Social activism as a practice of forming networked social movements

Keywords: activism, online activist practices, social movements, social networks, information society, modes of involvement

Abstract

This paper proposes a theoretical interpretation of social activism and its role in the practices of forming networked social movements. In today’s information society, the importance of solidarity practices for agents in social networks is increasing. The terms «activism», «online activism», «activism», «communication activism», «media activism», «collectivism» and so on have become widespread. They are used as markers of new practices for shaping social and political activist movements in social networks. However, the issue of social activism is not a sufficiently relevant topic in sociology. Discussions regarding the place and role of social activism in the practices of network social movement formation are more popular than scientific. Technological innovations of the information society have influenced forms of social interaction, communication, and solidarity of different levels of the agency. They transform and create innovative modes of social activism - from networking resources to collaborative activities to art-activism. Social networks are an active dynamic configuration space for various forms of social activism because they contain constantly updated information content created by network community agents in the form of comments, replies, likes, posts, and more. Networks are becoming a practical mechanism for social consolidation amid a crisis of legitimacy and trust in government. There is a shift in the practices of social and political activist movements into the internet space and social networks. The problem of new social movements has become especially relevant in recent years in connection with the proliferation of protest movements in the globalized society, which require relevant theoretical and methodological principles to study them. The paper deals with the consideration of social activism from the standpoint of the theory of the information society of M. Castels, the pragmatic sociology of L. Boltanski and L. Teweno and the theoretical developments of G. Reingold and S. Harrebi.

References

1. An activist, a little girl and the heartbreaking origin of “Me too”. URL: https://edition.cnn.com/2017/10/17/us/me-too-tarana-burke-origin-trnd/index.html (дата звернення 26.11.2019).
2. Morozov E. The brave new world of slacktivism. Foreign Policy. URL: http://foreignpolicy.com/2009/05/19/the-brave-new-world-of-slacktivism (дата звернення 22.11.2019).
3. Болтански Л., Тевено Л. Социология критической способности. Журнал социологии и социальной антропологии. 2000. Т. III, № 3. С. 66–83.
4. Вахула Б. Я. Соціальні інтернет-мережі, їхні функції та роль у формуванні громадянського суспільства. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2012. Вип. 6. С. 311–319.
5. Казенин К. И., Королева М. Н. Социология общественных движений – основные подходы. Москва, 2018. 34 с.
6. Камінська Л. Ф. Теоретичні підходи до дослідження суспільних рухів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Соціологія. 2010. № 1–2. С. 91–93.
7. Кастельс М. Власть коммуникации: учеб. пособие. Москва : Изд. дом Высшей школы экономики, 2017. 591 с.
8. Кастельс: сети гнева и надежды: социально-политические движения в эпоху интернета. URL: https://hvylya.net/interview/society2/kastels-seti-gneva-i-nadezhdy-sotsialno-politicheskie-dvizhenija-v-epohu-interneta.html (дата звернення 27.11.2019).
9. Клеман К., Мирясова О., Демидов А. От обывателей к активистам. Зарождающиеся социальные движения в современной России. Москва : Три квадрата, 2010. 680 с.
10. Ковенева О. В. Французская прагматическая социология: от модели «градов» к теории «множественных режимов вовлеченности». Социологический журнал. 2008. № 1. С. 5–21.
11. Мордовець М. В. Політичний активізм та форми його правової регламентації в країнах Європи: дис. … канд. політ. наук. Одеса, 2015. 250 с.
12. Павлова Т. В. Социальные движения как фактор трансформации институциональной среды: проблемы теории. URL: http://www.civisbook.ru/files/File/Pavlova_5_08.pdf (дата звернення 23.11.2019).
13. Результати загальнонаціонального опитування «Українське покоління Z: цінності та орієнтири». Київ, 2017. 135 с.
14. Рейнгольд Г. Умная толпа: новая социальная революция / пер. с англ. А. Гарькавого. Москва : ФАИР ПРЕСС 2006. 416 с.
15. Савельєва Т. П. «Нові суспільні рухи»: визначення методологічних засад дослідження. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. 2015. Вип. 67–68. С. 16–28.
16. Скобелина Н. А. Общественные движения как объект социологического исследования. Вестник Волгоградского государственного университета. Сер. 7. Философия. 2010. № 1 (11). С. 51–57.
17. Соціальні мережі як чинник розвитку громадянського суспільства / за ред. О.С. Онищенко. Київ, 2013. 220 c.
18. Ушкин С. Г. На пути к лучшему обществу, или почему люди становятся активистами? Мониторинг общественного мнения: Экономические и социальные перемены. 2016. № 3. С. 33–47.
19. Ципко С. Громадська активність студентської молоді: проблематика соціологічного аналізу. Релігія та Соціум. 2016. № 3–4 (23–24). С. 189–197.
20. Штомпка П. Социология социальных изменений / пер. с англ. под ред. В. А. Ядова. Москва : Аспект Пресс, 1996. 416 с.
Published
2019-11-28
How to Cite
Гудзенко, О. З. (2019). Social activism as a practice of forming networked social movements. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 22(11), 47-55. https://doi.org/10.15421/10.15421/171997
Section
Article