Фемінізм як маргінес гендерного проекту постмодерну


  • T. I. Vlasova Дніпропетровський національний у ніверситет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна https://orcid.org/0000-0001-5040-5733
  • J. V. Galytska Дніпропетровський національний у ніверситет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна https://orcid.org/0000-0001-5364-9717
Ключові слова: https://doi.org/10.15421/1718160
Ключові слова: сексуальність, стать, індивідуація, нестабільність, ідентифікація, гендерна стратегія

Анотація

Феміністська позиція початку ХХІ ст. переконливо демонструє актуалізацію дискусій між емансипацією модерну й неоліберальною свободою постмодерну. Ліберальний фемінізм, глибоко вкорінений у модерні як раціональний проект емансипації, у постмодерні звільнення людства, зокрема емансипація жінок, це «самолегітимний міф». Фемінізм у «ситуації» постмодерну переживає складні й неоднозначні процеси гострих дебатів і внутрішніх конфліктів. З одного боку, це спірні питання стосовно фемінізму модерну та його постмодерністської версії, з іншого – наростаючий впродовж останніх років конфлікт між фемінізмом і гендерними дослідженнями з їх акцентуалізацією квір-теорій і відповідних дискурсів. Яким чином усе це впливає на теорію фемінізму й гендеру? Чи проголошує трансгендерне століття кінець гендеру в його традиційному значенні? Відповіді на ці запитання по-різному подані в теорії фемінізму й теорії гендерних досліджень. У цілому, «сексуальне» дає можливість розглянути фундаментальні проблеми наших невизначених відповідей на виклики дискурсів і дискурсивних практик у сучасному світі, проте як і раніше валідним залишається той факт, що соціокультурні ролі чоловіків і жінок не можуть бути зрозумілі без аналізу відповідних владних систем. Отже, якщо фемінізм – це не відстоювання прав жінок, тоді феміністська теорія відверто дестабілізується, перетворюючись на метод. Думка про те, що фемінізм сьогодні недоречний, перетинається з питаннями про те, чи варто взагалі займатися гендерними категоріями, якщо ми живемо в культурі «гендерної плинності», де гендер стає необов’язковим і довільним. Безперечно, прагнення повалити «тиранію нормального» очевидно і в теорії, і в практиці постмодернізму. Постмодернізм, відкидаючи не лише біологічний, але й психологічний детермінізм, проголошує «трансгендерне» століття: гендер як ідентифікація з однією статтю або суб’єктом – це фікція. Для феміністок останнє означає, що перша фаза (саме фаза) фемінізму завершилася. Наступна фаза, розвиваючись в контексті гендерних стосунків, що трансформуються, може змінити не лише природу гендерного режиму, але й природу «пізнього» капіталізму (режими праці, робочого часу, боротьба з насильством тощо). І хоча гендерні проекти динамічно реконструюються в контексті гендерних стосунків, що трансформуються в ХХІ ст., проте жінки як і раніше займають тверді позиції у феміністських проектах, крім того, саме феміністські проекти дуже важливі для зміни гендерного режиму.

Посилання

1. Bodriiiar, Zh. (2000). V teni molchalivogo bolshinstva, ili Konetc sotcialnogo [In the Shadow of the Silent Majorities or the End of the Social]. Izd-vo Uralskogo un-ta, Ekaterinburg [in Russian].
2. Gilmor, D. (2005). Stanovlenie muzhestvennosti: kulturnye kontcepty maskulinnosti [Manhood in the Making: Cultural Concepts of Masculinity]. Moscow: ROSSPEN [in Russian].
3. Khof, R. (2009). Vozniknovenie i razvitie gendernykh issledovanii [Origin and Development of Gender Researches]. Pol. Gender. Kultura. Moscow: RGGU [in Russian].
4. Butler, J. (1999). Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity. New York, London: Routledge.
5. Chanter, T. (2006). Gender. Key Concepts in Philosophy. New York: Continuum.
6. Deleuze, G., & Guattary, F. (2000). Anti-Oedipus: Capitalism and Schizophrenia. University of Minnesota Press.
7. Deutscher, P. (2004). Gielding Gender. New York, London: Routledge.
8. Foucault, M. (1980). Herculine. Barbin. Being the Recently Discovered Memoirs of a Nineteenth-Century Hermaphrodite. New York: Colophon.
9. Giddens, A. (1990). The Consequences of Modernity. Stanford University Press.
10. Halberstam, I. (2013). Gaga Feminism. Sex, Gender and the End of Normal. Boston: Beacon Press.
11. Kellner, D. (1990). Learn Baudrillard: From Marxism to Postmodernism and Beyond. Stanford University Press.
12. Simon, W. (1996). Postmodern Sexualities. New York, London: Routledge.
13. Walby, S. (2012). The Future of Feminism. Cambridge: Polity.
Опубліковано
2019-02-04
Як цитувати цю статтю:
Vlasova, T., & Galytska, J. (2019). Фемінізм як маргінес гендерного проекту постмодерну. Грані, 21(12), 16-25. https://doi.org/10.15421/1718160
Розділ
Статті