідження цього питання.Надана комплексна характеристика основним поняттям, що досліджуються у статті. Зокрема, розглядаючи термін «соціальне насилля», автор розуміє його як застосування тим чи тим класом або соціальною групою різних, аж до збройного впливу, форм примусу щодо інших класів та соціальних груп з метою отримання або збереження економічного та політичного панування, завоювання тих чи ти прав або привілеїв. Відповідно, збройне насилля трактується як спосіб досягнення вищезгаданої мети за допомогою зброї. Автор погоджується із думкою значної кількості науковців щодо визначення збройного насилля як найрадикальнішої форми застосування соціального насилля.Унаслідок проведеного дослідження, автор дійшов до висновку, що насилля є характерним для людського середовища з моменту його появи. Як відзначають більшість науковців, з часу виникнення суспільних відносин, насилля, зокрема збройне, є одним з найголовніших способів досягнення завдань, пов’язаних із контролем над іншими членами соціальних спільнот та затвердження домінування у них.Разом із тим, як показав аналіз опрацьованих наукових робіт, потребує подальшого наукового осмислення класифікація видів збройного насилля, відповідно до сфер його застосування у соціальному житті та його різновидів, відповідно до завдань, що реалізуються у процесі його використання.Завантаження
Посилання
Arendt, H. (2004). O nasilii: hrestomatiya. Moral’ v politike [About violence: a reader. Morality in politics]. Moskva: MGU [in Russian].
Volkonogov, D. A. (Ed.). (1977). Vojna i armiya: filosofsko-sociologicheskij ocherk [War and the army: philosophical and sociological essay]. Moskva: Voenizdat [in Russian].
Grimak, L. P. (2001). Vera kak sostavlyayushchaya gipnoza [Faith as a component of hypnosis]. Prikladnaya psihologiya – Applied Psychology, 6, 95–96 [in Russian].
Gumplovich, L. (2001). Obshchee uchenie o gosudarstve. Antologiya social’no-politicheskoj mysli [General doctrine of the state. Anthology of socio-political thought]. In 2 vol. (Vol. 1). Moskva [in Russian].
Gusejnov, A. A. Istoriya eticheskih uchenij. Prilozhenie. Etika nenasiliya [History of ethical teachings. Application. Ethics of Nonviolence]. Retrieved from http://society.polbu.ru/guseinov_ethichistory/ch132_iii.html [in Russian].
Denisov, V. V. (1975). Sociologiya nasiliya: Kritika sovremennyh burzhuaznyh koncepcij [Sociology of violence: Criticism of modern bourgeois concepts]. Moskva: Politizdat [in Russian].
Dmitriev, A. V. (2004). Nasilie kak sredstvo resheniya konfliktov [Violence as a means of resolving conflicts]. Obshchestvo i pravo – Society and law, 4(6), 58–68 [in Russian].
Kononov, І. F. Lugans’kij sindrom yak masova anomіchna reakcіya na rozgortannya gіbridnoї vіjni [Lugansk syndrome as a mass anomalous response to the deployment of a hybrid war]. Retrieved from http: // www.historians.in.ua/index.php/en/doshdzhennya/1778-inya-kononov-luhanskyy-syndrom-yak-masova-anomichna-reaktsiya-na-rozhortannya-hibrydnoyi-viyny [in Ukrainian].
Manuil’skij, M. A. (2017). K tipologii nasiliya. Deskriptivnaya versiya [To the typology of violence. The descriptive version]. Сhelovek – Human, 2, 60–70 [in Russian].
Marks, K. (1961). Sochineniya [Works]. (Vol. 20). Moskva: Izdatel’stvo politicheskoj literatury [in Russian].
Lorens, K. (1994). Agressiya (tak nazyvaemoe «zlo») [Aggression (the so-called «evil»)]. (p. 237). Moskva: Progress-Univers [in Russian].
Nazaretyan, A. P. (2007). Evolyuciya nenasiliya: istoricheskaya retrospektiva [Evolution of non-violence: historical retrospective]. Vestnik Rossijskoj akademii nauk – Bulletin of the Russian Academy of Sciences, 77 (12), 1107 – 1117 [in Russian].
Porshnev, B. F. (1979). Social’naya psihologiya i istoriya [Social psychology and history]. Moskva: Nauka [in Russian].
Pshenichnikov, A. V. (2013). Ponyatie i sushchnost’ social’nogo nasiliya [The concept and essence of social violence]. Vestnik KemGU – Bulletin of KemSU, 1, 2 (54), 239 [in Russian].
Fajzrahmanov, R. H. (2010). Ponyatie vooruzhennogo nasiliya v politiko-pravovoj mysli Drevnego Vostoka i sovremennost’ [The concept of armed violence in the political and legal thought of the Ancient East and the present]. Socium i vlast’ – Society and power, 3 (27), 90 – 95 [in Russian].
Konstantinov, F. V. (Ed.). (1964). Filosofskaya enciklopediya [Philosophical Encyclopedia]. (Vol. 3). Moskva: Sovetskaya enciklopediya [in Russian].
