Політичний консенсус як чинник сталого розвитку сучасного демократичного суспільства
Ключові слова:
політичний консенсус, перехідне суспільство, політичний компроміс, сталий розвиток, політичні інститути, демократичне суспільство
Анотація
У статті проаналізовано інноваційні підходи щодо використання міждисциплінарного наукового пошуку для вирішення завдань сучасної політичної науки. Надано увагу предметному полю політичного консенсусу, у якому нормативні засади функціонування політичних інститутів набувають нового змісту. Розглянуто значення політико-інституційних вимог щодо встановлення консенсусу для легітимації транзитивних політичних режимів. З’ясовується результативність політичного консенсусу в умовах масштабних політичних криз. Визначено значення етапів досягнення політичного консенсусу для нових демократій, до яких належить і сучасна Україна. Метою статті є встановлення особливостей інтерпретації політичного консенсусу як чинника сталого демократичного розвитку суспільства. З’ясовано зміст теоретичних та методичних засад розвитку політико-інституційного забезпечення політичного консенсусу. Встановлено зміст політичного консенсусу та його предмет, діяльність суб’єктів та об’єктів політичного консенсусу, які вступають між собою у взаємодії. Охарактеризовано також рівень загальної політико-правової культури консенсусних відносин, яка складається у кожному трансформаційному суспільстві. Виявлено особливості співвідношення політико-інституційного забезпечення політичного компромісу і політичного консенсусу. Оцінено значення політичного консенсусу, який передбачає стан всезагальної згоди політичних суб’єктів у межах прийняття макрополітичного рішення. Надано увагу просуванню політичного компромісу у трансформаційних суспільствах у сучасній політичній науці. Проаналізовано чинники політико-інституційного забезпечення політичного консенсусу визначають необхідність прийняття спільних рішень окремими гілками влади та тимчасовими органами влади.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
1. Bratasiuk, V.M. (2003). Intelektualnyi konsensus epokhy i rozvytok pravovoho myslennia [The intellectual consensus of the era and the development of legal thinking]. Probl. filosofii prava, 1, 116-121 [in Ukrainian].
2. Buslenko, V.V. (2010). Dosiahnennia konsensusu mizh vladoiu i politychnoiu opozytsiieiu v konteksti protsesiv yevrointehratsii (zarubizhnyi dosvid ta ukrainski realii) [Achieving consensus between the authorities and political opposition in the context of the processes of European integration (foreign experience and Ukrainian realities)]. Naukovi pratsi [Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly], 131 (118), 88-92 [in Ukrainian].
3. Holovatyi, M. (2007). Pidhotovka molodoi politychnoi elity yak diievyi zasib rozvytku politychnoho konsensusu [Preparation of the Young Political Elite as an Effective Tool for the Development of Political Consensus] Polit. Menedzhment, 62-71 [in Ukrainian].
4. Dashchakivska, O.Yu. (2006). Problema lehitymnosti politychnoi vlady: osnovni kontseptualni pidkhody [The problem of legitimacy of political power: the main conceptual approaches]. Visn. Lviv. un-tu. Ser. Filosof. Nauky, 9, 240-249 [in Ukrainian].
5. Kiianka, I. (2006). Idei konsensusu i kompromisu v protsesi realizatsii politychnykh rishen [Ideas of consensus and compromise in the process of implementing political decisions]. Visn. Lviv. un-tu. Ser. Mizhnar. Vidnosyny, 17, 85-92 [in Ukrainian].
6. Le Chunh Kyen (2007). Polytycheskyi konsensus v yzbyratelnom protsesse Vetnama [Political Consensus in the Election Process of Vietnam]. Derzhava i pravo. Yuryd. i polit. nauky: zb. nauk. pr., 38, 672-678 [in Ukrainian].
7. Miroshnychenko, Yu.R. (2013). Yurydychni mekhanizmy ukhvalennia konsensusnykh rishen u mizhnarodnii ta ukrainskii praktytsi (porivnialno-pravovyi aspekt) [Legal mechanisms for the adoption of consensus decisions in international and Ukrainian practice]. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 6, 47-53 [in Ukrainian].
8. Pyroha, I.S. (2003). Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky: vid protyvah do konsensusu [State regulation of the economy: from counterweights to consensus]. Lutsk [in Ukrainian].
9. Poturaiev, M. (2005). Konsensusnyi potentsial politychnoi komunikatsii [Consensus Potential of Political Communication]. Nauk. zap. In-tu polit. i etnonats. Doslidzh., 27, 219-224 [in Ukrainian].
10. Iakovenko, T. (2011). Sotsialne buttia liudyny: vid nestabilnosti do stalosti [Social existence of man: from instability to permanence]. Visn. Lviv. un-tu., 14, 64-70 [in Ukrainian].
11. Gelderloos, P., & Ariz, T. (2006). Consensus: A New Handbook for Grassroots Political, Social and Environmental Groups. See Sharp Press.
2. Buslenko, V.V. (2010). Dosiahnennia konsensusu mizh vladoiu i politychnoiu opozytsiieiu v konteksti protsesiv yevrointehratsii (zarubizhnyi dosvid ta ukrainski realii) [Achieving consensus between the authorities and political opposition in the context of the processes of European integration (foreign experience and Ukrainian realities)]. Naukovi pratsi [Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly], 131 (118), 88-92 [in Ukrainian].
3. Holovatyi, M. (2007). Pidhotovka molodoi politychnoi elity yak diievyi zasib rozvytku politychnoho konsensusu [Preparation of the Young Political Elite as an Effective Tool for the Development of Political Consensus] Polit. Menedzhment, 62-71 [in Ukrainian].
4. Dashchakivska, O.Yu. (2006). Problema lehitymnosti politychnoi vlady: osnovni kontseptualni pidkhody [The problem of legitimacy of political power: the main conceptual approaches]. Visn. Lviv. un-tu. Ser. Filosof. Nauky, 9, 240-249 [in Ukrainian].
5. Kiianka, I. (2006). Idei konsensusu i kompromisu v protsesi realizatsii politychnykh rishen [Ideas of consensus and compromise in the process of implementing political decisions]. Visn. Lviv. un-tu. Ser. Mizhnar. Vidnosyny, 17, 85-92 [in Ukrainian].
6. Le Chunh Kyen (2007). Polytycheskyi konsensus v yzbyratelnom protsesse Vetnama [Political Consensus in the Election Process of Vietnam]. Derzhava i pravo. Yuryd. i polit. nauky: zb. nauk. pr., 38, 672-678 [in Ukrainian].
7. Miroshnychenko, Yu.R. (2013). Yurydychni mekhanizmy ukhvalennia konsensusnykh rishen u mizhnarodnii ta ukrainskii praktytsi (porivnialno-pravovyi aspekt) [Legal mechanisms for the adoption of consensus decisions in international and Ukrainian practice]. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 6, 47-53 [in Ukrainian].
8. Pyroha, I.S. (2003). Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky: vid protyvah do konsensusu [State regulation of the economy: from counterweights to consensus]. Lutsk [in Ukrainian].
9. Poturaiev, M. (2005). Konsensusnyi potentsial politychnoi komunikatsii [Consensus Potential of Political Communication]. Nauk. zap. In-tu polit. i etnonats. Doslidzh., 27, 219-224 [in Ukrainian].
10. Iakovenko, T. (2011). Sotsialne buttia liudyny: vid nestabilnosti do stalosti [Social existence of man: from instability to permanence]. Visn. Lviv. un-tu., 14, 64-70 [in Ukrainian].
11. Gelderloos, P., & Ariz, T. (2006). Consensus: A New Handbook for Grassroots Political, Social and Environmental Groups. See Sharp Press.
Опубліковано
2018-11-16
Як цитувати
Tupitzya, O. L., & Khabarieva, K. K. (2018). Політичний консенсус як чинник сталого розвитку сучасного демократичного суспільства. Науково-теоретичний альманах Грані, 21(10), 121-127. https://doi.org/10.15421/1718137
Номер
Розділ
Стаття
