Сподівання як засіб соціальної ідентичності


Ключові слова: https://doi.org/10.15421/171917
Ключові слова: ідентифікація, ідентичність, сподівання, інтелігібельність, самосуб’єктність, наратив, предрозуміння, самість, інаковість, апотропія

Анотація

У статті розкриваються основні аспекти формування ідентичності в процесі створення сподівання через темпоральну міграцію самості і різновекторну ідентифікацію. Охарактеризовано темпоральну ідентифікацію як сукупність можливостей усвідомлення самосуб’єктності учасника сподівання в окремі проміжки соціального часу. Автор статті підкреслює важливість спільного майбутнього як складової соціальної ідентичності. Колективна цілісність виходить з наявності домінуючого вектору на перспективу подальшого співіснування.В якості базових складових ідентифікації в сподіванні виступають формування «Я» відносно вікових змін та становлення взаємодії «Я – Інші», що розкривається у комплексі самості, рольової та родової ідентифікації. Окремої уваги заслуговує проблема перенесення ідей Тридентського собору в нерелігійну площину, що передбачає створення «фабрики сподівання» на основі використання взаємодії «ідентичність – інаковість». У процесі аналізу ідентичності виділяється чуттєва та мисленнєва складові сподівання, які виконують роль основи та оціночної модифікації усвідомлення взаємозв’язку «людина – світ майбутнього». Інтелігібельна ідентичність соціальних сподівань задається осмисленими образами майбутнього, навіть за умови використання різного операційного інструменту мисленнєвої активності.Визначено, що носії соціальних сподівань можуть зіткатись з нетотожністю, яка проявляється в апотропії по відношенню до проекції майбутнього, інших проектантів та умов навколишнього суспільного середовища. Подолання бар’єрів апотропії можливе за рахунок перенесення інтенції ідентифікації, що має кристалізувати зміст сподівання для цілісного сприйняття прийдешніх змін та прийняття їх належним чином.

Посилання

1. Bruk, D. (2014). Ystoryja ghorodov budushhegho [The history of the cities of the future]. Moscow: Strelka Press [in Russian].
2. Ghorjanych, M. (2017). Futorologhija. Filosofija majbutnjogho [Futurist. Philosophy of the future]. Ivano-Frankivsk: Lileja-NV [in Ukrainian].
3. Kon, Y.S. (1984). V poiskah sebya: lichnost i eYo samosoznanie [In search of self: personality and self-awareness]. Moscow: Polytyzdat [in Russian].
4. Reshetnykov, M.M. (2006). Psykhycheskaja travma [Mental injury]. Saint Petersburg: Vostochno-Evropejskyj Ynstytut Psykhoanalyza [in Russian].
5. Peresleghyn, S., Peresleghyna, E., Zheltov, A., & Lukovnykova N. (2013). Summa strateghyy [Strategy amount]. Saint Petersburg: Ghruppa «Konstruyrovanye budushhegho» [in Russian].
6. Samokhvalova, V.Y. (2008). Identichnost, norma i predelyi tolerantnosti [Identity, norm and limits of tolerance]. Fylosofskye nauky, 26-46 [in Russian].
7. Chernijenko, O.V. (2018) Vizualizacija identychnosti sub’jekta u socialjnomu prostori informacijnogho suspiljstva (socialjno-filosofsjkyj analiz) [Visualization of the identity of the subject in the social space of the information society (socio-philosophical analysis)]. Doctor’s thesis. Dnipro [in Ukrainian].
8. Fej’erbakh, L. (1995). O suschnosti hristianstva [On the essence of Christianity]. Sochynenyja.(Vols. 1-2). Moscow: Nauka [in Russian].
9. Fejrabend, P. (2010). Proshhaj, razum [Goodbye mind]. Moscow: AST: Astrelj [in Russian].
10. Halbvaks, M. (2007). Sotsialnyie ramki pamyati [Social framework of memory]. Moscow: Novoe izdatelstvo
[in Russian].
11. Khёsle, V. (1994) Kryzys yndyvydualjnoj y kollektyvnoj ydentychnosty [The crisis of individual and collective identity]. Voprosyi filosofii, 10, 112-123. [in Russian].
12. Shtyrner, M. (1994). Edinstvennyiy i ego sobstvennost [Sole and his property]. Kharkov: Osnova [in Russian].
13. Erikson, E.-H. (1994). Identity, Youth and Crisis. New York, London: W.W. Norton and company.
14. Hosle, V. (2013). Dimensions of Goodness. Newcasle: Cambridge Scholars Publishing.
15. Skinner, B.F. Science and human behavior. Retrieved from: http://bfskinner.org/newtestsite/wp-content/uploads/ScienceHuman Behavior.pdf
Опубліковано
2019-04-22
Як цитувати цю статтю:
MasіukO. (2019). Сподівання як засіб соціальної ідентичності. Науково-теоретичний альманах "Грані", 22(2), 16-22. https://doi.org/10.15421/171917
Розділ
Статті