Креативний потенціал феномену маргінезу в соціокультурному дискурсі. Методологічні підходи та експлікації

Ключові слова: маргінальність, соціум, люмпен, соціальні протиріччя, маргінальні спільноти, соціокультурні зміни, соціокультурне середовище, креативність, креативна складова

Анотація

Сьогодні українське кризове суспільство орієнтує людину на творчу реалізацію особистості, але в той же час не надає їй конкретних ресурсів для цього. На сучасному етапі розвитку філософії в епоху глобальної соціальної, духовної кризи важливим є становлення нової світоглядної парадигми маргінальної особистості, що вимагає досліджень в царині саме філософії і культурології. Феномен маргінесу є вічно актуальним, бо через маргінальність з’являються нові моделі життя, моральні цінності, різні світогляди. Маргіналізація особистості важлива для будь-якого суспільства на всіх етапах його розвитку та в різних формах його прояву. Зі зростанням масштабів маргінальності в суспільстві поглиблюються соціальні протиріччя, які є основою для розгортання глобальних криз, наслідки яких непередбачувані з точки зору сучасної науки. Мабуть, маргінальність – це умова, яка виробляє зміни у соціальній і культурній сфері. У статті не підкреслюється характер цих змін, але слід враховувати як внутрішні (на рівні основного ядра), так і зовнішні; як позитивні, що сприяють розвитку, так і негативні, що ведуть до руйнування. Акцентується увага на діяльності орієнтованого характеру маргінальності, яка здатна спровокувати зміни та примусити суб’єкт до інновацій. Маргінальність також має певний показовий (орієнтовний) характер. Якщо сутність і збільшення маргінальних утворень у соціокультурному середовищі зафіксовані, ми можемо довести неминучі зміни, прискорення соціальної динаміки. Ось чому маргінальність здатна спровокувати соціокультурні зміни і також являється показником стану соціокультурного середовища.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Bauman, Z. (1991). Modernity and ambivalence. Cambridge: Polity Pres.
2. Beck, U. The Cosmopolitan Perspective: Sociology of the Second Age of Modemity.
3. Byhovskaja, I.M., & Gorbacheva, V.V. (1998). Marginal’nost’ kul’turnaja [Cultural marginality]. Kul’turologija XX vek. Jenciklopedija. Saint Petersburg: Universitetskaja kniga. Aletejja [in Russian].
4. Erasov, B.S. (1994). Social’naja kul’turologija [Social cultural studies]. (Vols. 1-2). Moscow: AO «Aspekt Press» [in Russian].
5.Nadolʹnyy, I.F., Andrushchenko, V.P., Boychenko, I.V. & Rozumnyy, V.P. et all. (1997). Filosofiya [Philosophy]. Kyiv: Vikar [in Russian].
6. Gumilev, L.N. (2001). Jetnogenez i biosfera Zemli [Ethnogenesis and the biosphere of the Earth]. Saint Petersburg: Izdatel’skij Dom «Kristall» [in Russian].
7. Kulagin, V.M. (2000). Mir v XX veke: Mnogopolyusnyy balans sil ili global’nyy PAX DEMOCRATICA? Gipoteza «demokraticheskogo mira» v kontekste al’ternativ mirovogo razvitiya [The world in the twentieth century: a multipolar balance of power or global PAX DEMOCRATICA? Hypothesis of “democratic peace” in the context of world development alternatives]. Polis, 1, 23-27 [in Russian].
8. Maslov, A.O. (2004). Marhinalʹna osobystistʹ yak predmet sotsialʹno-filosofsʹkoho analizu [Marginal personality as a subject of socio-philosophical analysis]. Zhytomyr: ZHDTU [in Ukrainian].
9. Park, R.E. (1928). Human migration and the marginal man. American Journal of Sociology. Chicago, 33 (6), 881-893.
10. Park, R.E. (1950). Race and culture. Glencoe: Free press.
11. Rashkovskij, E.N. (1989). «Marginals» // 50/50: Experience of the dictionary of new thinking. Moscow: Progress [in Russian].
12. Shibutani, T. Social’naja psihologija [Social Psychology] [in Russian].
13. Stonequist, E.V. (1961). The Marginal Man. A Study in personality and culture conflict. New Jork: Russel & Russel.
14. Urry, J. (2002). Mobility and proximity. Sociology. London: Sage.

Переглядів анотації: 286
Завантажень PDF: 173
Опубліковано
2019-01-11
Як цитувати
Martynova, S. P. (2019). Креативний потенціал феномену маргінезу в соціокультурному дискурсі. Методологічні підходи та експлікації. Науково-теоретичний альманах Грані, 21(11), 94-100. https://doi.org/10.15421/1718157
Розділ
Стаття