Близький Схід як резерв для міграції у західні країни та міграційний центр в Азії
Ключові слова:
переміщення населення, мігрант, Близький Схід, міграційна політика
Анотація
Міграція є найбільш поширеним соціальним явищем у сучасному світі, завдяки якому люди, передусім, прагнуть поліпшити своє фінансове становище і стандарти життя. Хоча трапляється і так, що рішення про міграцію приймається у зв’язку з нестабільністю безпеки у даній країні. У статті охарактеризовано процес міграції з і на Близький Схід, зокрема процес еміграції до Західної Європи (в основному нелегальна еміграція біженців, еміграція еліти і релігійних меншин). Взято також до уваги процес міграції до країн Близького Сходу, особливо в контексті економічної міграції до Перської Затоки. Проаналізовано особливості, форми, джерела та наслідки цього явища. Головною гіпотезою представленої концепції є припущення, що міграція безпосередньо відображається на міжнародних відносинах і часто пов’язана з ризиком. З’ясовано, що окрім економічних причин, значущим явищем є дестабілізація безпеки громадян. Виявлено, що проблематика міграції у багатьох західних країнах стала важливим і актуальним питанням пов’язаним з безпекою і тероризмом. Тому Європейський Союз став сприймати потік нелегальних мігрантів як джерело ризику, який може становити загрозу європейській безпеці. Варто усвідомлювати, що аналізований феномен впливає практично на всі аспекти функціонування суспільства. При чому слід підкреслити також неоціненний економічний потенціал, який приносять іммігранти, особливо у зв’язку з процесом старіння суспільства у Західній Європі. Тому необхідно налагоджувати домовленості та угоди між країнами ЄС та країнами-експортерами іммігрантів не тільки на двосторонній основі, але і на багатосторонньому рівні. Країни емігрантів не мають достатньо випрацюваної міграційної політики, окрім того немає жодних ознак поліпшення політичної, економічної та соціальної ситуації на Близькому Сходi – навпаки, ситуація погіршується, що, безумовно, сприятиме збільшенню хвилі емігрантів, які бажатимуть покинути регіон.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
1. Castles, S., & Miller, M. J. (2011). Migracje we współczesnym świecie, Warszawa.
2. Chalid al-Wahiszi. (1998). Al-Hidżrawa-al-usra: Halat al-buldan al-arabijja al-mursila li-al-amala.
3. Clayton, R. Koppes. (1976). Captain Mahan, General Gordon, and the Origins of the Term Middle East, “Middle Eastern Studies”, 12 (1). Retrieved from: https://www.jstor.org/stable/pdf/4282584.pdf.
4. Duszczyk, M., & Matuszczyk, K. (2004). Migration in the 21st century from the perspective of CEE countries – an opportunity or a challenge? CEED Institute. Retrieved from: http://ceedinstitute.org/report/1798.
5. Fajza Barkan. (2012). Aljjat al-tasadi li-al-hidżra al-chier-szarija. Batna.
6. Global Employment Trends: Risk of a jobless recovery? International Labour Office. Geneva: ILO, 2014.
7. Hashim N. Fayyad. (2011). Hidżrat al-amala min al-makrib ila aoropa: Dirasa tahlilia mukarana. Doha.
8. Holzer, J. (1970). Demografia. Warszawa.
9. Karsznicki, K. (2005). Nadzór prokuratora nad postępowaniem karnym w sprawach dotyczących handlu ludźmi, „Prokuratura i Prawo”, 3.
10. Lalak, D. (2007). Migracja, uchodźstwo, wielokulturowość : zderzenie kultur we współczesnym świecie. Warszawa.
11. Lasocik, Z. (red.). (2006). Handel ludźmi – zapobieganie i ściganie. Warszawa.
12. Łukowski, W. (2007). Współczesne migracje – potencjał konsensusu politycznego? Migracja międzynarodowe a modernizacja systemu politycznego i społecznego. Warszawa.
13. Migration and Remittances Factbook, third edition, World Bank Group. (2016). Product of the Global Knowledge Partnership on Migration and Development (KNOMAD). 14. Mohammed, K. (2011). Al-Rubaiej,adad al-talaki la-da al-muhadżrin al-arab li-al-kanawat al-fadaeja al-arabia. Al-muhadżirun al-arab fi al-suejtanmuzadżan- dirasamajdania. Praca doktorska. Szwecja.
15. Naif Al Hamri. (2014). Gazeta Riyadh, 1.03/2014,
16. 16. Okólski, M. (2005). Demografia, podstawe pojęcia, procesy i teorie w encyklopedycznym zarysie. Warszawa.
17. Osman Nuri Özalp. (2011). Where is the Middle East? The Definition and Classification Problem of the Middle East as a Regional Subsystem in International Relations. “Turkish Journal of Politics”, 2 (2), Winter.
18. Pearson, E. (2002). Handel ludźmi a prawa człowieka. Warszawa.
19. Raport. Alikuna fi al-fachch: Al-Idżhaf bihakk al-ummal al-muhadżirin fi asz-Szark al-Ausat, MOP. Retrieved from: www.ilo.org.
20. Raport. (2014). Al-takrir al-aklimi li-al-hidżra al-arabia: Al-hidżra al-dualia la-al-tanmia. Kair.
21. Sakowicz, A. (2006). Przestępstwo handlu ludźmi z perspektywy regulacji międzynarodowych. „Państwo i Prawo”, 3.
2. Chalid al-Wahiszi. (1998). Al-Hidżrawa-al-usra: Halat al-buldan al-arabijja al-mursila li-al-amala.
3. Clayton, R. Koppes. (1976). Captain Mahan, General Gordon, and the Origins of the Term Middle East, “Middle Eastern Studies”, 12 (1). Retrieved from: https://www.jstor.org/stable/pdf/4282584.pdf.
4. Duszczyk, M., & Matuszczyk, K. (2004). Migration in the 21st century from the perspective of CEE countries – an opportunity or a challenge? CEED Institute. Retrieved from: http://ceedinstitute.org/report/1798.
5. Fajza Barkan. (2012). Aljjat al-tasadi li-al-hidżra al-chier-szarija. Batna.
6. Global Employment Trends: Risk of a jobless recovery? International Labour Office. Geneva: ILO, 2014.
7. Hashim N. Fayyad. (2011). Hidżrat al-amala min al-makrib ila aoropa: Dirasa tahlilia mukarana. Doha.
8. Holzer, J. (1970). Demografia. Warszawa.
9. Karsznicki, K. (2005). Nadzór prokuratora nad postępowaniem karnym w sprawach dotyczących handlu ludźmi, „Prokuratura i Prawo”, 3.
10. Lalak, D. (2007). Migracja, uchodźstwo, wielokulturowość : zderzenie kultur we współczesnym świecie. Warszawa.
11. Lasocik, Z. (red.). (2006). Handel ludźmi – zapobieganie i ściganie. Warszawa.
12. Łukowski, W. (2007). Współczesne migracje – potencjał konsensusu politycznego? Migracja międzynarodowe a modernizacja systemu politycznego i społecznego. Warszawa.
13. Migration and Remittances Factbook, third edition, World Bank Group. (2016). Product of the Global Knowledge Partnership on Migration and Development (KNOMAD). 14. Mohammed, K. (2011). Al-Rubaiej,adad al-talaki la-da al-muhadżrin al-arab li-al-kanawat al-fadaeja al-arabia. Al-muhadżirun al-arab fi al-suejtanmuzadżan- dirasamajdania. Praca doktorska. Szwecja.
15. Naif Al Hamri. (2014). Gazeta Riyadh, 1.03/2014,
16. 16. Okólski, M. (2005). Demografia, podstawe pojęcia, procesy i teorie w encyklopedycznym zarysie. Warszawa.
17. Osman Nuri Özalp. (2011). Where is the Middle East? The Definition and Classification Problem of the Middle East as a Regional Subsystem in International Relations. “Turkish Journal of Politics”, 2 (2), Winter.
18. Pearson, E. (2002). Handel ludźmi a prawa człowieka. Warszawa.
19. Raport. Alikuna fi al-fachch: Al-Idżhaf bihakk al-ummal al-muhadżirin fi asz-Szark al-Ausat, MOP. Retrieved from: www.ilo.org.
20. Raport. (2014). Al-takrir al-aklimi li-al-hidżra al-arabia: Al-hidżra al-dualia la-al-tanmia. Kair.
21. Sakowicz, A. (2006). Przestępstwo handlu ludźmi z perspektywy regulacji międzynarodowych. „Państwo i Prawo”, 3.
Опубліковано
2019-04-29
Як цитувати
Салем, Д. Н. (2019). Близький Схід як резерв для міграції у західні країни та міграційний центр в Азії. Науково-теоретичний альманах Грані, 22(4), 25-35. https://doi.org/10.15421/171940
Номер
Розділ
Стаття
