Позаакадемічна освіта як основа модернізації освіти України
Ключові слова:
знання, освіта дорослих, освіта впродовж життя
Анотація
Виявлено, що в умовах побудови суспільства знань поряд із глобалізацією та інтернаціоналізацією освітньої галузі важливу роль відіграє позаакадемічна освіта, яка розв’язує проблему доступу до освіти широких верств населення. Зважаючи на євроінтеграційний курс України, надзвичайно важливим є вивчення існуючого досвіду розвинених країн щодо забезпечення рівності освітніх можливостей. Фахівець може відповідати швидкоплинним вимогами ринку праці тільки в тому випадку, коли він у змозі постійно вчитися і оптимально використовувати накопичений освітній капітал. У системі освіти мають бути закладені можливості неперервної освіти, що повинні справджувати новітні потреби економіки. Навчання протягом життя стає необхідним і все більш значущим елементом сучасних освітніх систем, де все більшу роль відіграє позаакадемічна освіта, що реалізується в більшості випадків за рахунок самоосвіти громадян. Позаакадемічна освіта визначається організацією системних досліджень природи сучасного знання як специфічного типу філософської рефлексії, що можна означити категоріями діяльності в освіті. Під ними мається на увазі поліпшення якості професійної підготовки тих, хто навчається на підставі широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій, формування в них умінь і навичок електронного моделювання. Сформовані ефективні стереотипи мислення і поведінки вимагають осмислення суті освіти і приведення її до відповідного ефективного шаблону, який є адаптованим до освітньої галузі. Освоєння позаакадемічних знань, на відміну від академічних, відбувається на особистісному рівні і формує потребу реалізації особистості в суспільному житті, підвищення рівня масової свідомості, перетворення абстрактного знання в практичне. Позаакадемічна освіта має ознаки актуальності, систематичності, додатковості одержуваних знань по відношенню до вже наявної освіти людини, задовольняє її суб’єктивні потреби. У перспективі слід очікувати ще більш тісну взаємодію різних видів і форм освіти.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
1. Korchahina, L.M. (2015). Navchannia vprodovzh zhyttia yak priorytetnyi napriamok modernizatsii upravlinnia osvitoiu v Ukraini [Life-long learning as a priority trend in modernizing education management in Ukraine]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, 3, 326-332 [in Ukrainian].
2. Sihaieva, L. (2011). Kharakterystyka struktury osvity doroslykh v suchasnii Ukraini [Characteristics of the structure of adult education in modern Ukraine]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu, 59, 38-42 [in Ukrainian].
3. Boshuizen, H.P., Bromme, R., & Gruber, N. (2004). Does practice make perfect? A slow and discontinuous process. Professional learning: gaps and transitions on the way from novice to expert. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers.
4. Cejas, C.R. (2006). Álvarez Evaluación de los Resultados del Aprendizaje. Revista Argentina de Radiologia, 70, 149-155.
5. Cohen, J. (2016). Social, Emotional, Ethical, and Academic Education: Creating a Climate for Learning, Participation in Democracy, and Well-Being. Harvard Educational Review, 76 (2), 201-237.
6. Dörnyei, Z., & Ushioda, E. (2012). Teaching and Researching Motivation Second Edition. Università Cattolica del Sacro Cuore di Milano, Ital : Pearson Education Limited.
7. Drumlak, U. (2013). Badanie opinii na temat przygotowania absolwentów kierunku finanse i rachunkowość do wykonywania zawodu księgowego–fragmenty badań. Zeszyty naukowe universytetu szczecieskiego, Finanse, Rynki Finansowe, Ubezpieczenia, 61, 5-18.
8. European Commission (2012). Growth, Employment and Competitiveness in a Knowledge Society – the European Case. Identities: Unfinished Business Directorate-General for Research and Innovation Socio-economic Sciences and Humanities.
9 Green, L.J., Camilli, G., Elmore, P.B., & Green, J.L. (2014). Complementary methods in education research. Arts-based educational research, 14, 95-109.
10. Haug, G., & Tauch, C. (2001). Summary and Conclusion. Towards the European Higher Education Area: Survey of Main Reforms from Bologna to Prague.
11 Jarvis, P., & Wilson, A. (2017). Global report on adult learning and education, UNESCO Institute for Lifelong Learning, Hamburg 2017, op. cit.Jarvis P. International dictionary of adult and continuing education. London: Routledge.
12. Making a European Area of Lifelong Learning a Reality (2001). Brussels: Commission of the European Communities.
13. Mulders, W.J. (2005). De generieke meerwaarde van academische kwaliteiten. Nijmegen: IOWO, KU Nijmegen.
14. Official website of the European Union. – Retrieved from: https://europa.eu/european-union/index_ent.
15. Semeijna, J., Veldenb, R., Heijkeb, H., Vleutenb, C., & Boshuizenc, H. (2006). Competence indicators in academic education and early labour market success of graduates in health sciences. Journal of Education and Work, 19 (4), 383-413.
16. Williams, A., & Katz, L. (2018). The use of focus group methodology in education some theoretical and practical consideration. International electronic journal for leadership in learning, 5 (3), 38-56.
2. Sihaieva, L. (2011). Kharakterystyka struktury osvity doroslykh v suchasnii Ukraini [Characteristics of the structure of adult education in modern Ukraine]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu, 59, 38-42 [in Ukrainian].
3. Boshuizen, H.P., Bromme, R., & Gruber, N. (2004). Does practice make perfect? A slow and discontinuous process. Professional learning: gaps and transitions on the way from novice to expert. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers.
4. Cejas, C.R. (2006). Álvarez Evaluación de los Resultados del Aprendizaje. Revista Argentina de Radiologia, 70, 149-155.
5. Cohen, J. (2016). Social, Emotional, Ethical, and Academic Education: Creating a Climate for Learning, Participation in Democracy, and Well-Being. Harvard Educational Review, 76 (2), 201-237.
6. Dörnyei, Z., & Ushioda, E. (2012). Teaching and Researching Motivation Second Edition. Università Cattolica del Sacro Cuore di Milano, Ital : Pearson Education Limited.
7. Drumlak, U. (2013). Badanie opinii na temat przygotowania absolwentów kierunku finanse i rachunkowość do wykonywania zawodu księgowego–fragmenty badań. Zeszyty naukowe universytetu szczecieskiego, Finanse, Rynki Finansowe, Ubezpieczenia, 61, 5-18.
8. European Commission (2012). Growth, Employment and Competitiveness in a Knowledge Society – the European Case. Identities: Unfinished Business Directorate-General for Research and Innovation Socio-economic Sciences and Humanities.
9 Green, L.J., Camilli, G., Elmore, P.B., & Green, J.L. (2014). Complementary methods in education research. Arts-based educational research, 14, 95-109.
10. Haug, G., & Tauch, C. (2001). Summary and Conclusion. Towards the European Higher Education Area: Survey of Main Reforms from Bologna to Prague.
11 Jarvis, P., & Wilson, A. (2017). Global report on adult learning and education, UNESCO Institute for Lifelong Learning, Hamburg 2017, op. cit.Jarvis P. International dictionary of adult and continuing education. London: Routledge.
12. Making a European Area of Lifelong Learning a Reality (2001). Brussels: Commission of the European Communities.
13. Mulders, W.J. (2005). De generieke meerwaarde van academische kwaliteiten. Nijmegen: IOWO, KU Nijmegen.
14. Official website of the European Union. – Retrieved from: https://europa.eu/european-union/index_ent.
15. Semeijna, J., Veldenb, R., Heijkeb, H., Vleutenb, C., & Boshuizenc, H. (2006). Competence indicators in academic education and early labour market success of graduates in health sciences. Journal of Education and Work, 19 (4), 383-413.
16. Williams, A., & Katz, L. (2018). The use of focus group methodology in education some theoretical and practical consideration. International electronic journal for leadership in learning, 5 (3), 38-56.
Опубліковано
2019-01-30
Як цитувати
ZhukovаG. V. (2019). Позаакадемічна освіта як основа модернізації освіти України. Науково-теоретичний альманах Грані, 22(1), 95-101. https://doi.org/10.15421/171912
Номер
Розділ
Стаття
