Офіційна церква і старообрядці на Катеринославщині у ХVІІІ – на початку ХХ століть
Ключові слова:
старообрядництво, офіційна церква, інститут місіонерства, церковний розкол, єдиновір’я
Анотація
У даній роботі висвітлені взаємовідносини старообрядницьких громад з офіційної церквою через інститути єдиновірства та місіонерства. Старообрядництво не являло собою монолітну групу з тотожними поглядами на характер взаємин із офіційною церквою. Певна його частина свідомо ізолювалась від структур, підпорядкованих Синоду, інші докладали зусиль для того, аби старообрядницьких священиків визнавали ієрархи панівної церкви. Результатом таких зусиль стало виникнення єдиновірства. Сутність єдиновір’я полягала у підпорядкуванні старообрядництва офіційній церкві у організаційному відношенні: призначення священиків, звіт перед єпархією тощо при збереженні основних правил старообрядницької служби – богослужіння проводилися священиками панівної церкви за старообрядницькими книгами. Разом з тим єдиновірство розцінювалось не стільки як остаточна мета, а як проміжний етап при переході від старообрядництва, яке не підтримувало зв’язків із офіційною церквою, до «панівної» віри. Кінцевим результатом єдиновір’я мало стати повне знищення старообрядництва. Проте правова неврегульованість нової політики царизму щодо старовірів, слабкість потуг офіційної церкви привели до того, що старообрядницькі громади не погодились на умови єдиновір’я. Разом з адміністративним тиском дещо зросла й активність офіційної церкви. Це проявилося у місіонерській діяльності. У цей час державні органи фактично взяли в свої руки справу організації місіонерської діяльності православних священиків. Єпархії краю не мали досвідчених місіонерів, тому їх запрошували з інших місць. Активну місіонерську роботу проводили, відвідуючи старовірські села, місцеві православні священники. До них також направляли спеціально навчених вчителів, які добре знали побут старовірів і вміли з ними вести приватні розмови. Становище старовірів у державі загалом та на Катеринославщині, зокрема, було невизначеним. Російський уряд вбачав у старообрядництві релігійну опозицію державній церкві. Відтак, старообрядці змушені були захищати свої релігійні переконання, духовні традиції, спосіб життя. Через постійні переслідування та гоніння з боку влади старовіри проживали закритими громадами. Так спосіб самозахисту зводив етнокультурні взаємини з місцевим населенням до мінімуму. Стосовно взаємин між офіційною церквою і старообрядцями, то вони коливалися від мирного співіснування до гострої нетерпимості. Місцеве ж українське населення зазвичай ставилося до старообрядців терпимо. Громади фактично існували ізольовано. Ідея самозбереження і визначала поведінку старообрядців стосовно українського православного оточення – старообрядці не робили спроб розширити коло своїх прихильників з різних причин, зокрема через побоювання втратити терпиме до себе ставлення. Відокремленість старовірів призвела до того, що гоніння, які застосовувались владою і церквою, метою яких було приєднання їх до панівної церкви, закінчилися безрезультатно. Попри застосування інститутів місіонерства та єдиновір’я, інших методів і підходів до викорінювання старообрядництва, старообрядці залишилися «не такими, як всі», зберегли свою самобутність та віру. Протягом зазначеного періоду викоренити розкол у православній церкві владі не вдавалося.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
1. Bednov, V. (1909). Kratkoe istorycheskoe izvestie o Slavenskoi eparkhii, nyne imenuemoi Ekaterynoslavskoi, ee arkhiereiami i semynarii [Brief historical news about the Slavonic diocese, now called the Ekaterinoslav, its bishops and the seminary]. Letopis Ekaterynoslavskoi uchenoi arkhivnoi komyssyy (LEUAK) – Chronicle of the Ekaterinoslav Scientific Archival Commission (LEUAC), 5, 133–156. Ekaterinoslav [in Russian].
2. Bonch-Bruevych, V. D. (1959). Sektantstvo y staroobryadchestvo v pervoi polovyne ХІХ veka [Sectarianism and Old Believers in the first half of the nineteenth century]. Yzbrannye sochinenyya – Selected Works. (Vol. 1), (pp. 265–307). Moskva: Izd-vo AN SSSR [in Russian].
3. Voloshyn, Yu. V. (2005). Rozkolnytski slobody na terytorii Pivnichnoi Hetmanshchyny u XVIII stolitti: istoryko - demohrafichnyi aspekt [The schismatic settlements on the territory of the Northern Hetmanate in the XIII century: historical and demographic aspect]. Poltava: ASMI [in Ukrainian].
4. Hrekov, V. (1895). Nachalo edynoveryia v russkoi tserkvi, polozhennoe Preosv. Nikiforom Feotoki v slobode Znamenke, byvshaho Ekaterinoslavskaho namestnychestva [The Beginning of Confidence in the Russian Church, laid by Rev. Nikifor Feotoki in the village of Znamenka, former Yekaterinoslav governorate]. Ekaterynoslavskie eparkhyalnye vedomosti. Otdel neofytsyalnyi – Yekaterinoslav diocesan statements. The department is unofficial, 6 [in Russian].
5. Havriil (Rozanov). (1857). Prodolzhenie ocherka istorii o Novorossyiskom krae. Period s 1787 po 1837-y hod [Continuation of the story about the Novorossiysk Territory. The period from 1787 to 1837]. Tver: v typohrafyii Hubernskoho Pravlenyiya [in Russian].
6. Haksthauzen, Avhust fon. (1870). Issledovanyia inutrennykh otnoshenii narodnoi zhizni i v osobennosti selskikh uchrezhdenii Rossii [Studies of the internal relations of folk life, and especially rural Russian institutions]. (Vol. 1). Moskva: Typ. A. N. Mamontova y K° [in Russian].
7. Holdina, S. O. (2004). Yedynovirstvo yak zasib borotby vlady zi staroobriadnytstvom u 40-60-ti roky XIX stolittia (na materialakh Livoberezhnoi Ukrainy) [Edinology as a rule to overcome the Old Believers at the 40-60th rock of the 19th century (on the materials of the Liberated Ukraine)]. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho derzhavnoho universytetu – Scholarly Works of the Faculty of History, Zaporizhzhya National University , 18, 51–55. Zaporizhzhia: Prosvita [in Ukrainian].
8. Ermakova, I. O. (2013). Osoblyvosti zaprovadzhennia yedynovirstva u 40 - 60 rr. XIX stolittia (na materialakh Khersonskoi hubernii) [Features of the introduction of monotheism in the 40-60’s of the XIX century (based on materials of the Kherson province)]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.O. Sukhomlynskoho. Ser. : Istorychni nauky – Scientific herald of VNO Nikolaev National University Sukhomlynsky Series: Historical Sciences, 3.35, 93–98. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdu_2013_3.35_14.
9. Kolodniy, A., & Klymov, V. (Eds.). (1999). Istoriia relihii v Ukraini: U 10 t. [History of Religion in Ukraine: In Vol. 10]. (Vol. 3). Kyiv [in Ukrainian].
10. Kolodnyi, A. M., Yarotskyi, P. L., Lobovyk, B. O. et al. (1999). Istoriia relihii v Ukraini [History of religion in Ukraine]. A.M. Kolodnyi, P.L. Yarotskyi (Eds.). Kyiv: T-vo “Znannia” [in Ukrainian].
11. Kostomarov, N. Y. (1994). Ystoryia raskola u raskolnykov II Raskol: ystorycheskye monohrafyy y yssledovanyia [The history of schism among schismatics II Schism: historical monographs and studies]. (pp. 210–310). Smolensk [in Russian].
12. Lyman, I. I. (2001). Parafiialne dukhovenstvo i yeparkhialne kerivnytstvo pivdnia Ukrainy v stavlenni do staroobriadtsiv (ostannia chvert XVIII - persha chvert XIX st.) [The parish clergy and the diocesan leadership of the south of Ukraine in relation to the Old Believers (the last quarter of XVIII - the first quarter of XIX century)]. Naukovi zapysky. Zbirnyk prats molodykh vchenykh ta aspirantiv – Proceedings. Collection of works of young scientists and graduate students. (Vol. 6). Kyiv [in Ukrainian].
13. Pavlovych, V. (1862). Materiali dlya heohrafii i statistiki Rossii, sobrannye ofitserami Heneralnoho Shtaba. Ekaterynoslavskaya huberniya [Materials for geography and statistics of Russia, collected by officers of the General Staff. Yekaterinoslav province]. Sankt-Peterburg [in Russian].
14. Obzor Ekaterinoslavskoi hubernii za 1881 [Overview of the Ekaterinoslav province for 1881]. (1881). Ekaterinoslav, 1881. [in Russian].
15. Obzor Ekaterinoslavskoi hubernii za 1882 [Overview of the Ekaterinoslav province for 1882]. (1882). Ekaterinoslav, 1882. [in Russian].
16. Obzor Ekaterinoslavskoi hubernii za 1884 [Overview of the Ekaterinoslav province for 1884]. (1884). Ekaterinoslav, 1884. [in Russian].
17. Obzor Ekaterinoslavskoi hubernii za 1883 [Overview of the Ekaterinoslav province for 1883]. (1883 Ekaterinoslav, 1883. [in Russian].
18. Obzor Ekaterinoslavskoi hubernii za 1887 [Overview of the Ekaterinoslav province for 1887]. (1887). Ekaterinoslav, 1887. [in Russian].
19. Obzor Ekaterinoslavskoi hubernii za 1895 [Overview of the Ekaterinoslav province for 1895]. (1895). Ekaterinoslav, 1895. [in Russian].
20. Pokrovskiy, Y. M. (1913). Russkie eparkhii v XVI - XIX vv. Ikh otkrytie, sostav predely. Opyt tserkovno-istoricheskoho, statisticheskoho i heohraficheskoho issledovaniya [Russian dioceses in the XVI - XIX centuries. Their discovery, composition limits. The experience of church historical, statistical and geographical research]. (Vol. 2, XVIII century). Kazan: Tsentr. tip. [in Russian].
21. Ovsyannikov, E. (1900). Kratkii istorycheskyi ocherk edynoveryia (Po povodu istekaiushchaho stoletiya so dnya eho uchrezhdeniya) [A Brief Historical Profile of Confidence (Concerning the Expiring Centenary of its Establishment)]. Ekaterinoslavskiya eparkhialnye vedomosti. Otdel neofitsyalnyi – Yekaterinoslav diocesan sheets. The department is unofficial, 28 [in Russian].
22. Savelyev, E. (1913). Plemennoi i obshchestvennyi sostav kazachestva. Istorycheskye nabroski. Novocherkassk. Donskye oblastnye vedomosty – Don regional sheets, 125 [in Russian].
23. Taranets, S. V. (2012). Staroobryadchestvo v Rossiiskoi imperii (konets XVII - nachalo XX veka) [Old Believers in the Russian Empire (late XVII - early XX century)]. (Vol. 1). Kyiv [in Russian].
24. Fedorova, A. I. (2003). Instytut misionerstva ta staroobriadtsi Podunavia [Institute of Missionary and Old Believers of the Danube Region]. Intelihentsiia i vlada. Hromadsko-politychnyi naukovyi zbirnyk. Seriia: istoriia – Intellectuals and state power. Collected Works. History series, 1, 67–73. Odesa: Astroprynt [in Ukrainian].
2. Bonch-Bruevych, V. D. (1959). Sektantstvo y staroobryadchestvo v pervoi polovyne ХІХ veka [Sectarianism and Old Believers in the first half of the nineteenth century]. Yzbrannye sochinenyya – Selected Works. (Vol. 1), (pp. 265–307). Moskva: Izd-vo AN SSSR [in Russian].
3. Voloshyn, Yu. V. (2005). Rozkolnytski slobody na terytorii Pivnichnoi Hetmanshchyny u XVIII stolitti: istoryko - demohrafichnyi aspekt [The schismatic settlements on the territory of the Northern Hetmanate in the XIII century: historical and demographic aspect]. Poltava: ASMI [in Ukrainian].
4. Hrekov, V. (1895). Nachalo edynoveryia v russkoi tserkvi, polozhennoe Preosv. Nikiforom Feotoki v slobode Znamenke, byvshaho Ekaterinoslavskaho namestnychestva [The Beginning of Confidence in the Russian Church, laid by Rev. Nikifor Feotoki in the village of Znamenka, former Yekaterinoslav governorate]. Ekaterynoslavskie eparkhyalnye vedomosti. Otdel neofytsyalnyi – Yekaterinoslav diocesan statements. The department is unofficial, 6 [in Russian].
5. Havriil (Rozanov). (1857). Prodolzhenie ocherka istorii o Novorossyiskom krae. Period s 1787 po 1837-y hod [Continuation of the story about the Novorossiysk Territory. The period from 1787 to 1837]. Tver: v typohrafyii Hubernskoho Pravlenyiya [in Russian].
6. Haksthauzen, Avhust fon. (1870). Issledovanyia inutrennykh otnoshenii narodnoi zhizni i v osobennosti selskikh uchrezhdenii Rossii [Studies of the internal relations of folk life, and especially rural Russian institutions]. (Vol. 1). Moskva: Typ. A. N. Mamontova y K° [in Russian].
7. Holdina, S. O. (2004). Yedynovirstvo yak zasib borotby vlady zi staroobriadnytstvom u 40-60-ti roky XIX stolittia (na materialakh Livoberezhnoi Ukrainy) [Edinology as a rule to overcome the Old Believers at the 40-60th rock of the 19th century (on the materials of the Liberated Ukraine)]. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho derzhavnoho universytetu – Scholarly Works of the Faculty of History, Zaporizhzhya National University , 18, 51–55. Zaporizhzhia: Prosvita [in Ukrainian].
8. Ermakova, I. O. (2013). Osoblyvosti zaprovadzhennia yedynovirstva u 40 - 60 rr. XIX stolittia (na materialakh Khersonskoi hubernii) [Features of the introduction of monotheism in the 40-60’s of the XIX century (based on materials of the Kherson province)]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.O. Sukhomlynskoho. Ser. : Istorychni nauky – Scientific herald of VNO Nikolaev National University Sukhomlynsky Series: Historical Sciences, 3.35, 93–98. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdu_2013_3.35_14.
9. Kolodniy, A., & Klymov, V. (Eds.). (1999). Istoriia relihii v Ukraini: U 10 t. [History of Religion in Ukraine: In Vol. 10]. (Vol. 3). Kyiv [in Ukrainian].
10. Kolodnyi, A. M., Yarotskyi, P. L., Lobovyk, B. O. et al. (1999). Istoriia relihii v Ukraini [History of religion in Ukraine]. A.M. Kolodnyi, P.L. Yarotskyi (Eds.). Kyiv: T-vo “Znannia” [in Ukrainian].
11. Kostomarov, N. Y. (1994). Ystoryia raskola u raskolnykov II Raskol: ystorycheskye monohrafyy y yssledovanyia [The history of schism among schismatics II Schism: historical monographs and studies]. (pp. 210–310). Smolensk [in Russian].
12. Lyman, I. I. (2001). Parafiialne dukhovenstvo i yeparkhialne kerivnytstvo pivdnia Ukrainy v stavlenni do staroobriadtsiv (ostannia chvert XVIII - persha chvert XIX st.) [The parish clergy and the diocesan leadership of the south of Ukraine in relation to the Old Believers (the last quarter of XVIII - the first quarter of XIX century)]. Naukovi zapysky. Zbirnyk prats molodykh vchenykh ta aspirantiv – Proceedings. Collection of works of young scientists and graduate students. (Vol. 6). Kyiv [in Ukrainian].
13. Pavlovych, V. (1862). Materiali dlya heohrafii i statistiki Rossii, sobrannye ofitserami Heneralnoho Shtaba. Ekaterynoslavskaya huberniya [Materials for geography and statistics of Russia, collected by officers of the General Staff. Yekaterinoslav province]. Sankt-Peterburg [in Russian].
14. Obzor Ekaterinoslavskoi hubernii za 1881 [Overview of the Ekaterinoslav province for 1881]. (1881). Ekaterinoslav, 1881. [in Russian].
15. Obzor Ekaterinoslavskoi hubernii za 1882 [Overview of the Ekaterinoslav province for 1882]. (1882). Ekaterinoslav, 1882. [in Russian].
16. Obzor Ekaterinoslavskoi hubernii za 1884 [Overview of the Ekaterinoslav province for 1884]. (1884). Ekaterinoslav, 1884. [in Russian].
17. Obzor Ekaterinoslavskoi hubernii za 1883 [Overview of the Ekaterinoslav province for 1883]. (1883 Ekaterinoslav, 1883. [in Russian].
18. Obzor Ekaterinoslavskoi hubernii za 1887 [Overview of the Ekaterinoslav province for 1887]. (1887). Ekaterinoslav, 1887. [in Russian].
19. Obzor Ekaterinoslavskoi hubernii za 1895 [Overview of the Ekaterinoslav province for 1895]. (1895). Ekaterinoslav, 1895. [in Russian].
20. Pokrovskiy, Y. M. (1913). Russkie eparkhii v XVI - XIX vv. Ikh otkrytie, sostav predely. Opyt tserkovno-istoricheskoho, statisticheskoho i heohraficheskoho issledovaniya [Russian dioceses in the XVI - XIX centuries. Their discovery, composition limits. The experience of church historical, statistical and geographical research]. (Vol. 2, XVIII century). Kazan: Tsentr. tip. [in Russian].
21. Ovsyannikov, E. (1900). Kratkii istorycheskyi ocherk edynoveryia (Po povodu istekaiushchaho stoletiya so dnya eho uchrezhdeniya) [A Brief Historical Profile of Confidence (Concerning the Expiring Centenary of its Establishment)]. Ekaterinoslavskiya eparkhialnye vedomosti. Otdel neofitsyalnyi – Yekaterinoslav diocesan sheets. The department is unofficial, 28 [in Russian].
22. Savelyev, E. (1913). Plemennoi i obshchestvennyi sostav kazachestva. Istorycheskye nabroski. Novocherkassk. Donskye oblastnye vedomosty – Don regional sheets, 125 [in Russian].
23. Taranets, S. V. (2012). Staroobryadchestvo v Rossiiskoi imperii (konets XVII - nachalo XX veka) [Old Believers in the Russian Empire (late XVII - early XX century)]. (Vol. 1). Kyiv [in Russian].
24. Fedorova, A. I. (2003). Instytut misionerstva ta staroobriadtsi Podunavia [Institute of Missionary and Old Believers of the Danube Region]. Intelihentsiia i vlada. Hromadsko-politychnyi naukovyi zbirnyk. Seriia: istoriia – Intellectuals and state power. Collected Works. History series, 1, 67–73. Odesa: Astroprynt [in Ukrainian].
Опубліковано
2019-12-25
Як цитувати
Мірошниченко, О. В. (2019). Офіційна церква і старообрядці на Катеринославщині у ХVІІІ – на початку ХХ століть. Науково-теоретичний альманах Грані, 22(12), 39-49. https://doi.org/10.15421/172004
Номер
Розділ
Стаття
