Гнозис і метапізнання
Анотація
У статті йдеться про гнозис і особливості метапізнання. Спочатку розглядається, як гностики застосовували термін «гнозис», які знання вони отримували при певних переживаннях. У зв’язку з предметом дослідження розкриваються важливі особливості людської психіки. Наприклад, властивість відділяти своє «я» від зовнішнього середовища – немовби бачити себе збоку. Ця властивість розширює можливості людини в її спілкуванні з іншими людьми. Ця розширена можливість очищує саму людину, тому що веде до оволодіння собою. При оволодінні собою можуть переживатися стани особливого характеру. Про це говорили і гностики. У статті йдеться про те, що філософія гнозису оперує вірою в особливий внутрішній світ людини, світ вищий. Але ця вищісь може лише відчуватися, коли людина знаходиться в стані енстазу як компенсаторного трансу. У статті проводяться порівняння гнозису античного світу з сучасними філософськими напрямками. Тут при описах внутрішнього світу людини демонструється божественна трансцендентність. З цього приводу гностики шукали знання про істиний стан духу. Цим пошуком займається і метапізнання. Автор статті вважає за необхідність внести однозначність в те, що таке метапізнання. Людина має здібність усвідомлювати те, що вона думає. Вчені називають це метапізнанням. Метапізнання – це коли людина відчуває світ не через призму своїх думок, а напряму. Це ми можемо бачити і у гностиків при глибокому компенсаторному енстазі, або компенсаторному трансі. Тоді людина стоїть осторонь, тому що в неї руйну-ються всі хибні зв’язки. Гнозис намагається фіксувати знання про всі ці процеси. Метапізнання допомогає встановити певні характеристики компенсаторного трансу, встановити характеристики компенсаторного осяяння. Компенсаторне осяяння може проходити в стані певного виду трансу. Тому стаття намагається розглядати зв’язки компенсаторного трансу і компенсаторного осяяння.Завантаження
Посилання
Averincev, S. S. (1972). Simvol [Symbol]. KLJe – Brief Encyclopedia of Literature. (Vol.7), (pp. 827–828). Moskva [in Russian].
Adler, A. (1997). O nervicheskom haraktere [About the nervous character]. (p. 106). Sankt-Peterburg: Universitetskaja kniga [in Russian].
Anderhil, Je. (2000). Misticizm. Opyt issledovanija prirody i zakonov razvitija duhovnogo soznanija cheloveka [Mysticism. Experience in the study of nature and the laws of development of the spiritual consciousness]. (p. 407). Kiev: Sofija, Ltd. [in Russian].
Berch, V. (2014). Osoznannaja meditacija: prakticheskoe posobie po snjatiju boli i stressa [Conscious Meditation: A Practical Guide to Relieving Pain and Stress]. (p. 90). Moskva: Mann, Ivanov i Ferber [in Russian].
Davydov, I. P. (2006). Gnozis [Gnosis]. Religiovedenie. Jenciklopedicheskij slovar’ – Religious studies. Encyclopedic Dictionary. (p. 240). Moskva: Akademicheskij prospect [in Russian].
Dzhems, V. (1993). Mnogoobrazie religioznogo opyta [Diversity of religious experience]. (p. 306). Sankt-Peterburg: Andreev i synov’ja [in Russian].
Did’e, Zhjulia. (2000). Filosofskij slovar’ [Philosophical Dictionary]. (p. 406). Moskva: Mezhdunar. otnoshenija [in Russian].
Zabijako, A. P. (2009). Trans [Trance]. Jenciklopedija jepistemologii i filosofii nauki – Encyclopedia of Epistemology and Philosophy of Science. (p. 999). Moskva: "Kanon" ROON "Reabilitacija" [in Russian].
Ivanickij, A. M. (1984). Izuchenie prichinnyh svjazej mezhdu fiziologicheskimi i psihicheskimi fenomenami pri issledovanii vosprijatija [The study of causal relationships between physiological and mental phenomena in the study of perception]. Mozg i psihicheskaja dejatel’nost’ – Brain and mental activity. (p. 210). Moskva: Nauka [in Russian].
Krishnamurti, D. (1999). Zapisnye knizhki [Notebooks]. (pp. 112–237). Moskva: Razum / Mir Krishnamurti [in Russian].
Lamont, K. (1984). Illjuzija bessmertija [The illusion of immortality]. (p. 250). Moskva: Politizdat [in Russian].
Murashkin, M. G. (2006). Zapisi 2000 goda [2000 Records]. (pp.127–132). Dnіpropetrovs’k: SІCh [in Russian].
Revonsuo, A. (2013). Psihologija soznanija [Psychology of consciousness]. (pp. 288–305). Sankt-Peterburg: Piter [in Russian].
Teplov, B. M. (1985). Konspekty i kommentarii k knige A. Anastazi «Differencial’naja psihologija» [Summaries and comments on the book of A. Anastazi "Differential Psychology"]. Izbrannye trudy – Selected Works. (Vol. 2), (p. 268). Moskva: Pedagogika [in Russian].
Jeliade, M. (2009). Istorija very i religioznyh idej: Ot Gautamy Buddy do triumfa hristianstva [A History of Faith and Religious Ideas: From Gautama Buddha to the Triumph of Christianity]. (p. 75). Moskva: Akademicheskij Prospekt [in Russian].
Jung, K. (1995). Psihologicheskie tipy [Psychological types]. (p. 532). Sankt-Peterburg: Juventa, Moskva: Progress-Univers [in Russian].
Juhannison, K. (2011). Istorija melanholii. O strahe, skuke i pechali v prezhnie vremena i teper’ [History of melancholy. About fear, boredom and sadness in the old days and now]. (p. 64). Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie [in Russian].
Jaspers, K. (1997). Obshhaja psihopatologija [General psychopathology]. (pp. 150–483). Moskva: Praktika [in Russian].
Bloom, H. (1982). Agon: Towards a Theory of Revisionism. (pp. 12–69). Oxford: Oxford University Press.
James, W. (1902). The varieties of religious experience. (p. 389). New York: Longman, Green.
Jonas, H. (1958). The Gnostic Religion. (200–336). Boston: Beacon Press.
Plotinus. (1984). Ennead, IV.8,7. Trans. E. O’Brien in The Essential Plotinus, Indianapolis, IN: Hackett.
