Соціальний активізм як практика формування мережевих суспільних рухів
Ключові слова:
активізм, онлайн-активістські практики, суспільні рухи, оціальні мережі, інформаційне суспільство, режими залученості
Анотація
Пропонується теоретична інтерпретація соціального активізму та його ролі у практиках формування мережевих суспільних рухів. У сучасному інформаційному суспільстві посилюється значення практик солідаризації аґентів у соціальних мережах. Широкого поширення набули терміни «активізм», «онлайн-активізм», «слактивізм», «комунікаційний активізм», «медіа-активізм», «кліктивізм» тощо. Їх використовують в якості маркування нових практик формування соціальних і політичних активістських рухів у соціальних мережах. Однак проблема соціального активізму не є достатньо актуалізованою темою соціології. Дискусії стосовно місця і ролі соціального активізму в практиках формування мережевих суспільних рухів мають більш популярний, ніж науковий характер. Технологічні інновації інформаційного суспільства вплинули на форми соціальної взаємодії, комунікації і солідаризації різного рівня аґентності. Вони трансформуються та створюють інноваційні модуси соціального активізму – від мережевих ресурсів спільної діяльності до арт-активізму. Соціальні мережі виступають активним динамічним простором конфігурації різноманітних форм соціального активізму, оскільки містять постійно оновлюваний інформаційний контент, який створюється аґентами мережевих спільнот у вигляді коментарів, відповідей, лайків, постів тощо. Мережі стають практичним механізмом соціальної консолідації на фоні кризи легітимності та довіри до влади. Відбувається перехід практик соціальних і політичних активістських рухів в інтернет-простір та соціальні мережі. Особливої актуальності проблематика нових суспільних рухів набуває останніми роками у зв’язку з поширенням у глобалізованому суспільстві протестних рухів, що вимагають для їх вивчення релевантних теоретико-методологічних засад. У роботі запропоновано розгляд соціального активізму з позиції теорії інформаційного суспільства М. Кастельса, прагматичної соціології Л. Болтанскі і Л. Тевено й теоретичних розробок Г. Рейнгольда і С. Харребі.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
1. An activist, a little girl and the heartbreaking origin of “Me too”. URL: https://edition.cnn.com/2017/10/17/us/me-too-tarana-burke-origin-trnd/index.html (дата звернення 26.11.2019).
2. Morozov E. The brave new world of slacktivism. Foreign Policy. URL: http://foreignpolicy.com/2009/05/19/the-brave-new-world-of-slacktivism (дата звернення 22.11.2019).
3. Болтански Л., Тевено Л. Социология критической способности. Журнал социологии и социальной антропологии. 2000. Т. III, № 3. С. 66–83.
4. Вахула Б. Я. Соціальні інтернет-мережі, їхні функції та роль у формуванні громадянського суспільства. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2012. Вип. 6. С. 311–319.
5. Казенин К. И., Королева М. Н. Социология общественных движений – основные подходы. Москва, 2018. 34 с.
6. Камінська Л. Ф. Теоретичні підходи до дослідження суспільних рухів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Соціологія. 2010. № 1–2. С. 91–93.
7. Кастельс М. Власть коммуникации: учеб. пособие. Москва : Изд. дом Высшей школы экономики, 2017. 591 с.
8. Кастельс: сети гнева и надежды: социально-политические движения в эпоху интернета. URL: https://hvylya.net/interview/society2/kastels-seti-gneva-i-nadezhdy-sotsialno-politicheskie-dvizhenija-v-epohu-interneta.html (дата звернення 27.11.2019).
9. Клеман К., Мирясова О., Демидов А. От обывателей к активистам. Зарождающиеся социальные движения в современной России. Москва : Три квадрата, 2010. 680 с.
10. Ковенева О. В. Французская прагматическая социология: от модели «градов» к теории «множественных режимов вовлеченности». Социологический журнал. 2008. № 1. С. 5–21.
11. Мордовець М. В. Політичний активізм та форми його правової регламентації в країнах Європи: дис. … канд. політ. наук. Одеса, 2015. 250 с.
12. Павлова Т. В. Социальные движения как фактор трансформации институциональной среды: проблемы теории. URL: http://www.civisbook.ru/files/File/Pavlova_5_08.pdf (дата звернення 23.11.2019).
13. Результати загальнонаціонального опитування «Українське покоління Z: цінності та орієнтири». Київ, 2017. 135 с.
14. Рейнгольд Г. Умная толпа: новая социальная революция / пер. с англ. А. Гарькавого. Москва : ФАИР ПРЕСС 2006. 416 с.
15. Савельєва Т. П. «Нові суспільні рухи»: визначення методологічних засад дослідження. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. 2015. Вип. 67–68. С. 16–28.
16. Скобелина Н. А. Общественные движения как объект социологического исследования. Вестник Волгоградского государственного университета. Сер. 7. Философия. 2010. № 1 (11). С. 51–57.
17. Соціальні мережі як чинник розвитку громадянського суспільства / за ред. О.С. Онищенко. Київ, 2013. 220 c.
18. Ушкин С. Г. На пути к лучшему обществу, или почему люди становятся активистами? Мониторинг общественного мнения: Экономические и социальные перемены. 2016. № 3. С. 33–47.
19. Ципко С. Громадська активність студентської молоді: проблематика соціологічного аналізу. Релігія та Соціум. 2016. № 3–4 (23–24). С. 189–197.
20. Штомпка П. Социология социальных изменений / пер. с англ. под ред. В. А. Ядова. Москва : Аспект Пресс, 1996. 416 с.
2. Morozov E. The brave new world of slacktivism. Foreign Policy. URL: http://foreignpolicy.com/2009/05/19/the-brave-new-world-of-slacktivism (дата звернення 22.11.2019).
3. Болтански Л., Тевено Л. Социология критической способности. Журнал социологии и социальной антропологии. 2000. Т. III, № 3. С. 66–83.
4. Вахула Б. Я. Соціальні інтернет-мережі, їхні функції та роль у формуванні громадянського суспільства. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2012. Вип. 6. С. 311–319.
5. Казенин К. И., Королева М. Н. Социология общественных движений – основные подходы. Москва, 2018. 34 с.
6. Камінська Л. Ф. Теоретичні підходи до дослідження суспільних рухів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Соціологія. 2010. № 1–2. С. 91–93.
7. Кастельс М. Власть коммуникации: учеб. пособие. Москва : Изд. дом Высшей школы экономики, 2017. 591 с.
8. Кастельс: сети гнева и надежды: социально-политические движения в эпоху интернета. URL: https://hvylya.net/interview/society2/kastels-seti-gneva-i-nadezhdy-sotsialno-politicheskie-dvizhenija-v-epohu-interneta.html (дата звернення 27.11.2019).
9. Клеман К., Мирясова О., Демидов А. От обывателей к активистам. Зарождающиеся социальные движения в современной России. Москва : Три квадрата, 2010. 680 с.
10. Ковенева О. В. Французская прагматическая социология: от модели «градов» к теории «множественных режимов вовлеченности». Социологический журнал. 2008. № 1. С. 5–21.
11. Мордовець М. В. Політичний активізм та форми його правової регламентації в країнах Європи: дис. … канд. політ. наук. Одеса, 2015. 250 с.
12. Павлова Т. В. Социальные движения как фактор трансформации институциональной среды: проблемы теории. URL: http://www.civisbook.ru/files/File/Pavlova_5_08.pdf (дата звернення 23.11.2019).
13. Результати загальнонаціонального опитування «Українське покоління Z: цінності та орієнтири». Київ, 2017. 135 с.
14. Рейнгольд Г. Умная толпа: новая социальная революция / пер. с англ. А. Гарькавого. Москва : ФАИР ПРЕСС 2006. 416 с.
15. Савельєва Т. П. «Нові суспільні рухи»: визначення методологічних засад дослідження. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. 2015. Вип. 67–68. С. 16–28.
16. Скобелина Н. А. Общественные движения как объект социологического исследования. Вестник Волгоградского государственного университета. Сер. 7. Философия. 2010. № 1 (11). С. 51–57.
17. Соціальні мережі як чинник розвитку громадянського суспільства / за ред. О.С. Онищенко. Київ, 2013. 220 c.
18. Ушкин С. Г. На пути к лучшему обществу, или почему люди становятся активистами? Мониторинг общественного мнения: Экономические и социальные перемены. 2016. № 3. С. 33–47.
19. Ципко С. Громадська активність студентської молоді: проблематика соціологічного аналізу. Релігія та Соціум. 2016. № 3–4 (23–24). С. 189–197.
20. Штомпка П. Социология социальных изменений / пер. с англ. под ред. В. А. Ядова. Москва : Аспект Пресс, 1996. 416 с.
Опубліковано
2019-11-28
Як цитувати
Гудзенко, О. З. (2019). Соціальний активізм як практика формування мережевих суспільних рухів. Науково-теоретичний альманах Грані, 22(11), 47-55. https://doi.org/10.15421/10.15421/171997
Номер
Розділ
Стаття
