Формування у європейській культурі секуляризованих уявлень про покликання людини


  • Є. І. Мулярчук Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України
Ключові слова: https://doi.org/10.15421/171952
Ключові слова: тради, традиція, ідентичність, автентичність, індивідуальність, переживання, благо, самоздійснення особистості, наратив

Анотація

Метою дослідження є встановити основні джерела та світоглядні умови формування уявлень про покликання людини у європейській культурі. У статті доводиться, що ідея покликання має релігійне коріння в юдео-християнській традиції. Однак її сучасне, значною мірою секуляризоване, розуміння сформувалося не лише в процесі соціально-економічних трансформацій, раціоналізації суспільного і особистісного буття, але й на засадах філософського осмислення буття людини. Розглянуто основні світоглядні виміри думки про покликання людини від Античності до Нового часу. Показано, що пошук особистісних сенсів існування та призначення людини фіксується у філософській традиції, яка йде від Сократа, Демокріта і далі зазнає трансформацій у текстах Платона та Аристотеля. Проаналізовано універсалізацію християнської інтуїції покликання особистості в епоху Відродження та в Новий час. Процес секуляризації ідеї покликання розкрито як такий, що був зумовлений у Європі розпадом традиційної станової ієрархії та виникненням уявлення про індивідуальну ідентичність людини. На основі аналізу праць Ч. Тейлора, присвячених секуляризації та етиці автентичності, та звертаючись до сюжетів з філософії Нового часу, зокрема просвітників 17–18 ст. Руссо та Гердера, показано формування ідеалу автентичності існування та самореалізації людини. Встановлено, що феномен покликання виявляється як істина індивідуального чуття, переживання людиною власного існування у поєднанні з розумінням нею суспільного блага та мети її буття. Таким чином, доведено, що сучасна європейська ідея покликання має гуманістичний, антропоцентричний характер, пов’язана з ідеалами свободи, самоздійснення та відповідальності особистості. Обгрунтовано важливість філософсько-етичної категорії блага для осмислення сутності феномену покликання і для універсалізації мотивів та цінностей покликання людини. Автор доводить, що покликання виявляється за умови поєднання внутрішніх, особистісних та зовнішніх, соціальних і трансцендентних чинників буття людини. Покликання є смисловим феноменом і розкривається у людському досвіді через індивідуальні та понадособистісні наративи.

Посилання

1. Баумейстер А. Буття і благо / А. Баумейстер. – Вінниця: Т. II. Барановська, 2014. – 418 с.
2. Бистрицький Є. Екзистенційна істина і постправда / Є. Бистрицький // Філософська думка. – 2018. – № 5. – С. 54-71.
3. Бистрицький Є. Національна ідентичність і громадянське суспільство / Є. Бистрицький, С. Пролеєв, О. Білий, С. Лозниця, Р. Зимовець, Р. Кобець. – Київ: Дух і Літера. – 2015. – 452 с.
4. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер. – М.: Прогресс, 1990. – 808 с.
5. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / М. Вебер. – Київ: Основи, 1994. – 261 с..
6. Верлока В. Соціальні контексти особистісної ідентичності / В. Верлока // Філософська думка. – 2017. – № 5. – С.45-61
7. Гайнутдинова Л. А. Ценностный кризис в современном мире: социально-философский аспект / Л. А. Гайнутдинова, А. В. Скоробогатько // Науково-теоретичний альманах «Грані». – 2019. – Т. 22. – № 1. – С. 29-33
8. Димерець Р. Зіткнення традицій і потреба у визнанні (післямова перекладача) / Р. Димерець // Мультикультуралізм і “Політика визнання”. – Київ: Альтерпрес, 2004. – С. 97-113.
9. Зеленкевич Л. П. Ідентичність в умовах об’єднаних громад / Л. П. Зеленкевич // Науково-теоретичний альманах «Грані». – 2019. – Т. 22. – № 2. – С. 5-15.
10. Лосев А. Ф. История античной философии в конспективном изложении / А. Ф. Лосев. – М.: Мысль, 1989. – 204 с.
11. Масюк О. П. Сподівання як засіб соціальної ідентичності / О. П. Масюк // Науково-теоретичний альманах «Грані». – 2019. – Т. 22. – № 2. – С. 16-22
12. Паточка Я. Негативний платонізм; Вічність та історичність; Єретичні есе про філософію історії / Я. Паточка. – Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – 374 с.
13. Ручка А. О. Ціннісні тренди в контексті сучасних модернізаційних процесів / А. О. Ручка // Історичні та стратегічні імперативи модернізації провідних і транзитивних країн світу. – Київ: ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2017. – С. 25-34.
14. Сковорода Г. Твори: У 2 т. / Г. Сковорода. – Київ: АТ «Обереги», (Гарвардська б-ка давнього укр. письменства). Т. 1. – 1994. – 528 с.
15. Тейлор Ч. Мультикультуралізм і “Політика визнання”/ Ч. Тейлор. – Київ: Альтерпрес, 2004. – 172 с.
16. Тейлор Ч. Джерела себе / Ч. Тейлор. – Київ: Дух і літера, 2005. – 696 с.
17. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development.(2015). – Retrieved from: https:// sustainabledevelopment.un.org/post2015/ transformingourworld
Опубліковано
2019-07-04
Як цитувати цю статтю:
Мулярчук, Є. (2019). Формування у європейській культурі секуляризованих уявлень про покликання людини. Науково-теоретичний альманах "Грані", 22(5), 37-45. https://doi.org/10.15421/171952
Розділ
Статті