Феномен пандемії з точки зору системного підходу: до постановки питання


Ключові слова: https://doi.org/10.15421/171896
Ключові слова: пандемія, анти система, антропоценоз, біоценоз, ентропія, негентропія, дискретна система, жорстка система, відкрита система, закрита система

Анотація

Запропонований системний підхід до дослідження феномену пандемії. Сутність підходу полягає у тому, що пандемія розглядається як певний варіант антисистеми. Пандемія, як анти система, виникає на перетині двох систем – біоценозу та антропоценозу. З’ясовано, що біоценоз є цілим комплексом, що складається з зооценозу, фітоценозу, мікоценозу і мікробоценозу. Показано, що антропоценоз є серцевиною етноценозу і підкреслює його людиновимірний характер. Система у її внутрішній структурі та організованості розкрита як сукупність однорідних та різнорідних одиниць у їх єдності та зв’язку. Усвідомлені чотири типи систем: дискретна, жорстка, відкрита та закрита, кожна з яких має свою специфіку у контексті формування біоценозу та антропоценозу.Показано, що єдність біоценозу та антропоценозу полягає у здатності до авторепродукції, а відмінність у тому, що останній підкорюється не лише біологічним законам, але й суспільним, культурним, духовним. Крім того, якщо біоценоз еволюціонує лише шляхом сумації змін, то антропоценоз посилює самоорганізацію на підставі прогнозування та поєднання складної і зростаючої координації розвитку.Усвідомлено, що пандемія належить до ворожих відносин між біоценозом та антропоценозом, у яких при їх зіткненні біоценоз переживає ентропійні процеси і намагається їх компенсувати за рахунок антропоценозу, використовуючи його у якості негентропії.

Посилання

1. Bertalanffy, L. (1968). General System Theory. NYC: Library of Congress Catalog.
2. Quammen, D. (2014). Ebola: The Natural and Human History of a Deadly Virus. NYC: W.W. Norton & Company.
3. Quammen, D. (2012). Spillover: Animal Infections and the Next Human Pandemic. London: Bodley Head.
4. Aver’yanov, A.N. (1985). Sistemnoe poznanie mira: Metodologicheskie porblemy [Systemic cognition of the world: Methodological problems]. Moscow: Politizdat [in Russian].
5. Bromlej, Yu.V. (2012). Neskol’ko zamechanij o social’nyh i prirodnyh faktorov etnogeneza [A few remarks on the social and natural factors of ethnogenesis]. L. N. Gumilev: pro et contra, antologia. (pp. 536-540). Saint Petersburg: NOKO [in Russian].
6. Vallerstain, I. (2008). Kapitalisticheskaya civilizacia [Capitalist civilization]. Moscow: TNI KMK [in Russian].
7. Vernadsky, V.I. (1978). Zhivoe veshchestvo [Living matter]. Moscow: Nauka [in Russian].
8. Global’na epidemia u sviti nemynucha – 7 prychyn [The global epidemic is inevitable – 7 reasons]. (2017). Fakty vid 4 kvitnya. Retrieved from: https://fakty.ictv.ua/ua/lifestyle/zdorove/20170404-globalna-epidemiya-u-sviti-nemynucha-7-prychyn/[in Ukrainian].
9. Gumilev, L.N. (2001). Etnogenez i biosfera Zemli [Ethnogenesis and the Earth’s biosphere]. Saint Petersburg: Kristall [in Russian].
10. Gumilev, L.N. (2002). Etnosfera: istoria lyudej i istoria prirody [Ethnosphere: the history of people and the history of nature]. Saint Petersburg: Kristall [in Russian].
11. Efremov, Yu.K. (2012). Vazhnoe zveno v tsepi svyazej cheloveka s prirodoj [An important link in the chain of human connections with nature]. L. N. Gumilev: pro et contra, antologia. (pp. 576-582). Saint Petersburg: NOKO [in Russian].
12. Kaluzhsky, M.L. (2013). Obshchaya teoria system [Philosophy of Antisystems]. Moscow: Direkt-Media [in Russian].
13. Koryavtsev, P.M. (1994). Filosofia antisistem [Philosophy of Antisystems]. Saint Petersburg. Retrieved from: http://antisys.ru/antisys.html [in Russian].
14. Malinovsky, A.A. (2000). Tektologia. Teoria system. Teoreticheskaya biologia [Tectology. Theory of systems. Theoretical Biology]. Moscow: Editorial [in Russian].
15. Lutsenko, E.V. ASK-analis kak metod vyyavleniya kognitivnyh funkicional’nyh zavisimostej v mnogomernyh zashumlennyh fragmentirovannyh dannyh [ASK-analysis as a method for revealing cognitive functional dependencies in multidimensional noisy fragmented data]. Retrieved from: http://lc.kubagro.ru/aidos/aidos02/index.htm [in Russian].
16. Pivovarov, O.N. (2002). Priroda zhivyh system [Nature of living systems]. Moscow: NIA-Priroda [in Russian].
17. Rashevsky, N. (1969). Organizmicheskie mnozhestva: ocherk obshchej teorii biologicheskih i social’nyh organizmov [Organism sets: an outline of the general theory of biological and social organisms]. Issledovania po obshchej teorii system. Moscow: Progress [in Russian].
18. Surmin, Yu.P. (2003). Teorii system i sistemnyj analiz [Theory of systems and systems analysis]. Kyiv: MAUP [in Russian].
19. Uemov, A.I. (1978). Sistemnyj podhod i obshchaya teoria system [The system approach and the general theory of systems]. Moscow: Mysl [in Russian].
20. Shah, S. (2016). Pandemia: Istoria smertel’nyh virusov [Pandemic: A history of deadly viruses]. Moscow: Alpina Digital [in Russian].
Опубліковано
2018-08-17
Як цитувати цю статтю:
Lukanova, V. (2018). Феномен пандемії з точки зору системного підходу: до постановки питання. Науково-теоретичний альманах "Грані", 21(7), 70-76. https://doi.org/10.15421/171896
Розділ
Статті