Парадигмальність у сучасних політологічних дослідженнях: від міждисциплінарності до авторської концептуальності
Анотація
Досліджено можливості окреслення наявних парадигм політологічного дослідження як у темпорально-ретроспективному вимірі, так і у вимірі методологічному. Підкреслюється, що на основі аналізу предметних аспектів політичної науки можна легко побачити поліваріантність тлумачення багатьох сутнісних понять сучасної політичної науки. Сконцентровано увагу на поширених стереотипах міждисциплінарної природничо-наукової парадигми. Підкреслено значення розширювальних тлумачень окремих понять і процесів з нефахової точки зору. Наголошується, що природничо-наукових парадигм можна побачити можливість формування нового поняттєво-категорійного апарату. Стверджується, що парадигмальність у сучасних політологічних дослідженнях спрямована на розуміння особливостей розгляду політологічної предметності в межах інших наукових дисциплін. Встановлено значення завдання парадигмальності як дисципліни політологічних досліджень. Обговорюється формування парадигмального вибору дослідника-політолога. Проаналізовано пошук власного «парадигмального обличчя» та його здатність прислужитися завданням називання наукової новизни. З’ясовано роль обрання власного парадигмального вектору для дослідника-політолога. Обґрунтовано необхідність звільнення науковців від радянської та пострадянської парадигмальної залежності. З’ясовано, що умовою парадигмального вибору є положення дослідника у світовому парадигмальному мейнстрімі. Розглянуто значення поняття «наукові істини (епістеми)» у політологічному дослідженні. Схарактеризовано формування власного ставлення до предмету дослідження та перспективи розв’язання проблеми дослідження.Завантаження
Посилання
Afanasieva, O. M. (2011). Dyskursyvna paradyhma suspilnykh i movoznavchykh nauk u doslidzhenni politychnoho/politolohichnoho dyskursiv [Discursive paradigm of social and linguistic sciences in the study of political / political science discourses]. Nova filolohiia – New Philology, 44, 10–14 [in Ukrainian].
Bilorus, O. H. (2013). Postindustrialna svitosystema hlobalizmu chy hlobalna noosferna ekonomika? Retsenziia na monohrafiiu Halchynskoho A. S. «Politychna nooekonomika: nachala onovlenoi paradyhmy ekonomichnykh znan» [Post-industrial world system of globalism or global noospheric economy? Review of A.Galchinsky’s monograph "Political nooeconomics: the beginnings of an updated paradigm of economic knowledge"]. Ekonomichnyi chasopys-XXI – Economic Annals, 5-6 (1), 100–101 [in Ukrainian].
Hrushko, V. S. (2013). Heohrafiia sotsiietalno zumovlenykh svitohliadno-politychnykh paradyhm [Geography of socially conditioned ideological and political paradigms]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Ser.: Heohrafiia – The scientific issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Geography, 2, 72–80 [in Ukrainian].
Kalynovskyi, Yu.Yu. (2012). Komunikatyvno-dyskursyvna paradyhma u suchasnykh politychnykh doslidzhenniakh [Communicative-discursive paradigm in contemporary political studies]. Suchasne suspilstvo – Sučasne suspìlʹstvo, 2, 12–18 [in Ukrainian].
Lenyn, V. І. (1984). Materializm y empiriokrytytsyzm. Krytycheskye zametky ob odnoi reaktsyonnoi fylosofyy [Materialism and Empiriocriticism. Critical notes on one reactionary philosophy]. Moskva: Polytyzdat [in Russian].
Naumkina, S. M., & Kovadlo, N. P. (2012). Paradyhmalni modeli politychnoi evoliutsii: «Tradytsiia» ta «Suchasnist» [Paradigmatic models of political evolution: "Tradition" and "Modernity"]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Istoriia. Filosofiia. Politolohiia – Scientific Herald of International Humanitarian University. Series: History. Philosophy. Politology, 4, 117–121 [in Ukrainian].
Pelahesha, N. (2013). Natsiia chy derzhava: paradyhmalna transformatsiia osmyslennia sotsialno-politychnykh protsesiv u krainakh postradianskoho prostoru [Nation or State: A Paradigmatic Transformation of the Understanding of Socio-Political Processes in the Countries of the Post-Soviet Space]. Studia politologica Ucraino-Polona, 3, 166–175 [in Ukrainian].
Popper, K. R. (2004). Predpolozhenyia y oproverzhenyia: Rost nauchnoho znanyia [Conjectures and refutations: The growth of scientific knowledge]. Moskva: OOO "Yzdatelstvo ACT": ZAO NPL "Ermak" [in Russian].
Pryhozhyn, Y. (1991). Fylosofyia nestabylnosty [Philosophy of instability]. Voprosy fіlosofіі – Philosophy Issues, 6, 46–57 [in Russian].
Rolz, Dzh. (1995). Teoryia spravedlyvosty [The Theory of Justice]. Novosybyrsk: Yzd-vo Novosyb. un-ta [in Russian].
Tokovenko, O. S. (2011). Hlobalna evoliutsiia ta ontolohiia politychnoho protsessu [Global evolution and ontology of the political process]. Filosofiia i politolohiia v konteksti suchasnoi kultury – Philosophy and political science in the context of modern culture, 1 (2), 173–180 [in Ukrainian].
Tretiak, O. A. (2013). Publichna sfera polityky demokratychnoho suspilstva: mizh politychnoiu teoriieiu ta hromadskoiu praktykoiu [Public sphere of politics of democratic society: between political theory and public practice]. Scientific and theoretical and social-political almanac «Grani», 8, 77–83[in Ukrainian].
Usenko, O. (2013). Paradyhmy doslidzhennia hromadsko-politychnykh rukhiv v umovakh hlobalnykh politychnykh protsesiv [Paradigms of study of socio-political movements in the conditions of global political processes]. Hileia: naukovyi visnyk – Gileya, 75, 478–480 [in Ukrainian].
Feierabend, P. Protyv metoda [Against the method]. Retrieved from http://evrika.tsi.lv/index.php?name=texts&file=show&f=385[in Russian].
Fuko, M. (1996). Volia k іstіne: po tu storonu znanyia, vlastі і seksualnostі. Raboty raznykh let [The Will to Truth: Beyond Knowledge, Power and Sexuality. Works of different years]. Moskva: Kastal [in Russian].
Khomskyi, N. (2012). Hosudarstvo budushcheho [State of the future]. Moskva: Alpyna Non-fykshn [in Russian].
Habermas, J., & Nicholsen, S. W. (1991). The New Conservatism: Cultural Criticism and the Historians Debate (Studies in Contemporary German Social Thought). The MIT Press. Reprint edition.
